Постанова

від 16.08.2017 по справі 910/5299/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2017 р. Справа№ 910/5299/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Чорної Л.В.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Деревинська О.М. - за довіреністю;

від відповідача: Клименкова Я.О. - за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2017 (дата підписання 17.05.2017)

у справі № 910/5299/17 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО"

про стягнення 247 365,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Енергоринок" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" про стягнення 247 365,60 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі № 910/5299/17 позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" заборгованість у розмірі 247 365 грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового з бору у розмірі 3 710 грн. 48 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі № 910/5299/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО".

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесене судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі № 910/5299/17 до провадження, розгляд справи призначено на 21.06.2017.

30.05.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких позивач просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 21.06.2017 представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/5299/17 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 21.06.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.08.2017.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2008 року між Державним підприємством "Енергоринок" (надалі - ДПЕ/позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (надалі - ЕК/відповідач) було укладено договір №14/212/4726/01 (надалі - договір), за умовами якого ДПЕ зобов'язується продавати, а ЕК зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Згідно з п. 4.1.1. договору повідомлення про добове (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПЕ до 9-ї години дня, попереднього до розрахункового.

Повідомлення про місячне (по годинах) споживання електроенергії надається ЕК електронною поштою на адресу ДПК до 25-числа місяця, попереднього до розрахункового.

У відповідності до п. 6.1. договору оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до ІВКОР грошовими коштами, що перераховуються на поточні рахунку із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також інших рахунків ЕК.

Пунктом 11.6. договору передбачено, що договір укладено на термін з 01.06.2008 по 31.12.2008. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.05.2011 між Державним підприємством "Енергоринок" та Публічним акціонерним товариством "Крименерго" укладено додаткову угоду №6958/02 до Договору, якою сторони визначили, що правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" за спірним правочином є Публічне акціонерне товариство "Крименерго".

Також матеріалами справи підтверджується, що 06.07.2012 між Державним підприємством "Енергоринок" та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Крименерго" укладено додаткову угоду №8786/02 до договору, за умовами якої сторони погодили, що правонаступником всіх зобов'язань (прав та обов'язків) Публічного акціонерного товариства "Крименерго" за Договором є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго".

Відповідно до п. 6.4. договору, остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з поточних або інших (крім поточного зі спеціальним режимом використання) рахунків ЕК. У цьому випадку ЕК зобов'язана обов'язково вказати призначення платежу.

Якщо до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, ЕК не здійснила повну поточну оплату вартості електроенергії за розрахунковий місяць, ДПЕ надсилає до ЕК факсимільним зв'язком попередження про можливість обмеження споживання в обсязі недоплаченої ЕК в розрахунковому місяці електроенергії. Обмеження може бути застосоване ДПЕ після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з актом від 31.12.2012 за договором №14/212/4726/01 від 02.06.2008, відповідачем куплено електроенергії в обсязі 484 915,120 тис. кВт. на загальну суму 184 883 844, 44 грн. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками, міститься в матеріалах справи.

30.09.2013 між сторонами укладений договір №65Р/02 про реструктуризацію заборгованості (надалі - договір про реструктуризацію), за умовами якого, кредитор (ДП "Енергоринок") та боржник (ПАТ "ДТЕК Крименерго") домовились в порядку та на умовах визначених договором про розстрочення погашення заборгованості (надалі - реструктуризацію), що виникла у боржника перед кредитором на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01.

У п. 2.1 договору про реструктуризацію сторони погодили, що загальна сума боргу (заборгованості), що підлягає реструктуризації за цим договором складає 29 345 220,04 грн., а саме:

- заборгованість за електричну енергію - 26 871 563, 76 грн. за договором від 02.06.2008 №14/212/4726/01 за електроенергію, у т.ч. ПДВ 4 478 593, 96 грн., яка придбана боржником у грудні 2012 року та підтверджується актом про наявність та розмір заборгованості;

- заборгованість з 3 % річних у сумі 572 033, 01 грн. за прострочення оплати коштів в сумі 26 871 561, 76 грн. за період з 15.01.2013 по 01.10.2013 та яку нараховано на підставі ст. 625 ЦК України за порушення п. 6.4 Договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01;

- пеня в сумі 1 901 623, 27 грн., яку нараховано на підставі п. 7.3.2 та за порушення п. 6.4 Договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01.

Пунктом 2.2 договору про реструктуризацію сторони погодили, що погашення суми заборгованості за електроенергію здійснюється шляхом щомісячного перерахування грошових коштів боржником згідно з графіком на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кредитора №26032301861 в АТ "Ощадбанк".

