Постанова

від 22.08.2017 по справі 914/2796/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2017 р. Справа № 914/2796/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В. Хабіб М.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлишин С.В.

та представників:

позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № 7750-К-О від 27.12.2016);

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.07.2017 (суддя Щигельська О.І.) про відмову у видачі дубліката наказу

у справі № 914/2796/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» , м. Дніпро

до відповідача: Державного комунального підприємства «Центральна районна аптека №89 м. Кам'янка-Бузька» , м. Кам'янка-Бузька Львівської області

про стягнення 73 754, 07 грн.

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Львівської області з заявою про видачу дубліката наказу.

Заява мотивована тим, що наказ втрачено ним при пересиланні до органу Державної виконавчої служби та до стягнення не пред'являвся, що підтверджується відповідною довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» (без номера та дати складення), а тому просить видати дублікат вказаного наказу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.07.2017 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дубліката наказу відмовлено.

При прийнятті вказаної ухвали суд виходив з того, що встановлений у наказі строк для пред'явлення його до виконання, а саме: протягом одного року з моменту набрання рішенням суду 08.09.2014 законної сили - закінчився.

Також суд зазначив, що банк до заяви про видачу дубліката наказу не долучив довідку органу зв'язку про втрату наказу, а долучену до заяви довідку ПАТ КБ «Приватбанк» про втрату наказу, який до виконання не пред'являвся, підписано, всупереч положенням процесуального закону, представником, повноваження якого, окрім цього, належним чином не підтверджено, оскільки до заяви долучено копію довіреності, яку належним чином (у відповідності до Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003» , затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003) не засвідчено.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нове судове рішення про видачу дубліката наказу на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2014 у даній справі.

В апеляційній скарзі орган виконання судових рішень зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно посилається на відсутність довідки органу зв'язку, оскільки факт втрати судового наказу вже засвідчено довідкою органу примусового виконання рішень та довідкою банку про втрату наказу, а тому суд дійшов передчасних висновку щодо відсутності підстав для видачі дубліката наказу.

Щодо строку пред'явлення наказу до виконання, вказує, що судом першої інстанції не враховано п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ Про виконавчу службу від 02.06.2016, в якому передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

В той час, як відповідно до ст. 12 Закону від 02.06.2016 виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже вважає, що строк пред'явлення наказу до виконання в даній справі спливає 08.09.2017.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 поновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.08.2017.

В судове засідання з'явився представник банку, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задоволити.

Представник відповідача явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Слід зазначити, що повідомлення про вручення поштового відправлення до суду з відміткою про отримання не повернулось, однак суд надсилав копію ухвали про призначення на адресу, вказану в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.07.2017 у справі № 914/2796/14 - залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2014 у даній справі позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 40 511, 77 грн заборгованості за кредитом, 20 471, 95 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 8 030, 42 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 4 739, 93 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827, 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Вказане судове рішення набрало законної сили та на його примусове виконання 09.09.2014 видано відповідний наказ, який супровідним листом від 12.09.2014 направлено на адресу представника позивача ОСОБА_2, зазначену у поданому нею клопотанні (вх.№38136/14 від 08.09.2014).

Заявник стверджує, що такий наказ втрачено ним при пересиланні до органу Державної виконавчої служби та до стягнення не пред'являвся, що підтверджується відповідною довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» (без номера та дати складення), а тому просить видати дублікат вказаного наказу.

Відповідно до ч.1 ст.120 ГПК України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Як вбачається з п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ Про виконавчу службу від 02.06.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з ст. 12 Закону від 02.06.2016 виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що банком не пропущено строк пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до ч.3 ст.120 ГПК України, до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Поряд з цим, місцевим господарським судом встановлено, що наказ Господарського суду Львівської області, про видачу дубліката якого просить заявник, втрачено при його поштовому пересиланні, однак, відповідну довідку органу зв'язку про втрату наказу до заяви не долучено.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що нормами ГПК України не покладено обов'язку на стягувача наводити причини втрати наказу, проте підставою для його видачі є подана заява з документами на підтвердження факту його втрати.

З аналізу поданої стягувачем заяви та доданих до неї документів вбачається, що довідка ПАТ КБ «Приватбанк» про втрату наказу, який до виконання не пред'являвся, підписано представником банку ОСОБА_2 В той час, як ч. 3 ст. 120 ГПК України встановлює вичерпний перелік осіб, які уповноважені підписувати такі заяви, зокрема, керівник чи заступник керівника та головний (старший) бухгалтер підприємства.

Більше того, згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Однак, скаржником в порушення вищевказаних норм фактично надано ксерокопію довіреності на представлення інтересів, видану банком ОСОБА_2 № 7367-К-О від 27.12.2016, яка містить лише частину відтиску печатки та підпис невідомої особи.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення заяви банку про видачу дубліката наказу.

Помилковий висновок місцевого господарського суду щодо порушення баком строку для пред'явлення наказу до виконання не вплинув в цілому на правомірність відмови в видачі дубліката наказу.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують мотивів відмови в задоволенні його заяви про видачу дубліката наказу.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 101, 103, 105, 106, 120 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.07.2017 у справі № 914/2796/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 23.08.2017.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.