Рішення

від 16.08.2017 по справі 753/4037/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4037/17

провадження № 2/753/3649/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря АВДЄЄНКО А.А.

сторін:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання , суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 01.03. 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про стягнення аліментів на на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання . В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого Житомирським міськвідділом реєстрації актів громадянського стану 17 вересня 1995 року було укладено шлюб між його матір'ю - ОСОБА_7 та батьком - ОСОБА_5.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого 26 вересня 1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Московського району м. Києва він, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

В червні 1997 року відповідач покинув сім'ю і перестав надавати будь-яку допомогу на його утримання.

21 березня 2000 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області було розірвано шлюб між його матір'ю та батьком, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповіднийактовий запис за № 15 від 21 березня 2000 року. Вказане доводить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 04 липня 2007 року.

В зв'язку з тим, що батько не допомагав матеріально ї не приймав участі у його утриманні, 23 грудня 1998 року його мати звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення аліментів на його утримання.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 1998 року у справі №2-4122/98 з ОСОБА_5 було стягнуто на його користь аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 23 грудня 1998 року і до його повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_8.

Відповідно до довідки АКБ Інтербанк , яку було надано до Шевченківського суду, відповідач на той час і з 01 грудня 1998 року працював в даному банку на посаді старшого спеціаліста.

В подальшому, Шевченківський районний суд м. Києва направив виконавчий лист № 2-4121 про стягнення аліментів до Брусилівського районного суду Житомирської області для здійснення виконання. Але, в січні 1999 року Брусилівський районний суд Житомирської області повернув назад до Шевченківського районного суду м. Києва виконавчий лист № 2-4121 про стягнення аліментів і держмита з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7, так як виконавчий лист потрібно було надіслати не по місцю проживання боржника, а по місцю роботи.

Потім, судом було направлено виконавчий лист по місцю роботи Відповідача - в АКБ " Укрінбанк". В повідомленні, яким суд направляв виконавчий лист було зазначено, що після його виконання він підлягає поверненню до суду.

Однак, в 2001 році відповідач звільнився з АКБ Укрінбанк , а виконавчий лист залишився у роботодавця. В зв'язку з вказаним, 06.09.2001 року АКБ Укрінбанк направив до Шевченківського районного суду м. Києва виконавчий лист № 2-4122 від 23.12.1998 року, що доводить лист банку, в якому вказано, що про повернення до суду виконавчого листа в зв'язку з звільненням працівника та зазначено, що про подальше працевлаштування ОСОБА_5 відомостей не має.

Весь цей час його мати намагалась знайти виконавчий лист, з'ясувати місце роботи відповідача і вияснити куди було пере направлено виконавчого листа з банку, потім мати намагалась з'ясовувати куди направлено виконавчий лист з суду, так як там його оригіналу не виявилось, а про будь-яке надіслання виконавчого листа судом - відомостей в суді не було.

04 вересня 2013 року його мати ОСОБА_7 подала до Шевченківського районного суду м. Києва заяву про видачу їй оригіналу виконавчого листа, який як тоді вона дізналась було повернуто АКБ Укрінбанк до суду. Даною заявою його мати просила видати їй оригінал виконавчого листа для подальшого подання його до виконання.

Але, в матеріалах справи і в суді не виявилось повернутого банком оригіналу виконавчого листа. Матері повідомили, що виконавчий лист втрачено і в суді він відсутній.

Ухвалою суду від 12 вересня 2013 року заяву ОСОБА_7 залишено без руху з підстав необхідності її оформлення як заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року встановлено, що виконавчий лист в суді відсутній та що на час винесення ухвали рішення суду залишається невиконаним. Тому, суд ухвалив видати ОСОБА_7 дублікат виконавчого листа.

Відповідач жодного разу в судові засідання по справі щодо видачі дубліката виконавчого листа не з'явився, але суд 05.11.2013 року направив йому копію ухвали від Ї4.11.2013 p.,яку він 15.11.2013 року отримав, що доводить поштове повідомлення про вручення.

ІНФОРМАЦІЯ_8 йому виповнилось 18 років. Як правильно встановлено ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року, яка набрала законної сили - на час винесення даної ухвали рішення суду про стягнення на його користь аліментів залишилось невиконаним.

