Ухвала

від 03.07.2017 по справі 761/662/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/662/17

Провадження № 2/761/3181/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Салаті В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви в цивільній справі № 761/662/17, провадження № 2/761/3181/2017 з підстав п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, -

встановив :

У січні 2017 року до суду надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини

Позивач зазначила, що 29 грудня 2007 року між ОСОБА_1 (далі - Позивач) та ОСОБА_2 (далі - Відповідач), був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, про що в книзі реєстрації актів про одруження вчинено запис за № 1833.

За час перебування в шлюбі є спільна дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На даний час сторони проживають окремо. Дитина проживає разом зі позивачем.

Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Оскільки добровільно про сплату аліментів домовитися не вдалося, позивач змушена звертатися до суду, щодо примусового стягнення аліментів на утримання дитини.

Угоди щодо виплачування коштів на утримання дитини з боку Відповідача не досягнуто. За весь період часу, яке подружжя проживає окремо, ОСОБА_2 навмисно ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України ( надалі - СК України) обов'язку утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Це, зокрема, виявилося у відсутності будь-якого матеріального (грошового) утримання спільної дочки з часу фактичного припинення сімейних відносин; а також у тому, що чоловік жодним чином не приймає участі у вихованні дитини.

Починаючи з лютого 2013 року, ОСОБА_6 неодноразово телефонувала Відповідачу, повідомляла про свій душевний та тяжкий матеріальний стан, про необхідність сплачувати значні грошові кошти, пов'язані з утриманням та розвитком здібностей дитини. Проте, ОСОБА_2 проявив байдужість до Позивача та їх спільної дитини, що вбачається в постійному його твердженні: не має грошей .

Слід додати, що Відповідач будь-якими способами ухилявся від укладення договору про сплату аліментів на утримання дитини, обіцяючи при цьому надавати матеріальну допомогу ОСОБА_4 (дитині) в майбутньому, однак, дані слова залишилися лише словами.

В період з 05 лютого 2013 року до дати подання позову, Відповідачем, було перечислено на картковий рахунок Позивача лише 700 гривень (вересень 2014 року), що ще раз пітверджує про його байдужість до обов'язку утримувати свою дитину та ухилення від сплати аліментів.

ОСОБА_1 змушена сама утримувати та виховувати малолітню дочку, одночасно працювати за для матеріального забезпечення себе та спільної дитини.

Як відомо. Відповідач працює головним інженером в ТОВ РІЕЛТЕРСТВО ТА БУДІВНИЦТВО код за ЄДРПОУ 25406186, що знаходиться за адресою: 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 2, офіс 176.

За час сумісного проживання з Позивачом, ОСОБА_2 отримував щомісячно зарплатню у розмірі від 5000 до 8000 тисяч гривень, він досить добре забезпечений матеріально, залишився проживати у квартирі, в якій подружжя проживало спільно, інших дітей чи батьків на його утриманні немає.

Таким чином, підсумовуючи вище зазначене, вважаю за потрібне визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, що становить 1000,00 (одну тисячу) гривень 00 копійок щомісячно. А також, враховуючи викладені обставини, і те, що з моменту припинення фактичних сімейних відносин (з 05.02.2013 р.) до дати пред'явлення позову до суду ОСОБА_2 працює на постійному місці роботи, а саме: в ТОВ РІЕЛТЕРСТВО ТА БУДІВНИЦТВО , вважаємо, що Позивач вправі вимагати стягнення аліментів у твердій грошовій за минулий час (за період з 05.02.2013 по 03.03.2015 р.) у сумі, що становить 1000,00 (одну тисячу) гривень 00 копійок, але не менше ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи те, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, але добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки він не надає, вважаю позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Помітивши захоплення дитини та певні здібності у сфері створення сценічного танцю, з метою подальшого розвитку, Відповідач вирішала віддати ОСОБА_4 на навчання хореографією в загальноосвітній навчальний заклад Школа - дитячий садок Джерело (надалі - Школа). За навчання в школі, ОСОБА_6 сплачує грошові кошти відповідно до розділу 4 договору від 08.12.2014 року, укладеного між вище вказаними сторонами. Сплачені кошти за хореографію. На даний час дитина також відвідує художню школу, оскільки має хист до малювання, що також є додатковими витратами на утримання дитини.

Станом на дату подання позовної заяви ОСОБА_6 сплатила за навчання хореографією грошові кошти у розмірі 996, 65 грн., що підтверджується чеками

-від 21.06.2014 в сумі - 178, 38 грн.;

-від 22.08.2014 в сумі - 171, 00 грн.;

-від 18.09.2014 в сумі - 109, 01 грн.;

-від 20.10.2014 в сумі - 227, 93 грн.;

-від 21.11.2014 в сумі - 99, 10 грн.;

-від 19.12.2014 в сумі - 211. 23 грн..

Звертаємо увагу Суду, що надані чеки підтверджують сплату грошових коштів до укладення договору від 08.12.2014 року. Це пояснюється тим, що ОСОБА_4 (дитина) ходила в Школу і до укладення зазначеного договору.

До додаткових витрат відносимо заняття по підготовці дитини до школи. Відповідно до розписки наданої ОСОБА_8 від 29.12.2014 року, ОСОБА_6 за період з 03.09.2013 по 29.12.2014 сплачувала грошові кошти за кожне заняття у розмірі 70 гривень (всього було 80 занять), тобто загальна сума сплачених коштів за вказаний період становить 5 600. 00 гривень.

Також, просимо Суд звернути увагу, що за місцем проживання ОСОБА_4 ходила до дитячого садочку № 156, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 40 а.

За харчування в садочку Позивач сплатила грошові кошти у розмірі 991 грн. відповідно до чеків

-за червень 2014 в сумі - 178, 38 грн.;

-за серпень 2014 в сумі - 168, 47 грн.;

-за вересень 2014 в сумі - 109, 01 грн.;

-за жовтень 2014 в сумі - 227, 93 грн.;

-за листопад 2014 в сумі - 99, 10 грн.;

-за грудень 2014 в сумі - 208, 11 грн..

-Отже, з огляду на вище зазначене, фактично зазнані додаткові витрати Відповідачем за період 05.02.2013 по 24.02.2015 року становлять 7587, 65 грн., не включаючи моменти, коли ОСОБА_4 хворіла. Дані витрати передбачаються в майбутньому. Тому вважаємо, що справедливо буде стягнути з ОСОБА_2 - 3 793, 82 гривень додаткових витрат за період з 05.02.2013 по 03.03.2015 p..

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд:

1.Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_9, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви досуду і до досягнення дитиною повноліття.

2.Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі за минулий час (за період з 05.02.2013 по 03.03.2015 р.) на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000,00 грн. щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

3.Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати за період з 05.02.2013 по 03.03.2015 р. на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3 793, 82 грн..

4.Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000, 00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття дитини

В судове засідання сторони не з'явились. Про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 про залишення цивільної справи № 761/662/17 за цим позовом без розгляду з підстав п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оглянувши матеріалам справи № 761/662/17 вважає, оскільки заява позивача про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини без розгляду не суперечить законові, можливо залишити без розгляду позовну заяву з підстав п. 5 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: О.Ф. Малинников.