Ухвала

від 21.08.2017 по справі 918/428/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"21" серпня 2017 р. Справа № 918/428/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р.,

при секретарі судових засідань В'юненко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С.

до відповідача 1 Приватного підприємства-фірми "Артек"

до відповідача 2 ОСОБА_3

про стягнення заборгованості в сумі 315 076 грн. 22 коп.

за участі представників:

від позивача: Шпатусько Р.В. (довіреність №3-243110/4075 від 30.06.2017 року);

від відповідача 1: ОСОБА_3;

відповідач 2: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про солідарне стягнення з Приватного підприємства-фірми "Артек" та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №488/08-МК від 19.03.2008 року та договором поруки №01/488/08-МК від 19.03.2008 року в сумі 315 076 грн. 22 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 червня 2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/428/17 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

17.07.2017 року від позивача до суду надійшла заява, відповідно до якої останній зазначив, що розгляд справ між юридичною та фізичною особами віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції, за правилами цивільного судочинства. До того ж, подав уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив стягнути з приватного підприємства - фірми "Артек" на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 315 076 грн. 22 коп. та судові витрати в сумі 4 726,14 грн. Вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Розглянувши заяву, перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред'явлено вимогу про солідарне стягнення з Приватного підприємства-фірми "Артек" та фізичної особи ОСОБА_3 заборгованості. Позовна вимога про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості ґрунтується на укладеному між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 договорі поруки №01/488/08-МК.

Віповідно до приписів чинного законодавства місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з приписами ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів; 4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" встановлено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як зазначається в абз. 2 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява

взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.

Поряд з цим, в разі подання позову, в якому об'єднано вимоги, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК (п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Як слідує з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом, який крім іншого містить вимоги до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який є фізичною особою.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 4.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р., провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, тощо.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що спір, який виник між сторонами, в частині вимог до громадянина ОСОБА_3 є таким, що не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Судом роз'яснено позивачу, що у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 22, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №918/428/17 в частині вимог Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В.С. до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості припинити.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (04050, м. Київ, вул. С. Стрільців, 60);

3- відповідачу рекомендованим (33000, АДРЕСА_1);

4 - ОСОБА_3 рекомендованим (33000, АДРЕСА_2)