Рішення

від 22.08.2017 по справі 908/1491/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/104/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017 Справа № 908/1491/17

Суддя Азізбекян Т.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1О.В.» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Слобідська, 100, код ЄДРПОУ 37349109)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ - ПЛЮС» (70543, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоандріївка, вул. Клименка, 25, код ЄДРПОУ 32692342)

про стягнення 513 617,78 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 03.01.2017 р. №02;

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

20.07.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1О.В.» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ - ПЛЮС» основного боргу в сумі 100808,20 грн., штрафу в сумі 30242,46 грн. та процентів в сумі 382567,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 10.03.2015 р. між ТОВ ОСОБА_1О.В. (позивач) та ТОВ «КОРПОРАЦІЯ - ПЛЮС» (відповідач) був укладений договір поставки №20ПДДВ/15 з доповненням від 10.03.2015 р. №1 про поставку товарів на умовах товарного кредиту, на виконання якого позивач поставив відповідачу продукцію на суму 100808,20 грн. згідно видаткової накладної №159 від 10.03.2015 р. Відповідач не здійснив розрахунку за поставлений товар. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості - 100808,20 грн., а також за прострочення оплати товару позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 7.2 договору штраф в сумі 30242,46 грн. та проценти за користування чужими коштами в період з 03.04.2015 р. по 30.04.2017 р. в сумі 382567,12 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 530, 610 - 612 Цивільного кодексу України, ст. 189, 193, 264, 265 Господарського кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2017р. позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою від 20.07.2017р. судом порушено провадження у справі № 908/1491/17, присвоєно провадженню номер 24/104/17, справу призначено до розгляду на 22.08.2017 р.

В судовому засіданні 22.08.2017 р. був присутній представник позивача, за клопотанням якого фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, причин неявки суду не повідомив.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалою суду від 20.07.2017р., яка була завчасно надіслана на юридичну адресу відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 70543, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоандріївка, вул. Клименка, 25.

Із даної адреси кореспонденція суду повернулася з відміткою поштової установи про те, що будівля розібрана, фірма не існує.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач не є припиненим, що підтверджується витягом з цього реєстру станом на 09.08.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті і розгляд справи можливий в даному судовому засіданні без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 22.08.2017 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1О.В.» (постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ - ПЛЮС» (покупець, відповідач) укладено договір поставки №20ПДДВ/15.

Відповідно до п. 1.1 цього договору в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, що складає його вартість, визначену умовами цього договору.

У п. 2.1 договору визначено, що за даним договором постачається виключно продукція, що дозволена до використання та застосування на території України, асортимент, ціна якої визначаються додатками та накладними, що оформлюються (складаються) в період дії цього договору, і які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках та накладних в національній валюті та визначаєтсья, в залежності від виду товару, для товару (ЗЗР, Насіння). Сторони встановлюють ціну товару та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або ОСОБА_2 (в залежності від валюти придбання постачальником товару).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки товару визначається у відповідних додатках до цього договору.

Пунктом 11.2 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

Отже, в частині невиконаних розрахунків сторін умови договору є чинними.

10.03.2015 р. сторони підписали доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту №1 до договору №20ПДДВ/15 від 10.03.2015 р., згідно з яким постачальник передає, а покупець приймає товар, що передається за цим доповненням на весь строк кредитування, який вказаний в п. 2.1 доповнення, а саме: засоби захисту рослин (фастак, сапфір, експрес, пріма) на загальну суму 100808,20 грн. з ПДВ, строк поставки - 16.03.2015 р.

Згідно з п. 2.1 доповнення №1 покупець зобов'язується сплатити отриманий ним товар в такому порядку: покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок продавця до 2 квітня 2015 р. в сумі 100808,20 грн., що становить 100% вартості товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 100808,20 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №159 від 10.03.2015 р., яка підписана обома сторонами та скріплена їх печатками.

Товар отриманий з боку відповідача без зауважень представником ОСОБА_3 на підставі довіреності №25 від 10.03.2015 р.

Враховуючи те, що в порушення зобов'язань за договором відповідач не оплатив отриманий товар, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 100808,20 грн., штраф - 30242,46 грн. та проценти за користування чужими коштами в сумі 382567,12 грн.

Правовідносини сторін врегульовані договором поставки від 10.03.2015 р. №20ПДДВ/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В порушення умов п. 4.1 договору та п. 2.1 доповнення №1 до договору відповідач не оплатив повну вартість товару у строк до 02 квітня 2015 р., у зв'язку з чим з 03.04.2015 р. утворилась заборгованість в розмірі 100808,20 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів оплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 100808,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що згідно ч. 3 ст. 692, 694, 536 ЦК України покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами на підставі п. 7.2 договору за період з 03.04.2015 р. по 30.04.2017 р. (759 днів прострочення) в загальній сумі 382567,12 грн.

Розрахунок процентів судом перевірений. Вимоги про стягнення з відповідача процентів в сумі 382567,12 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф на підставі п. 7.2 договору в розмірі 30% вартості договору, що складає 30242,46 грн., оскільки прострочення становить більше 30 днів.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, якщо прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупцем складає понад 30 календарних днів, останній додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

Розрахунок штрафу судом перевірений. Вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 30242,46 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позов задоволений судом повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача.

Так, згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір за розгляд майнових вимог в даній справі про стягнення 513 617,78 грн. складає 1,5% від ціни позову, а саме: 7704,27 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ - ПЛЮС» (70543, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоандріївка, вул. Клименка, 25, код ЄДРПОУ 32692342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1О.В.» (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Слобідська, 100, код ЄДРПОУ 37349109) основний борг в сумі 100808,20 грн . (сто тисяч вісімсот вісім грн. 20 коп.), штраф у сумі 30242,46 грн . (тридцять тисяч двісті сорок дві грн. 46 коп.), проценти за користування чужими коштами в сумі 382567,12 грн. (триста вісімдесят дві тисячі п'ятсот шістдесят сім грн. 12 коп.) та витрати на сплату судового збору в сумі 7704,27 грн. (сім тисяч сімсот чотири грн. 27 коп.).

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 28.08.2017 р.

Суддя Т.А.Азізбекян