За порушення зобов'язання щодо оплати електричної енергії в сумі 26 871 563, 76 грн., яка придбана боржником в грудні 2012 року, боржник зобов'язаний до 31.10.2013 (включно) сплатити кредитору штраф в сумі 26 871, 56 грн., який нараховано на підставі п. 7.3.2 та за порушення п. 6.4 договору купівлі-продажу електроенергії (п. 2.3 договору про реструктуризацію).

Згідно п. 2.4 договору про реструктуризацію сплата 3 % річних, пені та штрафу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора №26008302861 в АТ "Ощадбанк".

У п. 2.5. договору про реструктуризацію визначено, що загальний строк реструктуризації (погашення) заборгованості боржника перед кредитором за цим договором встановлюється до 31.12.2018 (включно).

Перший платіж з погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цим договором повинен бути здійснений не пізніше 31.01.2014 (включно) (п. 2.6).

Кожний черговий платіж має бути здійснений боржником не пізніше останнього числа місяця в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним в п. 2.7 договору про реструктуризацію, графіком.

Відповідно до п. 5.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018.

На підтвердження наявності заборгованості станом на 30.09.2013 сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, що є додатком до договору реструктуризації.

Відповідно до п. 2.13 договору реструктуризації, протягом дії договору боржник зобов'язується здійснювати стовідсоткову поточну оплату вартості електричної енергії, купованої останнім відповідно до умов діючого договору купівлі-продажу електроенергії, повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цього Договору.

За доводами позивача, починаючи з січня 2015 року боржник порушує виконання своїх зобов'язань за договором реструктуризації в частині оплати 3 % річних та пені.

Позивач вказує на наявність заборгованості у відповідача у розмірі 247 365,60 грн. за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 (9 533,88 грн.*6+31 693,72 грн.*6=247 365,60 грн.) де 9 533,88 грн. - щомісячний платіж зі сплати 3 % річних, згідно графіку погашення, зазначеному в п. 2.7 договору реструктуризації, 31 693, 72 грн. - щомісячний платіж зі сплати пені, згідно графіку погашення, зазначеному в п. 2.7 договору реструктуризації.

Відповідач проти вимог позивача заперечує з тих підстав, що починаючи з 21.01.2015 та на даний час існують об'єктивні незалежні від відповідача обставини, які унеможливлюють погашення вказаної заборгованості. Зокрема, 21.01.2015 виникли обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 23.02.2015 №3363.

За доводами відповідача, за умовами договору реструктуризації він звільняється від своїх зобов'язань на час дії обставин, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, а отже, з урахуванням виникнення з 21.01.2015 обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

21.01.2015 самопроголошеною владою Республіки Крим прийняті наступні акти:

- Постанова Державної Ради № 416-1/15 (надалі - Постанова № 416-1/15) "Про внесення змін в Постанову Державної Ради Республіки Крим "Про питання управління власністю Республіки Крим";

- Наказ Міністерства палива та енергетики "Про призначення тимчасової адміністрації з управління Філією "ДТЕК Крименерго" ПАТ "ДТЕК Крименерго" № 1 від 21.01.2015;

- Положення про Тимчасову адміністрацію з управління Філією "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" (додаток № 1 до наказу Мінпалива № 1 від 21.01.2015);

- Наказ Тимчасової адміністрації Філії "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" № 1 від 21.01.2015 "Про відсторонення від роботи".

21.01.2015 приміщення та майно Філії "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" та всіх структурних підрозділів ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" захоплені групою озброєних людей, адміністрація Філії була в примусовому порядку усунута від виконання своїх обов'язків, робітникам повідомлено про націоналізацію ПАТ "ДТЕК Крименерго", повідомлено компанії про передачу майна ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" у господарське відання Державного унітарного підприємства республіки Крим "КРИМЕНЕРГО".

Таким чином, відповідач стверджує, що з 21.01.2015 відсутні умови для виконання господарських зобов'язань, а саме: можливість здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, доступ до первинної та договірної документації, а також банківських рахунків, на яких обліковуються обігові кошти, отримані від здійснення господарської діяльності.

Позивач вважає, що відповідачем не доведено, що порушення останнім умов договору сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а також зазначає, що відповідно до даних наведених у сертифікаті ТПП України від 23.02.2015 №3363, має місце засвідчення форс-мажорних обставин за місцезнаходженням філії ПАТ "ДТЕК Крименерго", зокрема, захоплення 21.01.2015 підприємства (адміністративна будівля за адресою: м. Сімферополь, вул. Госпринського, 9) та його майна групою озброєних осіб на території Автономної Республіки Крим.

