Рішення
від 22.08.2017 по справі 333/2780/17
КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/2780/17

Провадження №2/333/1621/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Круглікової А.В.,

при секретарі Тарасенко О.О.,

представник позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши матеріали цивільної справи №333/2780/17 за позовом районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача, Православний дитячий будинок Надія ім.. Н.Н.Златолінської, про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

19.05.2017 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини. Вказана позовна заява обґрунтована тим, що на профілактичному обліку служби (управління) у справах дітей ЗМР перебуває малолітня - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, як така, що проживає у сім'ї, в якій мати ухиляється від виконання батьківських обов'язків, дівчинка ходить до школи брудною та недоглянутою, часто з педикульозом, школа, яку відвідує дівчинка, стурбована поведінкою матері в побуті. Підставою для взяття на облік було повідомлення ЦПМСД №6 від 07.10.2015 року, в якому зазначалося, що малолітня ОСОБА_4 не відвідує школу через живий педикульоз протягом 2-х місяців, мати з дитиною поводиться грубо. У березні 2016 року було отримано повідомлення Запорізької ЗОШ №80, де адміністрацією закладу зазначалося, що на їх адресу надійшло письмове звернення батьків класу, в якому навчається ОСОБА_4. Батьки виражали занепокоєння тим, що дівчинка є переносником педикульозу, а також вони є свідками того, як мати разом із ОСОБА_4 риється в сміттєвих баках, що може призвести до зараження інфекційними хворобами. При перевірці спеціалістами відділу встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає родина, житлово- побутові умови є незадовільними, санітарно - гігієнічні норми порушено. 01.04.2016 року ОСОБА_4 було влаштовано до Православного дитячого будинку Надія ім. Н.Н.Златолінської. Спеціалістом відділу з питань профілактичної роботи було неодноразово проведено бесіди з матір'ю - ОСОБА_2, які спрямовано на забезпечення здобуття дитиною освіти, попередження бродяжництва, дитячої бездоглядності, алкоголізму в сім'ї, їй було роз'яснено правові наслідки у разі невиконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання доньки. Однак, на теперішній час умови проживання дитини є незадовільними, в помешканні - антисанітарні умови. У зв'язку із вищевикладеним, в інтересах дитини, районна адміністрація ЗМР по Комунарському району змушена звернутися до суду із вказаним позовом. Представник позивача в судовому засідання позов підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у ньому, просила суд позовні вимоги задовольнити та, у зв'язку із внесенням змін до чинного законодавства, що регулює порядок стягнення аліментів, стягнути з відповідача на користь Православного дитячого будинку Надія ім.. Н.Н.Златолінської на утримання неповнолітньої дитини аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Представник третьої особи Православного дитячого будинку Надія ім.. Н.Н.Златолінської до зали судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав. У п. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ зобов'язано батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Частиною 2 ст. 59 Закону України "Про освіту" визначено, що на кожного з батьків покладає однакову відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч.1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Позов про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав пред'явлено позивачем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України - ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

За змістом п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 16.10.2014 року серії НОМЕР_2, актовий запис №32, та повідомленням з Комунарського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області від 22.03.2017 року №314/17.3/04-37 (а.с. 3).

Мати ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, що підтверджується наступними доказами.

Згідно із повідомленням КЗ Центр первинної медико - санітарної допомоги №6 від 07.10.2015 року №362/01-12, за адресою: АДРЕСА_1, мешкає сім'я: мати - ОСОБА_2, 1989 р.н., діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Дівчинка не відвідує дошкільний дитячий заклад і до школи мати не оформила. В квартирі брудно, умови антисанітарні, діти не охайні, з дітьми мати поводиться грубо, дівчинка залякана. В сім'ї живе педикульоз, як у дітей, так і у матері, який на протязі двох місяців мати вивести не може. Здоров'ю дітей загрожує небезпека (а.с. 6).

12.11.2015 року адміністрація Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №80 звернулася до начальника служби у справах дітей по Комунарському району з повідомленням №01-30/436 про те, що ОСОБА_2, мати учениці 1-Б класу ОСОБА_4, неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки, не приділяє уваги вихованню дітей. Дівчинка до школи ходить брудною, неохайною. Має багато пропусків занять з вини матері, двічі дитина відправлялась зі школи у зв'язку з педикульозом. ОСОБА_2, зі слів сусідів, зловживає алкоголем, неодноразово з малолітніми дітьми, разом з чужими чоловіками, у пізній час ходить по вулиці (а.с.6).

29.03.2016 року на адресу служби у справах дітей по Комунарському району м. Запоріжжя надійшло повідомлення від адміністрації Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №80 від 28.03.2016 року №01-30/118 про те, що до директора вказаного навчального закладу з листом від 28.03.2016 року №03/01-19 звернулися батьки учнів 1-Б класу, які виражали занепокоєння тим, що ОСОБА_4 в останній час до школи ходить брудною та неохайною, є переносником педикульозу. Батьки є свідками того, як мати - ОСОБА_2 разом з дітьми риється в баках для сміття. Ксанія може стати переносником різних хвороб і в цьому батьки вбачають небезпеку для життя та здоров'я всього класу. ОСОБА_2 в школу ходить постійно, цікавиться успіхами дитини, на зауваження реагує, але на короткий час, не забезпечує належних санітарних умов для утримання неповнолітніх дітей. При виході класного керівника та соціального педагога за місцем мешкання ОСОБА_4, було зафіксовано жахливий стан у квартирі: бруд та неприємні запахи (а.с.8-9).