Тобто, за весь період за який підлягали стягненню аліменти - існує заборгованість.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тим не менше, з ІНФОРМАЦІЯ_8 виникла необхідність у стягненні аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Згідно довідки Національного авіаційного університету України № 1668 від 09.12.2016 року - він є студентом 3 курсу денної форми навчання інституту (факультету) Національного авіаційного університету IV (четвертого) рівня акредитації. Термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр з 01.09.2014 року по 30.06.2018 рік.

Він не працює і самостійного доходу не має, потребую коштів для навчання та забезпечення нормального життєвого рівня, а Відповідач добровільно не надає допомоги на його утримання. Відповідач не є інвалідом, є працездатним.

Відповідач працює в:

1. ТОВ Зброяр (код ЄДРПОУ 35059021), адреса м. Київ, Печерський район,

провулок Ново печерський 5

2. ТОВ Барта ЛТД (код ЄДРПОУ 38290251) адреса 01042, м. Київ, Печерський район, пров. Ново печерський 5

3. ГО Коростишівський мисливський клуб КМК (код ЄДРПОУ 33165648) адреса Житомирська область, Коростишівський район., с. Струцівка, вул.. Гагаріна 4А

4. ТОВ Авалон-Сервіс (ідентифікаційний код юридичної особи 38451441), адреса 01042, м. Київ, Печерський район, провулок Ново печерський 19/3 корпус З, кімната 9.

В ТОВ Барта ЛТД Відповідач є одним із засновників і його розмір внеску до статутного фонду складає 18 874 350 грн. а також, ОСОБА_5 з 26.02.2012 року є керівником в ТОВ Варта ЛТД . В ТОВ Авалон-Сервіс Відповідач є засновником і з 08.02.2013 року є керівником товариства.

Вказану вище інформацію доводять довідка Пенсійного фонду України та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.12.2016 року.

Він намагався спілкуватись з батьком, дуже хотів зустрічатись з ним, неодноразово просив його приділити йому хоч 20 хвилин його часу, просив зустрітись, просив допомоги та матеріальної підтримки. Але, він викреслив його із свого життя і спілкується з ним гірше аніж з ворогом. Батько ухилявся та ухиляється від спілкування з ним, а також ухиляється від надання йому допомоги. Він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням батька від їх сплати.

Добровільно йому не вдалося домовитись з батьком, випросити у нього участь у його житті і після останніх його смс повідомлень, він втратив віру, що в позасудовому порядку зможу отримати від нього допомогу. Він вживав заходів до одержання аліментів, але не міг їх одержати, тому просить суд їх стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_8. Доказами надаю переписку з батьком.

Виходячи з того, що він продовжує навчання, не має ніякого джерела доходів та потребує матеріальної допомоги і Відповідач не надає йому матеріальної допомоги на його утримання та керуючись тим, що згідно Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, а тому просить стягнути з відповідача працюючого в ТОВ "Зброяр",( код ЄДРПОУ 35059021), адреса м. Київ- 01042, Печерський район, провулок Ново печерський 5; ТОВ " Барта ЛТД" ( код ЄДРПОУ 38290251) м. Київ- 01042, Печерський район, пров. Ново печерський,5; ТОВ "Авалон-Сервіс" ( ідентифікаційний код юридичної особи 38451441), м. Київ- 01042, Печерський район, пров. Ново печерський,5 аліменти на його користь у розмірі 1/ 4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше аніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно починаючи з 27.08.2014 року та до закінчення навчання до 30 червня 2018 року. Допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє за довіреністю НВО 924711 від 06.03. 2017 року ( а.с. 59) позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовних вимогах.

Представник відповідача ОСОБА_3, яка діє за довіреністю НМА 920839 від 25.04. 2017 року ( а.с. 77) проти позовних вимог частково заперечує, зокрема, в частині визначення їх розміру, а також повністю заперечує у задоволенні вимог про стягнення аліментів за минулий період, підтримавши письмові заперечення відповідача від 23.05. 2017 року, пояснивши суду, що на даний час на особистому утриманні Відповідача перебуває двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Мати дітей, ОСОБА_10, померла ІНФОРМАЦІЯ_9,що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6,виданим ІНФОРМАЦІЯ_9 року Відділом реєстрації смерті у м.Києві. Відповідач в шлюбі на даний час не перебуває.

Менший син Відповідача ОСОБА_9, 2010р.н., на даний час відвідує дитячий садок, що функціонує при творчо-пізнавальному просторі Ай Діти , м.Київ, вул.Чавдар,8. Щомісячна плата за відвідування дитячого садка становить 2 400,00грн. Цього року син ОСОБА_9 успішно склав вступні тести та з вересня 2017року навчатиметься в Гімназії Київська Русь , м.Київ, вул.Б.Гмирі,2в, на платній основі.

Середньомісячна сума комунальних платежів (за послуги центрального опалення, за послуги центрального гарячого водопостачання, за послуги з водопостачання та водовідведення), що нарахованих Відповідачу протягом І кварталу 2017 року та сплачених ним протягом лютого-квітня 2017 року, становить 2 803,86грн .

На даний час Відповідач має наступні джерела доходів: заробітну плату, яку він отримує в ТОВ Зброяр , м.Київ, пров.Ново печерський,5, та заробітну плату, яку він отримує в ТОВ Варта ЛТД , м.Київ, пров.Новопечерський,5.

Середньомісячний дохід Відповідача за 2016-2017роки відповідно до довідок про доходи становить 8 643,71грн . А отже, значна частина коштів, що становить більшу половину розміру отримуваних щомісячно доходів Відповідачем, витрачається ним на оплату комунальних платежів, відвідування меншим сином дитячого садка та витрачатиметься в подальшому на його навчання в гімназії.

Крім того, Відповідач , а також його неповнолітні діти, що перебувають виключно на його утриманні, потребують коштів на щоденне придбання продуктів харчування, оплату проїзду в міському транспорті, постійне придбання одягу, взуття, підручників, канцелярських приладів тощо - для забезпечення нормальних умов для їх проживання та гармонійного розвитку дітей.На переконання Відповідача, стягнення в подальшому аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) на користь Позивача, який досяг повноліття, значно порушить права та інтереси неповнолітніх дітей Відповідача, а тому просить суд присудити стягнення з нього аліментів в розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання Позивача, але не більше, як до досягнення ним 23 років.

Суд, заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності , надані сторонами докази, з урахуванням письмових заперечень відповідача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 ст.183 СК України, передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до абз.1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина які продовжують навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 21 березня 2000 року між батьками позивача було розірвано шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_5, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповіднийактовий запис за № 15 від 21 березня 2000 року. (а.с. 12).

Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина:ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає разом з матір"ю ОСОБА_7 .

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4 навчається згідно довідки у Національному авіаційному університеті України № 1668 від 09.12.2016 року - є студентом 3 курсу денної форми навчання інституту (факультету) Національного авіаційного університету IV (четвертого) рівня акредитації. Термін навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр з 01.09.2014 року по 30.06.2018 рік.(а.с. 24).

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дочки, сина, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Встановлено, що позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача аліментів 01.03.2017 року. Таким чином, аліменти з відповідача підлягають стягненню з 01.03.2017 року.

Будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, на які посилалися позивач та його представник , останні суду не надали клопотання про витребування письмових доказів , або про виклик свідків чи про допит позивача в якості свідка , не заявляли хоча судом сторонам роз"яснювалась ч.4 статті 10 ЦПК України про їх права та обов"язки , сторони попереджались про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій . Крім того ,як позивач так і відповідач, отримували копію ухвали про відкриття провадження у справі , в якій зазначено про їх обов"язок відповідно до статті 131 ЦПК України подати свої докази суду до або під час судового засідання у справі

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 78912 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Оскільки позивачка не надала докази, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла отримати у зв'язку з ухиленням останнього, а тому для стягнення аліментів за останні три роки , у суду підстав немає.

Водночас твердження у судовому засіданні представника позивача про те, що на даний час рішення Шевченківського суду №2-4122/1998 залишається не виконаним, а відповідач має заборгованість із сплати аліментів на користь матері позивача, ОСОБА_7, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не відповідають дійсності та спростовуються іншими доказами наданими представником відповідача .

