Рішення

від 11.08.2017 по справі 921/358/17-г/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 серпня 2017 рокуСправа № 921/358/17-г/5

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" пр. Павла Тичини, 1В, офіс "В", м.Київ, 02152

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНЖТЕРБУД" вул. Гайова, 21А, м.Тернопіль, Тернопільська область,46006

про стягнення 218 287,60 грн.

За участю представників від:

Позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №б/н від 25.08.2015)

Відповідача: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНЖТЕРБУД" 218 287,60 грн., з яких: 123 213,95грн. - основний борг; 95 073,65 грн. - збитки.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на неналежне виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНЖТЕРБУД" умов Договору оперативного лізингу (найму) № 00004618 від 23.03.2012 в частині сплати лізингових платежів за весь час користування об'єктом лізингу, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду виникла заборгованість в сумі 123213грн.95коп. та в частині неповернення об'єкту лізингу:автомобіля в добровільному порядку, чим завдано збитків в розмірі 95073грн 65 коп., які (заборгованість та збитки) позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2017 порушено провадження у даній справі та розгляд справи призначено на 05.05.2017. В подальшому розгляд справи відкладався на 21.07.2017 та на 11.08.2017, з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

Уповноважений представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі

Відповідач відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника в жодне із судових засідань не забезпечив, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштових відправлень: ухвал про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи - знаходяться в матеріалах справи), причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в межах строків, встановлених ст..69 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання. Аналогічні положення містить ст.174 ГК України.

23 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", як Наймодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехбау", як Наймачем, укладено договір оперативного лізингу (найм) №00004618 (далі - договір лізингу) з додатком - загальні комерційні умови оперативного лізингу (найму)- далі комерційні умови, відповідно до умов Наймодавець передав Наймачеві у користування (найм) за плату транспортний засіб - автомобіль типу VW Golf 6.1.4 TSI, шасі №WVWZZZ1KZCW206339, двигун №CAXA53069, 2012 року виробництва, вартістю 25800дол.США (з ПДВ) (об'єкт лізингу) строком на 60 місяців, а Наймач, в свою чергу, підписавшись на умови комерційного оперативного лізингу (найму), які є додатком до договору лізингу, зобов'язався прийняти та користуватися автомобілем, сплачувати щомісячні орендні платежі (за перший період найму (з 23.03.2012р. по 30.04.2012р.) - 7056,92дол.США до 02.04.2012р. та за кожний наступний повний місяць найму - 482,39дол.США до 15 числа кожного поточного місяця) та повернути автомобіль відповідно до умов контракту (розділи об'єкт оперативного лізингу (найму), умови оперативного лізингу договору лізингу, п.п.1, 2, 3.1, 3.2, 6.1, 6.5, 12.1 комерційних умов).

Сторонами погоджено, що орендні платежі, які підлягають сплаті за контрактом, розраховуються в дол. США та підлягають внесенню в національній валюті України - гривні за змінним обмінним курсом долара США до гривні, встановленого банку (ПАТ "КІБ Креді Агріколь") або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку з купівлі та продажу долара США до української гривні. Обмінний курс обирається Наймодавцем при виставленні рахунку для оплати кожного з платежів по контракту. Сплата орендних платежів здійснюється на підставі виставлених до 15-го числа поточного місяця Наймодавцем рахунків, а у разі неотримання рахунків Наймач зобов'язаний сплатити платіж у відповідності до умов контракту, а в подальшому після отримання рахунку, доплатити різницю між сплаченою сумою та сумою, зазначеною в рахунку. В будь-якому випадку орендні платежі мають покривати весь фактичний термін користування автомобілем , починаючи з дати отримання до моменту повернення транспортного засобу, що підтверджується відповідними Актами прийому-передачі (розділ орендні платежі договору лізингу, 5.4, 6.2, 6.3, 6.5 комерційних умов).

Також в розділі 8 комерційних умов сторонами передбачено відповідальність Наймача за прострочення сплати орендних платежів.

