Рішення

від 28.08.2017 по справі 365/504/17

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/504/17

Номер провадження: 2/365/321/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.2017 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю

секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

представника позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2, представник позивача: ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Згурівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 22 січня 2006 року померла ОСОБА_5.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом померлої ОСОБА_5, спадщина за заповітом складається із права на земельну частку (пай) із земель КСП Зоря в розмірі 2,92 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату серії КВ № 0284352. Пізніше земельна частка була виділена в натурі та передана у власність ОСОБА_5 на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 22.07.2004 року № 492 та виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 153708 від 16 листопада 2004 року, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів за № 551. Земельна ділянка має площу 2,8835 га та їй присвоєний кадастровий номер 3221982700:07:013:0002.

Позивачка спадщину за заповітом у встановленому законом порядку прийняла та її спадкові права ніким не оспорюються. Позивачка спадщину прийняла в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як постійно проживала разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини. Заяву про відмову від спадщини позивачка протягом шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини не подавала. Позивачка проживала разом з ОСОБА_5, піклуватись про неї та вела її господарство. Встановлення факту постійного проживання із померлою безпосередньо впливає на спадкові права позивачки та необхідне для підтвердження прийняття спадщини.

Інший спадкоємець - третя особа ОСОБА_4, якій ОСОБА_5 за заповітом заповіла грошові вклади, зазначену спадщину прийняла.

На звернення позивачки ОСОБА_2 до Згурівської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 січня 2006 року, їй було відмовлено у зв»язку із ненаданням доказів спільного проживання із спадкодавцем на час її смерті. Крім того, нотаріусом було повідомлено, що в заповіті як спадщина зазначено земельну частку (пай), а не земельну ділянку.

В досудовому порядку вирішити питання оформлення спадкових прав позивачка не має можливості, а тому представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить суд:

1. Встановити, що позивачка ОСОБА_2 постійно проживала разом з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини - 22 січня 2006 року.

2. Визнати за ОСОБА_2, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 січня 2006 року, право власності на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 153708.

3.В разі задоволення позову не застосовувати до відповідача положення ст.88 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 справу просив слухати у відсутність позивачки, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судове засідання відповідач та третя особа не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_3 сільська рада направила до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, позовні вимоги визнала в повному обсязі. Третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позову не заперечувала.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі відповідача та третьої особи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 показали, що були добре знайомі з ОСОБА_5 Позивачка ОСОБА_2 постійно проживала разом з ОСОБА_5 на час смерті останньої - 22 січня 2006 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка загальною площею 2,8835 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_3 (Правожовтневської) сільської ради Згурівського району Київської області та має кадастровий номер 3221982700:07:013:0002. Земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_5 на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації Київської області від 22.07.2004 року № 492, як власнику земельної частки (паю) в межах Правожовтневської сільської ради. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 153708, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 551 від 16 листопада 2004 року. Державний акт виготовлений взамін Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0284352. Інформація про право власності на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутня, що встановлено з копії Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.12), копії технічної документації із землеустрою (а.с.34-43), копії договору оренди земельної частки (паю) від 15.03.2003 року (а.с.10-11), інформації Державного земельного кадастру (а.с.9). Після смерті ОСОБА_5, померлої 22 січня 2006 року, позивачка є спадкоємцем за заповітом права на земельну частку (пай) згідно Сертифікату серії КВ № 0284352, позивачка спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на день її смерті. Спадкоємець за заповітом майна у вигляді грошових вкладів - третя особа ОСОБА_4 спадщину прийняла, спадкові права позивачки не оспорює, інші спадкоємці відсутні, що встановлено з копії свідоцтва про смерть (а.с.6), копій заповітів (а.с.13,15), інформаційних довідок із Спадкового реєстру (а.с.30-32), копії спадкової справи № 281/2006 до майна померлої 22 січня 2006 року ОСОБА_5 (а.с.45-58). Позивачці було відмовлено нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (копії нотаріальної відмови - а.с.14).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за заповітом.

В силу ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

В силу ч. 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено наступне. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст. 80 та ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачем, яке приймається судом, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю. В ході судового розгляду встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом померлої 22 січня 2006 року ОСОБА_5 Спадщина за заповітом складається з права на земельну частку (пай) із земель КСП Зоря в розмірі 2,92 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж ділянки в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату серії КВ № 0284352. Після складання заповіту спадкодавець ОСОБА_5 виділила земельну частку (пай) та набула у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8835 га, яка розташована на території ОСОБА_3 (Правожовтневської) сільської ради на підставі Державного акту серії ЯБ № 153708. На думку суду, волевиявлення заповідача було направлене на передання у спадщину позивачки земельної ділянки незалежно від того чи буде вона виділена в натурі на час відкриття спадщини. Це підтверджується, зокрема тим, що після набуття у власність земельної ділянки ОСОБА_5 заповіт не скасувала та не змінила. Спадкові права позивачки не оспорюються, третя особа ОСОБА_4 на спадщину не претендує та проти позову не заперечує. Позивачка спадщину прийняла, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час її смерті та протягом встановленого законом строку від спадщини вона не відмовлялась. Позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права в нотаріальних органах. Суд вважає за необхідне, встановити, що позивачка ОСОБА_2 постійно проживала разом з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини - 22 січня 2006 року та визнати за позивачкою в порядку спадкування за заповітом право власності на спірну земельну ділянку, а також не застосовувати до відповідача ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.1217,1218,1223,1225,1256,1268 ЦК України, ст.ст. 80,116,125,126,131 ЗК України,

ст.ст.3,88,212,215,218,223,234,256 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, представник позивача: ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Згурівського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживала разом з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини - 22 січня 2006 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: смт. Згурівка, вул. Франка, 10, Згурівського району Київської області, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 січня 2006 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8835 га, яка розташована на території ОСОБА_3 (Правожовтневської) сільської ради Згурівського району Київської області та яка належала померлій на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 153708, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 551 від 16 листопада 2004 року.

Не застосовувати до ОСОБА_3 сільської ради Згурівського району Київської області ст. 88 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 ( десяти ) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 ( десяти ) днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