З пояснень представника відповідача та з матеріалів справи вбачається, що наприкінці 2013року її довірителя було викликано до відділу державної виконавчої служби Брусилівського районного управління юстиції Житомирській області, де державним виконавцем повідомлено, що на виконання до відділу надійшов дублікат виконавчого листа №2-4122/1998 про стягнення з нього на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного виконавчого документа. При цьому державний виконавець зобов'язав Відповідача надати відомості про отримувані ним доходи за весь період, протягом якого не проводилось стягнення з нього аліментів у зв'язку із втратою виконавчого листа - для нарахування боржнику заборгованості із сплати аліментів. В подальшому, на виконання вимоги державного виконавця, Відповідачем було пред'явлено до відділу державної виконавчої служби Брусилівського районного управління юстиції відповідні довідки про отримувані ним доходи (заробітну плату) з усіх підприємств, де боржник перебував в трудових відносинах, та за весь період, протягом якого не проводилось стягнення з нього аліментів у зв'язку із втратою виконавчого листа.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Брусилівського районного управління юстиції було проведено відповідний розрахунок заборгованості та нараховано Відповідачу заборгованість із сплати аліментів в розмірі 20 600,00грн, яку сплачено ним шляхом перерахування коштів поштовим переказом на адресу ОСОБА_7, що підтверджується квитанцією №9022 від 18.12.2013 року.

Після повного погашення заборгованості із сплати аліментів виконавчий лист №2-4122/1998про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, було направлено до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м.Києві, для утримання аліментів із заробітної плати Відповідача.

Про те, що відповідачем було погашено заборгованість із сплати аліментів, що виникла на момент пред'явлення дубліката виконавчого листа, свідчить, крім того, постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м.Києві про стягнення із заробітної плати боржника від 17.03.2014 ВІІ №42543190, відповідно до якої аліменти необхідно було стягувати із заробітної плати боржника, починаючи з 01.03.2014 (п.2 резолютивної частини постанови).

Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати за період з березня 2014року по вересень 2014року, поданого ТОВ Зброяр до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м.Києві, аліменти утримано із заробітної плати боржника по день досягнення дитиною повноліття, тобто по 27.08.2014включно. В цьому ж звіті було зазначено, що за березень 2014року боржнику нараховано заборгованість із сплати аліментів в розмірі 645,83грн, яку утримано із заробітної плати боржника у вересні 2014року та перераховано стягувачці платіжним дорученням №528 від 01.10.2014.

Таким чином, уже станом на 01.10.2014постанову державного виконавця про стягнення із заробітної плати боржника від 17.03.2014 ВП №42543190було виконано, аліменти утримано із заробітної плати боржника по день досягнення дитиною повноліття та перераховано стягувачці в повному обсязі. Крім того, виконання в повному обсязі вказаної постанови державного виконавця додатково підтверджується довідкою №65/2604,виданою 26.04.2017 ТОВ Зброяр .

В свою чергу, 04.10.2016державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві виконавче провадження ВП №42543190з примусового виконання виконавчого листа №2-4122/19981998про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, до повноліття дитини, закінчено на підставі п.6 ч.І ст.49 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, а в мотивувальній частині постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2016 ВП №42543190 державним виконавцем зазначено, що заборгованість із сплати аліментів відсутня.

Відповідно до 4.2 ст.49 Закону України Про виконавче провадження №606-ХГ ?від 21.04.1999, що діяв на момент закінчення виконавчого провадження, виконавчий лист підлягав поверненню до суду, який його видав, а відповідно до ч.З ст.49 Закону копія постанови про закінчення виконавчого провадження у триденний строк направлялася державним виконавцем сторонам виконавчого провадження та могла бути оскаржена ними в 10-денний строк у порядку, встановленому Законом.

При цьому постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2016 ВП №42543190стягувачкою ОСОБА_7 в установленому законом порядку не оскаржувалась.