Зокрема, відповідно до п.п.6.15, 8.2 комерційних умов у випадку прострочення сплати орендних платежів та/або будь-якого іншого платежу Наймач сплачує на користь Наймодавця пеню в розмірі 10% річних від простроченої суми за кожен день затримки і до моменту повної виплати простроченого платежу; штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані позивачем (п.8.3 комерційних умов): еквівалент 15 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 доларів США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за третю вимогу; сплатити компенсацію будь-яких витрат, понесених позивачем, та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених відповідачем у відповідності до контракту .

Порядок передачі та повернення автомобіля, визначено у Розділі 5 комерційних умов шляхом підписання Акту прийому-передачі автомобіля, в якому, окрім загальної інформації, фіксується наявність чи відсутність дефектів автомобіля, а , якщо в Акті з боку сторін не зазначено будь-яких заперечень, автомобіль вважається таким, що був переданий або повернутий у належному стані та згідно умов контракту. Момент передачі/повернення об'єкта лізингу є підписання Наймодавцем відповідного Акту приймання-передачі.

Право власності на автомобіль зберігається за Наймодавцем з наданням Наймачу права користуватися автомобілем впродовж усього строку дії контракту відповідно до його умов (п.4.1 умов). При цьому витрати, понесені сторонами при передачі та поверненні автомобіля за договором та в процесі користування автомобілем протягом строку дії договору, несе відповідач у справі (п.4.3 умов).

Пунктом 12.4, підпунктом 12.4.2 умов контракту передбачено, що Наймодавець вправі в односторонньому порядку відмовитися від контракту, припинити його дію, розірвати контракт, якщо Наймач не сплатив один наступний орендний платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання такого грошового зобов'язання перевищує десять робочих днів.

Відповідно до п.12.5 комерційних умов передбачено, що дата припинення дії контракту/розірвання контракту визначається Наймодавцем у відповідному повідомленні (вимозі).

Зокрема, у випадку розірвання договору в односторонньому порядку, на Наймодавця покладено обов'язок направити на адресу Наймача, за якою він офіційно зареєстрований, відповідне повідомлення про прострочення ним чергових орендних платежів та про розірвання (припинення, відмову від договору) договору. Водночас, у випадку неотримання Наймачем такого повідомлення через відсутність за вказаною адресою, повернення відповідного поштового відправлення через закінчення строку зберігання, вважається, що Наймач є належним чином повідомленим.

Після припинення дії контракту шляхом його розірвання Наймодавець має право на отримання всіх гарантій щодо отримання повної суми всіх непогашених орендних платежів та інших платежів, незалежно від дати їхньої сплати (п.12.6 комерційних умов).

Пунктом 12.8 комерційних умов встановлено, що у будь-якому випадку припинення дії Договору ( в тому числі дострокового або у зв'язку із закінченням його дії), Наймач зобов'язаний компенсувати Наймодавцю понесені витрати або витрати, які Наймодавець повинен буде здійснити, в тому числі, але не виключно, страхові франшизи, штрафи, витрати на правову допомогу, а також відшкодувати у повному обсязі збитки, завдані Наймодавцю в результаті невиконання або неналежного виконання Контракту Наймачем.

Згідно із п.13.1 комерційних умов Наймодавець зобов'язаний у строки, встановлені позивачем, повернути автомобіль позивачеві у всіх випадках закінчення строку найму, розірвання/припинення договору. Якщо відповідач відмовляється повернути або затримує повернення автомобіля, позивач має право вилучити автомобіль без згоди відповідача.

Відповідно до п.п.13.2, 13.7 комерційних умов вилучення автомобіля здійснюється у всіх випадках припинення дії, розірвання контракту і, якщо позивач не зможе здійснити свої права на вилучення/повернення, як це передбачено контрактом, позивач має право на вилучення автомобіля у відповідача в примусовому порядку відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 13.6 комерційних умов Наймач відшкодовує будь-які витрати, понесені Наймодавцем у зв'язку з вилученням/поверненням автомобіля, у тому числі витрати, пов'язані із залученням третіх осіб, що надають послуги, пов'язані з вилученням автомобіля, а також несе всі витрати, фактично понесені Наймодавцем або витрати, які Наймодавець повинен буде здійснити, в тому числі, але не виключно, страхові франшизи, штрафи, витрати на правову допомогу, а також відшкодувати у повному обсязі збитки, завдані позивачу в результаті невиконання або неналежного виконання договору відповідачем (п.п.12.7, 12.8 умов).

