Рішення

від 21.08.2017 по справі 921/415/17-г/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 серпня 2017 рокуСправа № 921/415/17-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м.Тернопіль в особі Структурного підрозділу Гусятинського району електричних мереж, вул. Б. Лепкого, 75, смт.Гусятин Тернопільська область.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідол", вул. Князя Острозького, 14, каб. 503, м. Тернопіль.

про: стягнення 13322 грн. 91 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1135 грн. 30 коп. пені, 620 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань, 125 грн. 54 коп. - 3% річних.

За участю представників від:

-позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 5502/25 від 21.12.16 р.

(строк дії довіреності до 31.12.2017 року)

-відповідача: не з'явився

В ході розгляду справи представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м.Тернопіль в особі Структурного підрозділу Гусятинського району електричних мереж вул. Б. Лепкого, 75, смт.Гусятин Тернопільська область звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідол", вул. Князя Острозького, 14, каб. 503, м. Тернопіль про стягнення 13322 грн. 91 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 1135 грн. 30 коп. пені, 620 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань, 125 грн. 54 коп. - 3% річних.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

18.07.2017 року від позивача згідно Супровідного листа № 488 від 17.07.2017 року поступили Пояснення № 486 від 17.07.2017 року щодо історії виникнення заборгованості в сумі 11590 грн. 16 коп. на кінець січня 2017 р., в яких зазначається, зокрема, наступне:

- станом на початок січня 2017 р. заборгованість за використану електроенергію відсутня, кредитове сальдо становить 53 грн. 06 коп;

- відповідно до поданого відповідачем згідно Додатку № 8 до договору № 1129 від 19.10.2015 р., акту про використану електроенергію за січень 2017 року вказано: найменування об'єкта споживача :ТОВ "Фідол"; заводський номер приладу обліку № 267398; показання приладу обліку початкові - 002600 та кінцеві - 002740; різниця - 140; розрахунковий коефіцієнт 30; спожито електроенергії за лічильником - 4200;

- трансформатори струму 150/5 із розрахунковим коефіцієнтом 30 зазначені в додатку № 5а та № 7 договору про постачання електричної енергії № 1129 від 19.10.2015 р.;

- кількість спожитої електроенергії за лічильником розраховується як добуток різниці показників приладу обліку на розрахунковий коефіцієнт трансформаторів струму, тобто: (002740-002600)*30 = 4200 кВт./год.;

- відповідно до додатку № 5 та № 5а на балансі у відповідача знаходиться трансформатор КТП № 542 потужністю 100 кВА;

- відповідачеві відповідно до Методичних рекомендацій визначення технологічних втрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених Наказом № 399 від 21 червня 2013 року Міністерством енергетики та вугільної промисловості України нараховано змінні втрати в трансформаторі 39 кВт/год та постійні втрати в трансформаторі 543 кВт/год, що в сумі становить 582 кВт/год;

- згідно Постанови НКРЕ КП від 23.12.2016 р. № 2358, на січень 2017 р. тариф на електроенергію для юридичних осіб 2 класу напруги становив 202,90 коп./кВт/год (без ПДВ);

- за січень 2017 р. відповідачеві нараховано (4200 кВт./год. + 582 кВт./год.) 4782 кВт./год., що при тарифі 2,4348 грн. в грошовому еквіваленті становить 11643 грн. 22 коп;

- відповідач за нараховану суму 11643 грн. 22 коп. оплати не провів, але враховуючи, що було кредитове сальдо на початок січня 2017 р. в сумі 53 грн. 06 коп., заборгованість на кінець січня 2017 р. становить 11590 грн. 16 коп.

21.08.2017 року від позивача до матеріалів справи поступила Заява №548 від 15.08.2017 року, в якій позивач просить суд у позовній заяві №2639/25 від 29.06.2017 р. в прохальній частині позовної заяви вірним вважати поточний рахунок із спеціальним режимом використання 26038328101395; коду ЄДРПОУ 22606536.

Враховуючи, що подання такого уточнення не суперечить ст.22 ГПК України, є правом позивача, а тому приймається судом, та справа розглядається з врахуванням поданого уточнення.

В судове засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві позивачем адресою юридичної особи з обмеженою відповідальністю "Фідол": вул. Князя Острозького, 14, каб. 503, м. Тернопіль ухвалу від 07.07.2017 року про призначення справи до розгляду.

Як вбачається із витягу відстеження пересилання поштових відправлень Укрпошти щодо вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали суду від 19.07.2017), таке поштове відправлення "не вручене під час доставки".

Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві .

У відповідності до п. 11 ОСОБА_2 господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" №01-8/1228 від 02.06.2006 року з наступними змінами).

Також, згідно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит Господарський суд Тернопільської області, суддя Хома С.О. від 18.07.2017 р. за № НОМЕР_1 станом на 18.07.2017 року в Єдиному державному реєстрі знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Фідол", місцезнаходження юридичної особи: 46001 Тернопільська обл.., місто Тернопіль, вулця Князя Острозького, будинок 14, кабінет 503.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/415/17-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно п. 1.1 р. 1 Положення про Гусятинський район електричних мереж Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", затвердженого в.о. голови правління - генеральний директор ВАТ "Тернопільобленерго" 26.01.2015 р., Гусятинський район електричних мереж (надалі - РЕМ) є структурним виробничим підрозділом ВАТ "Тернопільобленерго" (далі - Товариство).

У відповідності до п. 4.1.15 р. 4 даного Положення Гусятинський район електричних мереж Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" має право реалізовувати від імені Товариства права позивача чи відповідача в судах у справах, пов'язаних з постачанням електроенергії та виконанням інших функцій, передбачених цим Положенням.

