Рішення

від 22.08.2017 по справі 915/688/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 року Справа № 915/688/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: не з'явився;

представників відповідача: Павленко О.І. - дов. №137/01/27-2017 від 25.01.2017;

представника III особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Доманівського районного центру зайнятості

(56401, Миколаївська обл., Доманівський р-н, смт.Доманівка, вул.Свободи, буд.14),

до відповідача : Головного управління Національної поліції в Миколаївській області

(54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд.5),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_3

(56301, АДРЕСА_1;

місце перебування: 56401, АДРЕСА_2)

про : стягнення виплаченого забезпечення у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду у сумі 25382,28 грн., -

Згідно заяви №642 від 07.08.2017 про зменшення позовних вимог: стягнення виплаченого забезпечення у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду у сумі 24922,28 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області незаконно виплачену суму виплаченого забезпечення у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду у сумі 25832,28 грн.

08.08.2017 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог №642 від 07.08.2017, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 24922,28 грн.

Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом та зменшив розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві №642 від 07.08.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з метою реалізації права на соціальний захист, за сприянням у працевлаштування, 04.04.2016 ОСОБА_3 звернулась до Доманівського РЦЗ, яку відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №53 о/с від 24.03.2016 було звільнено з посади слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції за ст.77 ч.1 п.5 Закону України Про Національну поліцію (через службову відповідність). 04.04.2016 ОСОБА_3 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. За час перебування на обліку ОСОБА_3 з 04.04.2016 по 03.01.2017 була виплачена допомога по безробіттю у сумі 25382,28 грн. Згідно постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 ОСОБА_3 поновлено на посаді слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національного поліції в Миколаївській області з 25.03.2016. На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2016, ГУ НП в Миколаївській області було видано наказ від 03.01.2017 №1 о/с скасовано пункт наказу ГУ НП в Миколаївській області №53 о/с від 24.3.2016 в частині звільнення відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за ст.77 ч.1 п.5 та поновлено на посаді ОСОБА_3 Дата припинення реєстрації та виплати допомоги по безробіттю - 03.01.2017. З метою досудовому врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 02.02.2017 за №113, з пропозицією відшкодувати суму виплаченого забезпечення протягом місяця. У зазначений термін сума заборгованості відповідачем не була погашена.

01.08.2017 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вих.№2284/27-2017 від 28.07.2017), в якому відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування зазначених заперечень відповідач зазначив наступне.

В порушення ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ОСОБА_3 приховала факт отримання допомоги з Доманівського РЦЗ, внаслідок чого при присудженні судом оплати за час вимушеного прогулу не було враховано виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю. Таким чином, при стягнені з відповідача коштів в сумі 25382,28 грн. буде допущено подвійне стягнення з державного бюджету одночасної виплати допомоги по безробіттю та виплати за вимушений прогул, що може призвести до значних матеріальних збитків. Також відповідач зазначає, що в позовній заяві відсутні докази, які б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між позивачем та відповідачем.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позовній заяві та у запереченнях проти позовної заяви.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні ухвалою суду від 08.08.2017 було відкладено розгляд справи.

У судовому засіданні 22.08.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №53о/с від 24.03.2016, гр.ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції з посади слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції за ст.77 ч.1 п.5 Закону України Про Національну поліцію (через службову відповідність).

З метою реалізації права на соціальний захист 04.04.2016 гр. ОСОБА_3 звернулась до Доманівського РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного (а.с.12).

Під час перебування на обліку гр. ОСОБА_3 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними дії відповідача щодо включення до списків поліцейських, які підлягають атестуванню на підставі наказу від 01.02.2016 №52, визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії №1 від 02.03.2016, визнання протиправним та скасування наказу №53о/с від 24.03.2016, про звільнення, поновлення на посаді та стягнення плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 по справі №814/907/16 скасовано рішення (висновок) атестаційної комісії №1 щодо слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ОСОБА_3, що міститься в протоколі засідання комісії ОП № 15.00004256.0022648 від 02.03.2016 року та атестаційному листі, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №53о/с від 24.03.2016 в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції. Майора поліції ОСОБА_3 поновлено на посаді слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 25.03.2016. З Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на ОСОБА_3 стягнуто компенсацію за час вимушеного прогулу у сумі 30621,25 грн., також стягнуто середній заробіток за один місяць в сумі 5965,31 грн. (а.с.17-21).

На виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 по справі №814/907/16, відповідачем було видано наказ №1 о/с від 03.01.2017 про скасування пункту наказу ГУ НП в Миколаївській області №53о/с від 24.03.2016 в частині звільнення відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_3 та поновлено ОСОБА_3 на посаді (а.с.18).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2017 по справі №914/907/16 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 задоволено частково. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_3 про визнання дій Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо включення до списків поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, які підлягають атестуванню та проведення атестації ОСОБА_3 на підставі наказу № 52 від 01.02.2016 протиправними, визнання протиправним та скасування рішення (висновку) щодо ОСОБА_3 атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 02.03.2016, а саме: 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню із служби в поліції через службову невідповідність залишено без розгляду. В іншій частині прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено (а.с.33-35).

За час перебування на обліку в Доманівському районному центрі зайнятості (з 04.04.2016 по 03.01.2017) гр. ОСОБА_3 отримала допомогу по безробіттю в загальному розмірі 25382,28 грн., що підтверджується довідкою Доманівського РЦЗ від 01.02.2017 (а.с.16).

Позивачем відповідачу було направлено претензію за вих.№113 від 02.02.2017 про повернення коштів в сумі 25382,28 грн. (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково погашено витрати по безробіттю в сумі 460,00 грн., що підтверджується реєстром погашення виплат по безробіттю за липень 2017 року (а.с.38).

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 24922,28 грн. (25382,28 грн. - 460,00 грн.).

Дослідивши та оцінивши відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за №1533-ІІІ від 02.03.2000.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Статтями 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Згідно п.2 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" за №5067-VІ від 05.07.2012 реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до п.п.2 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, так згідно п.37 цього Порядку - Центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Частиною 4 ст.35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працювала в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області на посаді слідчого Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та отримувала заробітну плату саме в цьому органі.

Судом встановлено, що позивачем було виплачено ОСОБА_3 допомогу з безробіття, з урахуванням часткової оплати, у сумі 24922,28 грн.

Незаконність звільнення з посади вищевказаної особи відповідачем встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2107 у справі №814/907/16, яке набрало законної сили.

ОСОБА_3 фактично було поновлено на роботі 03.01.2017 (відповідно до наказу ГУ НП в Миколаївській області №1о/с від 03.01.2017). Дата припинення реєстрації в Доманівському районному центрі зайнятості - 03.01.2017.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд встановив, що мала місце безпідставна виплата позивачем допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_3 за період з 04.04.2016 по 03.01.2017 в розмірі 24922,28 грн., враховуючи поновлення вказаної особи на роботі за рішенням суду.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд.5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) на користь Доманівського районного центру зайнятості, 56401, Миколаївська обл., Доманівський р-н, смт.Доманівка, вул.Свободи, буд.14 (р/р 37170001000475, в ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 20894577) 24922,28 грн. виплаченого забезпечення у зв'язку із поновленням безробітного на роботі за рішенням суду.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул.Декабристів, буд.5 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 40108735) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача - 820019, рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106; стягувач Державна судова адміністрація України, 01021, м.Київ, вул.Липська, буд.18/5, (код ЄДРПОУ 26255795) 1600,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 28 серпня 2017 року

Суддя М.В.Мавродієва