Відповідно до п. 16.1. комерційних умов, незалежно від завершення виконання Контракту або проведення операцій, запланованих в рамках Контракту, усі витрати та збитки (включаючи ті з них, що пов'язані з виплатою гонорарів за юридичні та фінансові консалтингові послуги), завдані у зв'язку з укладенням або невиконанням Контракту, а також операціями, запланованими в рамках виконання Контракту, відшкодовуються Стороною, яка завдала такі збитки.

Усі зміни та доповнення до контракту, відповідно до п.п.6.13, 20.1 комерційних умов, укладаються між сторонами в письмовій формі та вступають в дію з моменту підписання їх сторонами.

24 березня 2012 року, сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оперативного лізингу (найму) №00004618 від 23.03.2012р. за умовами якої доповнено текст загальних комерційних умов щодо компенсації Наймодавцю вартості пошкоджень/недоліків автомобіля та строків відшкодування їх вартості.

В подальшому, 10 березня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", як Наймодавцем, товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехбау", як Наймачем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Інжтербуд", як Новим Наймачем, укладено трьохсторонню угоду №408 про заміну Наймача в договорі оперативного лізингу (найму) (далі - угода), відповідно до якої замінено сторону Наймача з передачею Новому Наймачу усіх прав та обов'язків первісного Наймача, визначених договором лізингу. Тобто, до Нового Наймача перейшли у повному обсязі всі права і обов'язки, які належали Наймачу за договором лізингу, а права та обов'язки попереднього Наймача, відповідно, припинялися.

За здійснення заміни особи Наймача за контрактом Новий Наймач зобов'язався сплатити протягом трьох робочих днів, від дати виставлення відповідного рахунку, комісію в розмірі 387дол.США, яка визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України або іншого на вибір Наймодавця комерційного банку станом на день виставлення рахунку.

Відповідно до розділу 2 угоди передача об'єкта оперативного лізингу здійснюється в день укладення угоди та оформляється підписанням трьохстороннього Акту прийому-передачі. Разом з передачею об'єкта лізингу здійснюється передача усіх документів, що його стосуються, а також документів, що мають відношення до контракту.

Відповідно до розділу 5 угоди №408 така вступає в силу з дати її підписання.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, що випливають із договору лізингу, згідно якого та в силу ст. 806 Цивільного кодексу України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим кодексом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статі 292 ГК України лізингом є господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем у виключне користування другій стороні лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частиною 2 наведеної норми ГК України визначено, що в залежності від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий або оперативний.

За оперативним лізингом лізингоодержувач (Наймач) на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця (Наймодавця) об'єкт лізингу на визначений договором термін, сплачуючи орендну плату, яка не покриває повної вартості предмета лізингу, та після закінчення строку лізингового користування, об'єкт лізингу повертає його власнику - лізингодавцю (Наймодавцю).

Як слідує з матеріалів справи попередній Наймач в день укладення угоди 10.03.2015р. передав Новому Наймачу в робочому стані об'єкт лізингу без суттєвих пошкоджень та недоліків, в звичайному вигляді транспортного засобу, що перебував у користуванні, в придатному стані для виростання за призначенням, що підтверджується Актом прийому-передачі від 10.03.2015р. (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Даний Акт підписано без зауважень зі сторони Наймодавця, попереднього Наймача, Нового наймача - ТОВ "Інжтербуд", відтак підтверджено відсутність зауважень щодо якості, комплектності, стану і характеристик переданого об'єкта лізингу.

Отже, відповідач у справі у встановленому договором порядку прийняв предмет лізингу в належному стані та набув права володіння та користування предметом лізингу.

