Рішення

від 22.08.2017 по справі 925/964/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2017 р. Справа № 925/964/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Шаповал О.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АНВІСАН",

м. Черкаси

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Черкаси

про стягнення 31 945 грн. 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "АНВІСАН" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди частини приміщення за №АВ 16-2-16.1--в1 від 30 листопада 2016 року в розмірі 31 945 грн. 03 коп., а саме: 9 000 грн. 00 коп. борг зі сплати орендної плати, 22 650 грн. 00 коп. пеня, 251 грн. 03 коп. інфляційні втрати та 44 грн. 00 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 серпня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22 серпня 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 серпня 2017 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 22 серпня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/964/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 30 листопада 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АНВІСАН" (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди частини приміщення за №АВ 16-2-16.1--в1.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору орендодавець зобов'язався надати в строкове, платне користування, без права викупу об'єкт оренди, а орендар - прийняти, сплатити орендну плату і повернути його на умовах, які викладені в даному договорі.

Об'єктом оренди за даним договором є місце торгівлі НОМЕР_2, загальною площею 26,50 кв.м., розташоване в торгівельному центрі "Транзит" (п. 2.2. договору).

За своєю правовою природою вищевказаний правочин є договором найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Умовами п. 5.1. договору визначено, що базовий розмір орендної плати становить 240 умовних одиниць, при цьому еквівалент грошового розміру зобов'язань орендаря, на день підписання даного договору становить 25 грн. за одну умовну одиницю, що відповідно складає 6 000 грн. 00 коп. за місяць.

Сторони домовились, що всі розрахунки за даним договором виконуються сторонами тільки в українській національній валюті - гривні, а еквівалент в умовних одинцях встановлюється для здійснення обліку платежів орендаря та визначення його грошового зобов'язання перед орендодавцем (п. 5.1.1. договору).

Водночас пунктом 14.9 договору визначено, що сторони домовились, що за даним договором встановлюється особливий порядок розрахунків, а саме: орендар сплачує фіксовану орендну плату в розмірі 3 000 грн. 00 коп. за кожен календарний місяць з 01 грудня 2016 року по 01 квітня 2017 року.

Орендоване приміщення було передано відповідачу, що підтверджується копією акту приймання-передачі частини приміщення від 01 грудня 2016 року (а.с. 16).

При визначені суми боргу за три місяці 2017 року позивач враховував фіксовану суму платежу, що встановлена п.14.9 договору незважаючи на те, що вказаний у даному пункті період особливого порядку розрахунків між сторонами закінчився.

Проте, вказані нарахування є меншими ніж передбачено п.5.1 договору.

Рахунки на оплату відповідачу також виставлялися із розрахунку 3 000 грн. 00 коп. в місяць.

Однак відповідач обов'язку щодо оплати орендних платежів не виконував належним чином, у зв'язку з чим за період з травня 2017 року по липень 2017 року борг складає 9 000 грн. 00 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 5.3. договору орендар, не пізніше 10 числа місяця, вносить орендну плату за поточний (розрахунковий) місяць.

Сторони домовились, що в тому випадку, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, визначений відповідно закону, то днем закінчення строку внесення є перший за ним робочий день (п. 5.3.2. договору).

Таким чином, з урахуванням умов п. п. 5.3. та 5.3.2. договору відповідач повинен був розрахуватися за травень 2017 року - 10 травня 2017 року, за червень 2017 року - 12 червня 2017 року (10 червня 2017 року субота) та за липень 2017 року - 10 липня 2017 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору оренди, розрахунку з позивачем за орендоване приміщення, а також не було спростовано доводи позивача, що викладені в позові належними та допустимими доказами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу зі сплати орендної плати в розмірі 9 000 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 10.2. договору орендар несе відповідальність за невиконання зобов'язань по сплаті орендної плати або інших платежів передбачених цим договором, в терміни понад 10 календарних днів, орендар сплачує орендодавцеві пеню, у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Оскільки відповідачем було порушено строки оплати орендних платежів, визначених п. 5.3. договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 22 650 грн. 00 коп. пені нарахованої за період з 21 квітня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу за травень 2017 року, за період з 22 травня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу за червень 2017 року та за період з 21 червня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу за липень 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Особливості застосування пені за несвоєчасне виконання саме грошового зобов'язання встановлено спеціальним Законом.

Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення всупереч положенням вищенаведеного спеціального Закону.

Також в п. 2.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Крім того позивачем при нарахуванні пені було невірно визначено початок нарахування неустойки, оскільки, як зазначалося вище, сплата орендної плати здійснюється не пізніше 10 числа місяця за який вноситься плата.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та строків сплати орендних платежів, розмір пені нарахований за період з 11 травня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу 3 000 грн. 00 коп. за травень 2017 року складає 149 грн. 18 коп.; розмір пені нарахований за період з 13 червня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу 3 000 грн. 00 коп. за червень 2017 року складає 80 грн. 14 коп.; розмір пені нарахований за період з 11 липня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу 3 000 грн. 00 коп. за липень 2017 року складає 22 грн. 60 коп.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного розрахунку, з відповідача підлягає стягненню 251 грн. 92 коп. пені, в решті стягнення пені в розмірі 22 398 грн. 08 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 251 грн. 03 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції та 44 грн. 00 коп. 3% річних нарахованих за період з 21 квітня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу за травень 2017 року, за період з 22 травня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу за червень 2017 року та за період з 21 червня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу за липень 2017 року.

Оскільки позивачем не вірно визначено строки початку періоду прострочення боргу, інфляційні та річні нараховано також невірно.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3." судом встановлено, що розмір 3% річних нарахований за період з 11 травня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу 3 000 грн. 00 коп. за травень 2017 року складає 17 грн. 75 коп., річних - 93 грн. 80 коп.; розмір 3% річних нарахований за період з 13 червня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу 3 000 грн. 00 коп. за червень 2017 року складає 9 грн. 62 коп., річних - 54 грн. 10 коп.; розмір 3% річних нарахований за період з 11 липня 2017 року по 21 липня 2017 року на суму боргу 3 000 грн. 00 коп. за липень 2017 року складає 2 грн. 71 коп., інфляційних - 6 грн. 00 коп.

Враховуючи вищенаведений розрахунок, з відповідача підлягає стягненню 30 грн. 08 коп. 3% річних та 153 грн. 90 коп. інфляційних втрат, в решті стягнення річних та інфляційних слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АНВІСАН", бул. Шевченка, 250, оф.2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 40832650 - 9 000 грн. 00 коп. боргу, 251 грн. 92 коп. пені, 30 грн. 08 коп. 3 % річних, 153 грн. 90 коп. інфляційних втрат та 472 грн. 64 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 23 серпня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович