Рішення

від 21.08.2017 по справі 916/1329/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2017 р.Справа № 916/1329/17

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ";

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "А-С БУД"

про стягнення 38387,33грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 підприємство „А-С БУД» про стягнення 38 387, 33 гривень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 9 червня 2017 року порушено провадження по справі №916/1329/17.

15.06.2017 року представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 36046,58 гривень, пеню в сумі 2 247,62 гривень, 3% річних в сумі 225,05 гривень, інфляційні в сумі 692,82 гривень та судовий збір.

Представник позивача 10.07.2017 року звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 69 ГПК України та ухвалою суду від 10 липня 2017 року вказане клопотанням судом задоволено та строк розгляду справи продовжено до 23 серпня 2017 року.

Відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомив, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, колегія суддів встановила:

Згідно ліцензії серії АЕ №299034, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 12.06.2015р., та Закону України «Про ринок природного газу» №329-VIII від 09.04.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» отримало право на постачання природного газу, (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

01.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (далі - Позивач, Постачальник) та ОСОБА_1 підприємством „А-С БУД» (далі - Відповідач, Споживач) укладено Договір № 006821(2016) на постачання природного газу для споживачів, що не є побутовими (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання).

Відповідно до умов Договору, Постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором, п.2.1 договору.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати природний газ на пункти споживання, обладнані вузлами обліку та розташовані за адресами: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська. 29, а п 5.1. договору, передбачає, що розрахунки за реалізований газ здійснюються за ціною, що встановлюються Постачальником та оприлюднюється ним на своєму сайті. Ціна на природний газ може змінюватися і є обов'язковою для Сторін з дати вступу її в дію і оприлюднення Постачальником на власному сайті та в офіційних друкованих виданнях.

Відповідно до п 3.6. договору передбачено, що обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаними Сторонами актами прийому-передачі природного газу, що оформляються на підставі даних комерційних вузлів обліку та п 3.9 договору встановлено, що акти прийому-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Згідно п. 5.3. договору передбачено, що ціна природного газу, розрахована відповідно до п. 5.1. Договору від 01.04.2016 р. буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання передачі природного газу та у розрахунках за газ.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки природного газу у наступному місяці, не пізніше ніж за 7(сім) банківських днів до початку місяця поставки. Так. у випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ. Споживач проводить остаточний рахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури та акту приймання передачі природного газу.

На виконання умов договору позивачем було поставлено до пунктів споживання відповідача природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі: у квітні 2016 р. - 15 м3 (на загальну суму 123.79 грн.): у листопаді 2016 р. - 363 м (на загальну суму 3 227.81. гри.): у грудні 2016 р. - 1342 м3 (на загальну суму 12 205.75 грн.): у січні 2017 р. - 545 м (на загальну суму 4 750.40 гри.): у лютому 2017 р. - 3176 м (на загальну суму 33 278.14 грн.); у березні 2017 р. - 1182 м (на загальну суму 11 134.36 грн.).

Відповідач у свою чергу здійснив часткову оплату за поставлений природний газ, в результаті чого станом на 31.05.2017 р. утворилась заборгованість у сумі 36 046,58 грн.

Відповідно пп. 7.2.1 пп. 7.2 п. 7 Договору. передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань, крім того позивачем здійснено розрахунок штрафних санкцій щодо нарахування пені в сумі 2247,62 гривень, 3% річних в сумі 225,05 гривень та інфляційні в сумі 692,82 гривень.

Отже, через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати за постачання природного газу, позивач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст.14 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем було поставлено до пунктів споживання відповідача природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі: у квітні 2016 р. - 15 м3 (на загальну суму 123.79 грн.): у листопаді 2016 р. - 363 м (на загальну суму 3 227.81. гри.): у грудні 2016 р. - 1342 м3 (на загальну суму 12 205.75 грн.): у січні 2017 р. - 545 м (на загальну суму 4 750.40 гри.): у лютому 2017 р. - 3176 м (на загальну суму 33 278.14 грн.); у березні 2017 р. - 1182 м (на загальну суму 11 134.36 грн.). Відповідач у свою чергу здійснив часткову оплату за поставлений природний газ, в результаті чого станом на 31.05.2017 р. утворилась заборгованість у сумі 36 046,58 грн.

Відповідач ОСОБА_1 підприємство „А-С БУД» відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 підприємством „А-С БУД» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №006821(2016) від 01.04.2016р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого газу.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Таким чином, відповідно до п. 7.2.1 пп. 7.2. Договору від 01.04.2016 р., відповідачу нарахована пеня у розмірі 2247,62 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних простроченої суми, якщо законом або договором не передбачений інший розмір відсотків.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать кредитору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе умов за Договором №006821(2016) від 1 квітня 2016 року на постачання природного газу, позивачем здійснено нарахування пені, 3% та інфляційних втрат.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 2247,62 гривень, 3% річних у розмірі 225,05 гривень та інфляційних збитків у розмірі 692,82 гривень, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» про стягнення пені у розмірі 2247,62 гривень, 3% річних у розмірі 225,05 гривень та інфляційних збитків у розмірі 692,82 гривень, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „А-С БУД» (65091 місто Одеса вул..Розумовська,29, код ЄДРПОУ 35406291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (65003 місто Одеса, вул. Одарія, б.1, код ЄДРПОУ 39525257) заборгованість в сумі 36046 (тридцять шість сорок шість) гривень 58 копійок, пеню у розмірі 2247 /дві тисячі двісті сорок сім/ гривень 62 копійки, 3% річних у розмірі 225 /двісті двадцять п'ять / гривень 05 копійок та інфляційні збитки у розмірі 692 /шістсот дев'яносто дві/ гривни 82 копійки, судові витрати у розмірі 1 600 /одна тисяча шістсот/ гривень.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 28 серпня 2017 р.

Суддя Г.І. Гуляк