Як слідує з матеріалів справи, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті лізингових платежів (наявністю заборгованості по лізингових платежах) позивач, згідно з п.п. 8.2, 12.4, 12.5, 12.7 комерційних умов, звернувся 20 листопада 2015 року(згідно відбитка штемпеля пошти на описі вкладення у цінний лист) до відповідача за його місцезнаходженням з Вимогою про сплату заборгованості за договором, повернення Об'єкта оперативного лізингу (найму) та повідомлення про відмову від договору (лист №00004618 від 05.10.2015 ), у якій зазначив дату припинення дії контракту, та вимагав сплатити прострочені орендні платежі, нараховані штрафні санкції та інші витрати, понесені наймодавцем, а також вимагав повернути предмет лізингу протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову від контракту. Відповідач поштове відправлення не отримав, оскільки таке повернуто відділенням поштового зв'язку відправнику із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання» , що згідно п. 12.5 комерційних умов свідчить про належне повідомлення відповідача про відмову від контракту та дотримання позивачем порядку припинення дії контракту у зв'язку з відмовою від нього в односторонньому порядку. Водночас відповідач не сплатив заборговану суму, не повернув предмет лізингу в установлений позивачем строк.

У зв'язку з чим, позивач розпочав процес примусового повернення Автомобіля (предмету лізингу).

Так, 12.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. вчинено виконавчий напис №165, яким зобов'язано повернути від товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖТЕРБУД товариству з обмеженою відповідальність Порше Лізинг Україна - транспортний засіб - автомобіль типу VW Golf номер шасі №WVWZZZ1KZCW206339, рік виробництва -2012, колір бежевий, державний номер - АА3923МВ.

04.03.2016 Старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського управління юстиції у м.Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №5037334 з виконання вищезазначеного виконавчого напису №165 від 20.02.2016

Разом з тим, рішення господарського суду Тернопільської області від 21.07.2016 у справі №921/352/16-г/17 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖТЕРБУД" 118987,05 грн. заборгованості, яка складається з орендних платежів за період з липня 2015 року до березня 2016 року в загальній сумі 95160,87 грн ., а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання 1511,33 грн. інфляційних втрат, 685,40 грн. 3% річних, 1841,45 грн. пені ,а 19788 грн. збитків та про вилучення об'єкта оперативного лізингу та стягнуто з останнього (ТОВ Інжтербуд ) 95 160, 87грн боргу, 685, 40грн. 3% річних, 1511грн.33коп. інфляційних втрат, 1841грн. 45коп. пені та 4078грн.82коп. в повернення судового та вилучено з оперативного лізингу (найму) об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Golf 6.1.4 TSI, шасі №WVWZZZ1KZCW206339, двигун №CAXA53069, рік виробництва 2012, товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (м.Київ, проспект Павла Тичини, 1В, ідентифікаційний код 35571472).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 при розгляді апеляційної скарги ТОВ ІНЖТЕРБУД на вищезазначене рішення господарського суду Тернопільської області встановлено, що платежі за послуги адміністрування та обслуговування , які визначені позивачем як борг, не передбачені договором оперативного лізингу (найму) та додатком Загальні комерційні умови оперативного лізингу (найму), а підстав нарахування цих сум позивач не пояснив, у зв'язку з чим, частково скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 липня 2016 року у справі №921/352/16-г/17 в частині стягнення 95160,87 грн. боргу і в цій частині прийнято нове рішення: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖТЕРБУД на користь товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна 65943,91 грн. боргу. У решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 21 липня 2016 року у справі №921/352/16-г/17 залишено без змін.

В силу приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України , обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так вищезазначеним судовими рішеннями встановлено, що договір лізингу припинив свою дію на 10 день після направлення відповідачу 20.11.2015 письмового повідомлення про відмову від договору, те, що відповідач не виконав вимоги щодо повернення в установлені строки об'єкту лізингу у зв язку з відмовою позивача від договору, а також те, що відповідач - ТОВ Інжтербуд належно не виконував взяті на себе зобов'язання в частині сплати щомісячних орендних платежів з період з липня 2015 по березень 2016 (включно)

Як слідує з матеріалів справи та про зазначає позивач в позовній заяві та його уповноважений представник в судовому засіданні, автомобіль (об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Golf 6.1.4 TSI, шасі №WVWZZZ1KZCW206339, двигун №CAXA53069, рік виробництва 2012 ) вилучено у відповідача 19.01.2017, що підтверджується постановою про опис та арешт майна боржника, яка винесена у виконавчому провадженні ВП №50373346, що відкрите постановою про виконавче провадження від 04.03.2016 на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 12 лютого 2016 року, (належним чином засвідчені копії виконавчого напису та постанов знаходиться в матеріалах справи).

