Рішення

від 02.08.2017 по справі 910/9614/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2017Справа №910/9614/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіс"

до 1) Першої Київської державної нотаріальної контори

2) Міністерства юстиції України

про зняття арешту з майна

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Коваль П.М. (директор); Садовський В.П. - за довіреністю від 19.12.016 року.

від відповідача -1: не з'явилися;

від відповідача - 2: Колток О.М.- за довіреністю №7/8/2408 від 27.02.2017 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Першої Київської державної нотаріальної контори та Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача арешт (накладений на підставі наказу Арбітражного суду 19/12 від 29.01.1997 р. на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 19, літера А) було помилково накладено, виконавче провадження знищено, а тому є всі правові підстави для звільнення майна з-під арешту.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов та зняти арешт накладений на підставі наказу Арбітражного суду №19/1 від 29.01.1997 року на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 19, літера А, яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №28968972 від 10.02.2011 року належить ТОВ Інвестсервіс .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 25.07.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2017 року відкладено розгляд справи на 02.08.2017 року.

В судове засідання 02.08.2017 року представник відповідача-1 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні 02.08.2017 року представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідаач-2 позовні вимоги не визнає вважає, що не є належним відповідачем по справі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 02.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестсервіс (далі по тексту - позивач, ТОВ Інвестсервіс ) оскаржується арешт накладений на підставі наказу Арбітражного суду №19/12 від 29.01.1997 року на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 19, літера А, яка відповідно до тверджень позивача із посиланням на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №28968972 від 10.02.2011 належить ТОВ Інвестсервіс .

З матеріалів справи вбачається, що вищенаведений арешт накладений на підставі наказу №19/22 від 29.01.1997 року Арбітражного суду м. Києва (підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.08.2017).

Арешт на нежитлову будівлю загальною площею 1547,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 19, літера А, накладено 20.10.2004 року Першою Київською державною нотаріальною конторою (далі по тексту - відповідач-1) 20.10.2004 року за №1393743.

Законом України Про внесення змін до Закону України "Про арбітражний суд" від 21.01.2006 №2538-III до Закону України "Про арбітражний суд" (далі - Закон) були внесені зміни, зокрема, у тексті Закону слово "арбітражний" у всіх відмінках замінено словом "господарський" у відповідних відмінках.

У відповідності до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна проводить державну реєстрацію майна у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (від 11 лютого 2010 року №1878-VI), Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за №7/5 (на момент розгляд справи втратило чинність, далі по тексту - Тимчасове положення-1) та Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майно та прав власності на них в місті Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 року за №74/74 (далі по тексту - Тимчасове положення-2).

Пунктом 1.2. Тимчасового положення-1 встановлено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.3. Тимчасового положення-1 державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Проведення державної реєстрації прав у межах території однієї адміністративно-територіальної одиниці реєстраторами декількох БТІ не допускається.

Згідно з п. 1.4. Тимчасового положення-1 обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

На підставі статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 11.02.2010 року) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Право власності позивача на нежитлову будівлю загальною площе. 1547,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 19, літера А, зареєстровано Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі дублікату Договору купівлі-продажу від 01.12.1999р. та Додаткової угоди від 10.12.1999р. до Договору купівлі-продажу від 01.12.1999р., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав за №28968972 від 10.02.2011 року.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Вищевказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому позивач набув право власності з моменту її реєстрації, тобто з 10.02.2011 року.

Згідно ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд зазначає, що на момент розгляду справи наказ з матеріалами справи №19/22 були знищені Господарським судом міста Києва у зв'язку із закінченням строку їх зберігання в архіві суду, а матеріали виконавчого провадження теж знищені.

Наявність арешту, а також відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яке належить позивачу, обмежує право власності позивача.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору;

Згідно з ч. 1 ст. 31 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що права позивача підлягають захисту, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, однак позивачем не доведено, що відповідачем-1 та відповідачем-2 своїми діями порушили права позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зняти арешт, накладений на підставі наказу Арбітражного суду №19/1 від 29.01.1997 року, на нежитлову будівлю загальною площею 1547,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, будинок 19, літера А, яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №28968972 від 10.02.2011 року належить Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестсервіс (04070, м. Київ, ВУЛИЦЯ САГАЙДАЧНОГО, будинок 19, ЛІТ. А; код ЄДРПОУ 30212349).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 28.08.2017 року.