Рішення

від 28.08.2017 по справі 279/3010/17

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/3010/17

Номер рядка звіту 38

номер провадження 2/279/1660/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2017 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, зазначивши, що 04.09.2007 року в с.Немирівка Коростенського району померла його бабуся, ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді: земельної ділянки площею 5.05 га, що розташована на території Сингаївської сільської ради Коростенського району, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЖТ №149122 виданого 24.06.2004 року. Після смерті бабусі спадщину фактично прийняв її чоловік (дід позивача) ОСОБА_5, який проживав разом зі спадкодавцем, однак не встиг оформили своїх спадкових прав так, як 18.05.2010 року помер в с.Немирівка Коростенського району, а також її сини, відповідачі по справі: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які також проживали з нею. В свою чергу, після смерті діда відкрилась спадщина на належне йому майно у вигляді: житлового будинку №45 з надвірними будівлями і спорудами по вул.Центральна в с.Немирівка, Коростенського району та земельної ділянки площею 4.14 га, що розташована на території Сингаївської сільської ради Коростенського району, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЖТ №149106 виданого 24.06.2004 року. За життя дід склав заповіт, яким все своє майно заповідав йому. Вказав, що фактично прийняв спадщину, однак отримав від нотаріуса відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом так, як на вищевказане спадкове майно відсутні оригінали правовстановлюючих документів, які було втрачено. Просив визнати за ним право власності на вище вказане спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Сторони в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позивач позов підтримує, відповідачі позов визнали. За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін, без фіксації технічними засобами, відповідно до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 04.09.2007 року в с.Немирівка Коростенського району Житомирської області померла бабуся позивача у справі, ОСОБА_4, якій на праві власності належала земельна ділянка площею 5.05 га у межах згідно з планом (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що розташована на території Сингаївської сільської ради Коростенського району, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЖТ №149122 виданого 24.06.2004 року (а.с.6,21-22). Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну їй земельну ділянку.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину фактично прийняли її чоловік (дід позивача) ОСОБА_5 та сини, відповідачі по справі: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які є спадкоємцями першої черги та проживали разом зі спадкодавцем, що стверджується довідкою Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області №696/02-26 від 19.05.2017 року (а.с.35). Однак не оформили своїх спадкових прав, так як ОСОБА_5 помер 18.05.2010 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).

Так, як ОСОБА_5 та відповідачі у справі постійно проживали зі спадкодавцем, не відмовились від прийняття спадщини після смерті дружини/матері, вони вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4.

В свою чергу, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно у вигляді: житлового будинку №45 з надвірними будівлями і спорудами по вул.Центральна в с.Немирівка, Коростенського району та земельної ділянки площею 4.14 га у межах згідно з планом (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що розташована на території Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЖТ №149106 виданого 24.06.2004 року (а.с.23-24). Належність вказаного будинку ОСОБА_5 стверджується копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.25-26) з якого вбачається, що підстава виникнення права власності-свідоцтво про право власності від 05.10.2009 року, оригінал якого було втрачено. Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належну йому земельну ділянку та житловий будинок.

За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно заповідав онуку ОСОБА_1, позивачу у справі (а.с.8).

Згідно вимог ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За заявою ОСОБА_1 в Коростенській райдержнотконторі Житомирської області заведено спадкову справу №182/2017, що є доказом того, що він прийняв спадщину після смерті діда, що вбачається з листів Коростенської райдержнотконтори від 02.08.2017 року та 11.07.2017 року (а.с.9,30-34). Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено, так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадковий будинок та земельні ділянки.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Відповідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, у позивача відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда. При цьому, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, знайшли своє підтвердження в суді, визнані відповідачами та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,60,61,197,213- 215 ЦПК України, ст.ст. 1218,1268 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно у вигляді: житлового будинку №45 з надвірними будівлями і спорудами по вул.Центральна в с.Немирівка, Коростенського району, Житомирської області; земельної ділянки площею 4.14 га у межах згідно з планом (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що розташована на території Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЖТ №149106 виданого 24.06.2004 року (кадастрові номери земельних ділянок: 1822385200:10:000:0029; 1822385200:09:000:0042); земельної ділянки площею 5.05 га у межах згідно з планом (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що розташована на території Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЖТ №149122 виданого 24.06.2004 року (кадастрові номери земельних ділянок: 1822385200:10:000:0053; 1822385200:03:000:0009) в порядку спадкування за заповітом, яке залишилось після смерті його діда ОСОБА_5, який помер 18.05.2010 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Невмержицька О.А.