П. 5.4 комерційних умов встановлено, що орендні платежі мають покривати весь фактичний термін користування автомобілем , починаючи з дати отримання до моменту повернення транспортного засобу .

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором лізингу в частині сплати орендних платежів за фактичний термін користування не виконав і станом на день заявлення позову за ним рахується заборгованість за фактичний час користування об'єктом лізингу за період з квітня 2016 до січня 2017 року (включно) на суму 123213,95грн., підтвердивши зазначене рахунками - фактурами №59200-90026991 від 27.04.2016, №59200-90026991 від 27.05.2015, №59200-90026991 від 27.06.2016, №59200-90026991 від 27.07.2016, №59200-90026991 від 29.08.2016, №59200-90026991 від 28.09.2016, №59200-90026991 від 27.10.2016, №59200-90026991 від 28.11.2016, №59200-90026991 27.12.2016 та №59200-90026991 від 19.01.2017(належні копії яких знаходяться в матеріалах справи) .

Однак, враховуючи, що предмет лізингу (автомобіль) вилучено у відповідача 19.01.2017, то відповідач зобов'язаний, відповідно до умов договору лізингу (п. 5.4 комерційних умов) сплати позивачу орендні платежі за користування об'єктом лізингу по 18.01.2017 (включно), що за період з квітня 2016 по 18.01.2017 (включно) складає суму 117802,65грн.

Відповідач (наймач) на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення та орендних платежів за фактичний час користування об'єктом лізингу суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість за несплаченими орендними платежами за період з квітня 2016 року по 18.01.2017 (включно) в сумі 117802,65грн.

Позовні вимоги в сумі 5411,40грн. орендних платежів нарахованих за період з 19.01.2017 (дата вилучення предмету лізингу) по 31.01.2017 (включно) заявлені безпідставно (без врахування п. 5.4 договору лізингу) та задоволенню не підлягають.

За даних обставин, та відповідно до вимог ст.ст. 509 , 525 , 526 , 530 , 554 , 625 Цивільного кодексу України , ст.ст. 173 , 193 ГК України та ст.ст. 33 , 34 ГПК України позов в частині стягнення 117802,65грн. боргу за несплаченими орендними платежами підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та неспорений відповідачем.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 95073,65грн збитків, що складаються із сум, виплачених позивачем на правову допомогу юридичним компаніям "Тріпл СІ" та фірмі "Вернер", в обґрунтування яких позивач посилається на те, що оскільки відповідач не виконав умови договору, тому позивач був змушений звернутися до спеціалізованих організацій з метою супроводження повернення об'єкту лізингу, послуг по юридичному консультуванню, підготовці процесуальних документів та представництва інтересів позивача в суді, то такі задоволенню не підлягають з огляду на наступне..

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень ст.224 ГК України, яка кореспондується зі ст.623 ЦК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 ГК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до ст.ст.623,1166 ЦК України та ст.224 ГК України.

Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

При цьому, позивачу необхідно довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків, позивач має довести вищезазначені умови в порядку ст. 33 ГПК України , відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 Оглядового листа Вищого Господарського Суду України №01-06/20/2014 від 14.01.2014р. витрати на оплату юридичних послуг не є збитками у розумінні ст.623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Отже, отримання позивачем послуг з підготовки процесуальних документів, послуг по юридичному консультуванню, та представництва інтересів позивача в суді не є обов'язковими витратами, які особа повинна зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір представників, які будуть представляти його інтереси, є її правом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого Господарського Суду України від 29.12.2015р. у справі №911/1623/15.

Позивачем не доведено обов'язкових умов для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, а тому правові підстави для стягнення з відповідача збитків відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати, які включені позивачем до складу реальних збитків (збитків, завданих у зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором) не відповідають вимогам ст.22 Цивільного кодексу України та ст.225 Господарського кодексу України , а тому вимога позивача про стягнення збитків у розмірі 95073,65грн. є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача у справі пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІНЖТЕРБУД", вул.Гайова, 21А, м. Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код 39203531 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", пр. Павла Тичини, 1В, офіс "В", м.Київ,02152, ідентифікаційний код 35571472 - 117802грн.65грн. боргу, 1767грн.04коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 23 серпня 2017р.

Суддя Г.З. Андрушків