При повторній перевірці спеціалістами відділу служби у справах дітей встановлено, що помешкання перебуває в жахливому стані, санітарно - гігієнічні норми порушено.

01.04.2016 року ОСОБА_4 було влаштовано до Православного ДБ Надія ім. Н.М. Златолінської Запорізької Єпархії, де вона перебуває по цей час.

Згідно з повідомленням Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 24.03.2017 року №04-06/3/5642, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

За адресою проживання родини, а саме: АДРЕСА_1, спеціалістами служби у справах дітей неодноразово здійснювалися виходи для обстеження умов проживання, про що було складено відповідні акти від 06.10.2015 року, 21.10.2015 року, 13.11.2015 року, 11.12.2015 року, 24.03.2016 року, 31.03.2016 року, 12.10.2016 року, 05.04.2017 року, зі змісту яких вбачається, що умови проживання є незадовільними, помешкання умебльоване старими меблями, однак вони завалені різним мотлохом, брудно, стіни, меблі, двері, одвірки у занедбаному стані, кухня завалена різним непотребом та брудним посудом, житло потребує негайного ремонту, повітря не свіже, сморід, у дітей є місце для відпочинку, однак, постіль дуже брудна, немає місця для навчання, одяг дуже брудний (а.с.11-14).

Як вбачається із висновку районної адміністрації ЗМР по Комунарському району від 13.06.2017 року №8587/01-26/02 про доцільність відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, орган опіки та піклування в інтересах дитини, на підставі того, що мати - ОСОБА_2 свої батьківські обов'язки не виконує, за місцем мешкання родини умови проживання незадовільні, мати умов для повернення малолітньої доньки їй на виховання не створила, від супроводу відмовилася, вважає за доцільне відібрати малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у матері - ОСОБА_2, 1989 р.н., без позбавлення її батьківських прав строком на один рік (а.с. 31).

Відповідно до повідомлення з Православного дитячого будинку Надія ім. Н.М.Златолінської від 18.08.2017 року №32/06, мати ОСОБА_2, після відібрання у неї ОСОБА_4, провідувала дитину у дитячому будинку 26 разів у 2016 році та 10 разів у 2017 році, привозила цукерки, печиво, сік, яблука, мандарини, кіндер - сюрприз. Одяг, ліки чи будь - яка інша матеріальна допомога мамою дитині не надавалася. Мати спілкується з дитиною доброзичливо. У адміністрації дитячого будинку є зауваження до мами стосовно її зовнішнього вигляду: одягнута неохайно, одяг має специфічний запах, брудний (а.с.35). Європейський суд з прав людини у п.52 рішення у справі Савіни проти України зазначив, що у будь-якому разі передання дитини під державну опіку слід зазвичай розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволяють обставини. Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і має оцінюватися в контексті позитивного обов'язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, в порушення ст.ст.150, 152, 155, 180 СК України, ухиляється від виконання обов'язків матері по вихованню та утриманню своєї малолітньої дитини, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та відібрати малолітню ОСОБА_4 у матері ОСОБА_2 без позбавлення останньої батьківських прав строком на один рік. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Православного дитячого будинку Надія ім. Н.М.Златолінської аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у 1/4 частки усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду, до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 180 СК України врегульовано, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 4 ст. 170 СК України передбачено, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 - 1 ) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3 - 2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Згідно п. 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-Х1І від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Згідно зі ст.18 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача на користь дитячого будинку, де на даний час перебуває дитина, аліменти підлягає частковому задоволенню, оскільки відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 у матері ОСОБА_2 здійснюється строком на один рік. Тому суд вважає за необхідне стягнути на період відібрання дитини з відповідача на користь Православного дитячого будинку Надія ім. Н.М.Златолінської аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4, у 1/4 частки усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України , аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Пунктом1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір покладається судом на відповідача. Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 208-209, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Відібрати малолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, без позбавлення її батьківських прав, строком на 1 (один) рік та передати дитину органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

3.Стягнути на період відібрання дитини з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) на користь Православного дитячого будинку Надія ім.. Н.Н.Златолінської (місце знаходження: 69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, буд. 41, ЄДРПОУ: 20512570) аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19.05.2017 року.

4.Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) в дохід держави - 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

5.Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному обов'язковому виконанню.

6. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В. Круглікова

Дата ухвалення рішення22.08.2017
Оприлюднено29.08.2017

Судовий реєстр по справі —333/2780/17

Ухвала від 29.01.2018

Цивільне

Комунарський районний суд м.Запоріжжя

Круглікова А. В.

Рішення від 22.08.2017

Цивільне

Комунарський районний суд м.Запоріжжя

Круглікова А. В.

Рішення від 22.08.2017

Цивільне

Комунарський районний суд м.Запоріжжя

Круглікова А. В.

Ухвала від 14.06.2017

Цивільне

Комунарський районний суд м.Запоріжжя

Круглікова А. В.

Ухвала від 01.06.2017

Цивільне

Комунарський районний суд м.Запоріжжя

Круглікова А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні