Рішення

від 22.08.2017 по справі 925/894/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2017 р.                                                  Справа № 925/894/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – представник за довіреністю,

          від відповідача – представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Адоніс”,

м. Копичинці, Гусятинського району, Тернопільської області

до дочірнього підприємства “Жашківський машинобудівний завод”

публічного акціонерного товариства Науково-виробниче

підприємство “Більшовик”, м. Жашків, Черкаської області

про стягнення 620 945 грн. 67 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Адоніс” до дочірнього підприємства “Жашківський машинобудівний завод” публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство “Більшовик” про стягнення заборгованості, у зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору від 30 квітня 2014 року за №1 в розмірі 332 785 грн. 47 коп., а саме: 306 000 грн. 00 коп. борг та 26 785 грн. 47 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 липня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03 серпня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

22 серпня 2017 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача крім основного боргу та річних, також 288 160 грн. 20 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає нормам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов товариства з обмеженою відповідальністю “Адоніс” з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням поданого клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 19 липня 2017 року та від 03 серпня 2017 року було зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 22 серпня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/894/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 30 квітня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Адоніс” (продавець) та дочірнім підприємством “Жашківський машинобудівний завод” публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство “Більшовик” (покупець) було укладено договір за №1.

Відповідно до п. 1. вищезазначеного договору продавець зобов’язався передати у власність покупцю запасні частини згідно з додатком №1 до договору, а покупець – прийняти товар й оплатити у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна сума договору становить 306 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 51 000 грн. 00 коп. (п. 2.1. договору).

Позивач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 306 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією накладної за №1 від 30 квітня 2014 року.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої довіреністю особи.

На момент звернення до суду відповідач зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 306 000 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.2. договору покупець зобов’язується провести остаточний розрахунок протягом 90 днів з дня приймання запасних частин, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Оскільки товар було поставлено 30 квітня 2014 року, то день оплати вартості товару настав 29 липня 2014 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 306 000 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем також заявлено до стягнення 26 785 грн. 47 коп. 3% річних нарахованих за період з 30 липня 2014 року по 01 липня 2017 року та 288 160 грн. 20 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 30 липня 2017 року по 15 серпня 2017 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.” судом встановлено, що розмір 3% річних нарахований позивачем в меншому розмірі, інфляційні не вірно.

За період з 30 липня 2017 року по 15 серпня 2017 року розмір інфляційних нарахованих на суму основного боргу складає 288 147 грн. 03 коп., зазначена сума підлягає стягненню, в решті стягнення інфляційних в розмірі 13 грн. 17 коп. слід відмовити.

Оскільки позивач самостійно визначив розмір 3% річних, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 26 785 грн. 47 коп. 3% річних.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства “Жашківський машинобудівний завод” публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство “Більшовик”, вул. Маслозаводська,3, м. Жашків, Черкаської області, ідентифікаційний код 05767284, п/р 26008351148001 в ЧГРУ “ПриватБанк”, МФО 354347 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Адоніс”, вул. Залізнична, 47, м. Копичинці, Гусятинського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 05517357, р/р 260053523 в ТОД АППБ “Аваль”, МФО 338501– 306 000 грн. 00 коп. – основного боргу, 26 785 грн. 47 коп. - 3% річних, 288 147 грн. 03 коп. – інфляційних втрат та 9 313 грн. 26 коп. витрат на сплату судового збору.

3.          В решті вимог – в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 22 серпня 2017 року.

Суддя                     А.В.Васянович