19 жовтня 2015 року між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільобленерго", далі "Постачальник" в особі Начальника Гусятинського РЕМ ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту та Положення про РЕМ, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фідол", надалі "Споживач", було укладено договір №1129 про постачання електричної енергії, у відповідності до п. 1 якого "Постачальник" продає електричну енергію "Споживачу" для забезпечення потреб електроустановок "Споживача" з дозволеною потужністю 70.0 кВт, а "Споживач" оплачує "Постачальнику" вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Як зазначається в п.п. 2.2.2 п. 2.2 р. 2 договору "Постачальник" зобов'язався, зокрема, постачати "Споживачу" електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Згідно п.п.2.3.3 п. 2.3 р. 2 договору "Споживач" зобов'язався оплачувати "Постачальнику" вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

У відповідності до п. 9.4 р. 9 договір №1129 про постачання електричної енергії від 19.10.2015 року, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2016 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Між сторонами до даного договору було укладено:

-Додаток №1"Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу";

-Додаток №2 від 19.10.2015 р. "Порядок розрахунків", у відповідності до п. 1 якого "Споживач" зобов'язався своєчасно проводити розрахунки за електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним договором.

Згідно п. 2 Додатку № 2 до договору розрахунковим вважається період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату. Розрахунки за електричну енергію проводяться "Споживачем" виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання "Постачальника" електричної енергії. За дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок "Постачальника" або дата внесення "Споживачем" готівки в касу "Постачальника".

Як визначається в п. 3 Додатку № 2 до договору "Споживач" до 25 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Визначений "Споживачем" обсяг електричної енергії, за який здійснюється попередня оплата, приймається "Постачальником" електричної енергії як договірна величина споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період. Розмір суми платежу розраховується "Споживачем" самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії.;

-Додаток №3 "Режим роботи електроустановок споживача";

-Додаток №4 "Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень";

-Додаток №5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін станом на___";

- Додаток №5а від 28.08.2013 р. "Однолінійна схема";

-Додаток №7 "Графік зняття показів обліку електричної енергії";

- Додаток №9 " Порядок розрахунку втрат електричної енергії в мережах".

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, відповідач, в порушення п. 2.3.3 договору та Додатку № 2 до договору допустив заборгованість за спожиту електроенергію, яка станом на червень 2017 року становить 13322 грн. 91 коп.

В Акті про використану електричну енергію січень 2017 ТОВ "Фідол" вказано, зокрема: найменування об'єкта споживача (субспоживача) : Молокозавод; заводський номер приладу обліку: 267398; показання приладу обліку: початкові - 2600, кінцеві - 2740; різниця - 140; розрах. коеф. - 30.

В Акті контрольного огляду розрахункових засобів обліку електричної енергії від 10.02.2017 року зазначається, зокрема, про зняття показників з приладу обліку заводський номер 267398, покази засобів обліку: 02758.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

01.03.2017 року позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Фідол" Претензію № 165 від 28.02.2017 року з вимогою оплатити суму заборгованості за використану електроенергію (належним чином засвідчені копії претензії та фіскального чеку № ПН 215600426655 від 01.03.2017 року, як доказу направлення претензії відповідачу знаходяться в матеріалах справи).

Вказану Претензію залишено без відповіді та задоволення.

Як слідує з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фідол" порушило свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 1129 від 19.10.2015 року в частині своєчасної оплати за спожиту електроенергію за період січень-лютий 2017 в сумі 13322 грн. 91 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати вартості спожитої активної електроенергії та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, а, відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13322 грн. 91 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами , регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін» . А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п.п.4.2.1 п. 4.2 р. 6 договору № 1129 про постачання електричної енергії від 19.10.2015 р. сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатками № 2 "Порядок розрахунків" та № 6 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" "Споживач" сплачує "Постачальнику" пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 1135 грн. 30 коп. пені за період з 03.02.2017 року по 31.05.2017 року.

Перерахувавши суму пені, судом встановлено, що сума пені за зазначений період становить 1135 грн. 30 коп. (розрахунок пені, здійснений судом, додано до матеріалів справи).

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1135 грн. 30 коп. пені підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 125 грн. 54 коп. - 3% річних за період з 03.02.2017 року по 31.05.2017 року.

Перерахувавши суму 3% річних (розрахунок 3% річних, здійснений судом, додано до матеріалів справи), суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 125 грн. 54 коп.- 3% річних , підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 620 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань за період: з 03.02.2017 р. по 31.05.2017 р.

Перерахувавши суму інфляційних нарахувань (розрахунок інфляційних нарахувань, здійснений судом, додано до матеріалів справи), судом встановлено, що сума інфляційних нарахувань за зазначений період становить 648 грн. 82 коп. Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача меншу суму інфляційних нарахувань, що є його правом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 620 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань , підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та неоспорені відповідачем.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідол", вул. Князя Острозького, 14, каб. 503, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 39700168 на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м.Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код 00130725 в особі Гусятинського району електричних мереж, вул. Б. Лепкого, 75, смт.Гусятин Тернопільська область, ідентифікаційний код 22606536 :

- 13322 грн. 91 коп. заборгованості за активну електроенергію;

- 1135 грн. 30 коп. пені;

- 620 грн. 43 коп. - інфляційних нарахувань;

- 125 грн. 54 коп. - 3% річних;

- 1600 грн. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено: 23 cерпня 2017 року.

Суддя С.О. Хома