Проте, договір про реструктуризацію заборгованості укладений з юридичною особою ПАТ "ДТЕК Крименерго", а обставини форс-мажору мали місце на території місцезнаходження філії відповідача, тому відповідач не позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність, в тому числі, здійснювати розрахунки та виконувати зобов'язання.

Крім цього, позивач наполягає на тому, що відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між настанням непереборної сили, зазначених в сертифікаті ТПП України №3363 із неможливістю виконати зобов'язання по оплаті за договором реструктуризації саме через цю обставину.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частини 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на заборгованість, що виникла на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01, позивачем були нараховані, в тому числі, пеня і 3 %, про розстрочення їх погашення за графіком сторони домовились шляхом укладення договору №65Р/02 від 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, яка повинна бути сплачена протягом 2014-2018 років.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором реструктуризації в частині оплати 3 % річних та пені за період з 01.07.2016 по 31.12.2016.

У відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором реструктуризації з погашення 3 % річних у розмірі 57 203,28 грн. (9 533, 88 грн. * 6 місяців з 01.07.2016 по 31.12.2016) та з погашення пені - 190162,32 грн. (31 693, 72 грн. * 6 місяців з 01.07.2016 по 31.12.2016), всього - 247 365,60 грн.

Відповідачем не надано суду доказів сплати 247 365,60 грн. за вказаний період, які відповідач зобов'язувався сплачувати не пізніше останнього числа місяця в якому він підлягає перерахуванню згідно графіку наведеному в п. 2.7 договору реструктуризації.

Доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 247 365,60 грн. є обґрунтованою та документально доведеною.

Стовно заперечень відповідача щодо наявності обставин, які унеможливлюють погашення вказаної заборгованості, що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 23.02.2015 №3363, судова колегія зазначає наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі №910/29339/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016, задоволено позовні вимоги ДП "Енергоринок" про стягнення з ПАТ "ДТЕК Крименерго" заборгованості у розмірі 371 048, 40 грн. за договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.01.2015 по 30.09.2015.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2016 у справі № 910/17827/16 , яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017, задоволено позовні вимоги ДП "Енергоринок" про стягнення з ПАТ "ДТЕК Крименерго" заборгованості у розмірі 371 048,40 грн. за договором реструктуризації №65Р/02 від 30.09.2013 за період з 01.10.2015 по 30.06.2016.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, сертифікатом Торгово-промислової палати України № 3363 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.02.2015 № 828/05-4 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, захоплення 21.01.2015 підприємства (адміністративна будівля за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, буд. 9, всі структурні підрозділи) та його майна групою озброєних осіб на території Автономної Республіки Крим, - Публічному акціонерному товариству "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" щодо зобов'язання за договором № 65Р/02 від 30.09.2013 про реструктуризацію заборгованості, що виникла на підставі договору купівлі-продажу електроенергії від 02.06.2008 №14/212/4726/01, які унеможливили його виконання в зазначений термін: період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: з 21 січня 2015 року, дата закінчення: тривають, дату встановити неможливо.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони узгодили, що у випадку виникнення обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин.

Сторони погодили, що непереборною силою визначаються наступні події: війна і військові дії, повстання, мобілізація, блокада, епідемії, пожежа, вибухи, аварії на транспорті і стихійні лиха, акти органів влади, що мають вплив на виконання зобов'язань сторін і всі інші подібні події й обставини.

Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників), згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Крім того, Торгово-промислова палата здійснює виконання інших завдань, передбачених її статутом (ч.2 ст. 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Відповідно до положень ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Таким чином, сертифікат № 3363 від 23.02.2015 виданий Торгово-промисловою палатою України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), однак зазначений доказ оцінюється судом в сукупності з іншими доказами та обставинами по справі.

Згідно з п. 4.3 договору сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим договором при умовах, передбачених у п. 4.1, 4.2 даного договору, зобов'язана в термін не більше п'яти календарних днів письмово сповістити про це іншу сторону та направити належний доказ існування обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 4.4. договору настання обставин непереборної сили підтверджується уповноваженими органами відповідно до законодавства України. Належним доказом існування обставин непереборної сили є довідка Торгово-промислової палати України.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення, чи не надання належного доказу однією із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п. 4.5 договору).

Як встановлено у справі № 910/29339/15 повідомлення відповідачем позивача про виникнення обставин непереборної сили було здійснено з порушенням терміну, встановленого в п. 4.3 договору, у зв'язку з чим умови договору позбавляють його права посилатися на такі обставини, як на підставу звільнення від виконання зобов'язань за договором реструктуризації.