Після досягнення дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття та повного утримання аліментів із заробітної плати Відповідача згідно виконавчого листа Шевченківського районного суду №2-4122/19981998,а саме 01.10.2014 року Відповідачем, в порядку ст.187 Сімейного кодексу України, до бухгалтерії ТОВ Зброяр , з яким він перебуває у трудових відносинах до теперішнього часу, подано заяву про добровільне відрахування із його заробітної плати аліментів на користь ОСОБА_7 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 на період продовження ним навчання в розмірі 1/4 частини заробітної плати, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.10.2014. року.

Отже, до моменту подачі Позивачем позову про стягнення аліментів на період його навчання із заробітної плати Відповідача щомісячно утримувались аліменти в розмірі, вказаному ним в заяві від 01.10.2014,та перераховувались бухгалтерією ТОВ Зброяр на рахунок матері Позивача ОСОБА_7.

Подання Відповідачем такої заяви про відрахування аліментів із його заробітної плати, з його власного волевиявлення, з врахуванням того, що відповідне рішення про стягнення з нього аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, судом не приймалось, спростовує будь-які доводи Позивача про ухилення Відповідача від сплати аліментів на його користь після досягнення Позивачем повноліття та, навпаки, свідчить про добровільне та добросовісне виконання Відповідачем свого обов'язку щодо утримування дитини.

В свою чергу, позивач не надав жодного доказу, що підтверджує вжиття ним заходів щодо одержання аліментів з Відповідача. При цьому смс-повідомлення, що надсилались Позивачем на телефонний номер Відповідача, та на які Позивач посилається в позовній заяві, не містять жодних посилань про те, що він потребує матеріальної допомоги в зв'язку із продовженням ним навчання чи вимог про надання йому такої матеріальної допомоги; відомостей про розмір коштів, які він потребує у зв'язку із продовженням навчання тощо, а отже, такі смс-повідомлення у період з 28.10. 2016 року по 25.11. 2016 року ( а.с. 30-37) не можуть бути належними доказами вжиття Позивачем заходів щодо одержання аліментів з Відповідача.

Обставинами, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, згідно зіст.182 СК України є: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, які мають суттєве значення.

Разом з тим, оскільки , відповідач в своїй заяві за місцем роботи добровільно зазначав відрахування 1/4 частини із свого заробітку на утримання повнолітнього сина, який навчається, тому суд не вбачає щодо зменшення розміру аліментів до 1/8 частини, з урахуванням його фінансового та матеріального стану.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_5 - є повнолітнім, потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, хоча і проживає разом з матір'ю , але відповідач не може надавати матеріальну допомогу сину починаючи з 27 серпня 2014 року, поскільки на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Мати дітей, ОСОБА_10, померла ІНФОРМАЦІЯ_9,що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6,виданим ІНФОРМАЦІЯ_9 року Відділом реєстрації смерті у м.Києві. утримання квартири та заміського будинку і вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.1 ст. 182 СК України, про необхідність стягнення аліментів з відповідача по 1/ 4 частині від усіх видів заробітку (доходу), але не менше аніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно починаючи з 01.03.2017 року та до закінчення навчання до 30 червня 2018 року, але не більше чим до досягнення ним 23 років, в іншій частині позову вимоги не підлягають до задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11,27,28, 29, 30 , 57, 60, 61, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 294; ст. 51 Конституції України; ст. ст. 180, 183, 191, 199, 200 СК України, ст. 88 ЦПК України, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 року, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Коростишів, Житомирської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого у АДРЕСА_1, працюючого в ТОВ "Зброяр",( код ЄДРПОУ 35059021), адреса м. Київ- 01042, Печерський район, провулок Ново печерський 5; ТОВ " Барта ЛТД" ( код ЄДРПОУ 38290251) м. Київ- 01042, Печерський район, пров. Ново печерський,5; ТОВ "Авалон-Сервіс" ( ідентифікаційний код юридичної особи 38451441), м. Київ- 01042, Печерський район, пров. Ново печерський,5 аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 у розмірі 1/ 4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше аніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, щомісячно починаючи з 01.03.2017 року та до закінчення навчання до 30 червня 2018 року, але не більше чим до досягнення ним 23 років, в іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Коростишів, Житомирської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого у АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 640 ( шістсот сорок ) гривень на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2017 року.

СУДДЯ ЛЕОНТЮК Л.К.