В даному випадку доведення факту настання обставин непереборної сили не є достатніми для звільнення від виконання зобов'язання на час дії цих обставин, оскільки необхідно підтвердити їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Із сертифікату ТПП України №3363 від 23.02.2015 засвідчено форс-мажорні обставини по захопленню 21.01.2015 підприємства (адміністративної будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9) та його майна групою озброєних осіб на території АРК. Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (наданий позивачем до матеріалів справи) за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Гаспринського, 9 розташований відокремлений підрозділ ПАТ "ДТЕК Крименерго" - філія ПАТ "ДТЕК Крименерго" (код 39228645), а юридична особа - ПАТ "ДТЕК Крименерго" з якою укладений договір реструктуризації, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 57 (державна реєстрація змін до установчих документів в частині зміни місцезнаходження відповідача проведено 23.05.2014).

Відповідно до положень ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст.95 ЦК України). Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ч.1 ст. 96 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГПК України та ч. 1 ст. 617 ЦК України, сторона звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку його виконання, при тому, що позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором реструктуризації, а не штрафних санкцій нарахованих за невиконання цього зобов'язання.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією України.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону визначено, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" набрав чинності 15.04.14р.

Офіційно окупація АР Крим підтверджена Україною 15 квітня 2014 року, тобто з дати набрання чинності ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", але порушення позивачем умов договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008 відбулися значно раніше, про що свідчить договір про реструктуризацію №65Р/02 від 30.09.2013.

Заборгованість виникла за актом купівлі-продажу електроенергії від 31.12.2012 складеним до договору №14/212/4726/01 від 02.06.2008.

За договором про реструктуризацію №65Р/02 від 30.09.2013 заборгованість виникла за електроенергію, придбану в грудні 2012 року, 3% річних включені в реструктуризовану заборгованість, були нараховані за період з 15.01.2013 до 01.10.2013, пеня нарахована в 2013 році.

Виходячи з аналізу статті 263 ЦК України, статті 218 ГК України та умов договору, звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) відбувається за умови якщо дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Сертифікат ТПП, на який посилається відповідач, підтверджує форс-мажорні обставини, а саме захоплення групою озброєних людей приміщення та майна Філії "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" 21.01.2015 та всіх структурних підрозділів ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО", усунення адміністрації Філії від виконання своїх обов'язків в примусовому порядку, повідомлення відповідачу про передачу майна ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" у господарське відання Державного унітарного підприємства республіки Крим "КРИМЕНЕРГО", однак, не свідчить про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за договором купівлі електроенергії та договором про реструктуризацію і не є обставинами непереборної сили (форс-мажору).

Можливі збитки відповідача внаслідок ситуації, що склалась в АР Крим, не мають ознаки надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку по зазначених договорах.

Вступаючи у договірні відносини, юридична особа несе відповідні комерційні ризики пов'язані із своєю господарською діяльністю. Місцезнаходженням відповідача - є місто Київ.

Таким чином, скаржником не доведено неможливість виконання оплати чергових платежів за договором реструктуризації, відсутність доступу до рахунків в тому числі і до тих, на які надходять кошти від здійснення основних видів діяльності, відсутність інших рахунків та коштів на них.

Враховуючи те, що договір про реструктуризацію заборгованості від 30.09.2013 № 65Р/02 укладено між ДП "Енергоринок" та юридичною особою ПАТ "ДТЕК Крименерго", а обставини форс-мажору мали місце на території місцезнаходження філії відповідача, то ПАТ "ДТЕК "Крименерго" як юридична особа - відповідач у даній справі, не позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність за видами, визначеними у Реєстрі, укладати угоди, здійснювати розрахунки та виконувати зобов'язання за раніше укладеними договорами.

Таким чином, твердження відповідача щодо неможливості здійснення ним господарської діяльності, в т.ч. виконання умов договорів в частині оплати належних до сплати грошових коштів, відсутність доступу до банківських рахунків юридичної особи тощо, не знаходить свого аргументованого підтвердження та не доведено належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між настанням обставин непереборної сили, зазначених у Сертифікаті ТПП України № 3363, із неможливістю ПАТ "ДТЕК "Крименерго" виконати зобов'язання по оплаті за договором реструктуризації саме через цю обставину.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 3-216гс15 для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України у випадку порушення зобов'язання, виконання якого виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, сторона звільняється саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від обов'язку його виконання. Враховуючи те, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення грошових зобов'язань за договором реструктуризації, а не штрафних санкцій, нарахованих за його невиконання, підстави для звільнення Відповідача від виконання грошових зобов'язань за договором відсутні.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі № 910/5299/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" на рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі № 910/5299/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі № 910/5299/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5299/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Л.В. Чорна

О.О. Хрипун