Рішення

від 07.05.2007 по справі 8/1574

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/1574

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2007 р.Справа № 8/1574

За позовом  Закритого акціонерного товариства компанії "РАЙЗ", м. Київ   

до фермерського господарства "Бізон" с. Сахнівці Старокостянтинівського району

про стягнення 91308,65 грн.

                                                                Суддя    

Представники сторін:

Позивач:   –Рипецька І.А. - за довіреністю № 70 від 15.03.07р.;

Відповідач:  не з'явився

Суть спору: : позивач просить суд стягнути з відповідача 91308гн.65коп. заборгованості, в т.ч.: 52257грн.58коп. боргу, 4299грн.00коп. відсотків за користування товарним кредитом, 4730грн.38коп. відсотків за неправомірне користування коштами, 26128грн.79коп. збитків, 2872грн.02коп.  пені.

Відповідач свого повноважного представника у засідання суду не направив, витребувані документи не подав.  

Неподання відповідачем витребуваних судом документів та нез”явлення його представника не   перешкоджає вирішенню спору та справу можливо розглянути за наявними  у ній матеріалами.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

03 квітня 2006 р. сторонами  було укладено  договір  поставки на умовах товарного кредиту № 3252005  (надалі -  договір).

За умовами   договору позивач  за накладними:  №ВН/043908-011 від 07 квітня 2006 року;  № ВН/043909-016 від 07 квітня 2006 року;  №ВН/043908-068 від 25.04.06 р.;   № ВН/043908-071 від 26.04.06 р.;   №ВН/063908-015 від 06.06.06 р.;   №ВН/063908-049 від 14.06.06 р.;    передав відповідачеві товар  на суму 72257,58 грн.  Відповідач авансом перерахував позивачеві 20000 грн.

Таким чином заборгованість відповідача на час звернення позивача до суду складала  52257,58 грн.

За  отриману продукцію відповідач повинен був провести розрахунки до  01 листопада 2006 року . Втім взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару   належним чином не виконав. На час звернення позивача до суду заборгованість  відповідача складала  52257,58 грн., що підтверджується, зокрема,  складеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 20 червня 2006 року.

За увесь час  користування товарним кредитом позивач нарахував  відповідачеві  проценти за користування товарним кредитом   у сумі 4299 грн.,  що відповідає пунктам  2.6,  2.9 договору та додатку до нього №1А.

Відповідно до пункту 7.5 договору  у випадку  прострочення виконання  грошових зобов'язань з оплати вартості товару та сплаті відсотків, відповідач повинен сплатити відсотки за неправомірне  користування  коштами у розмірі 28 процентів річних з простроченої суми. А тому позивач правомірно з 02 листопада 2006 року по 27 лютого 2007 року  нарахував відповідачеві 4730,38 грн.

Крім іншого, із посиланням на  ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України та п. 7.4 договору  позивач нарахував відповідачеві  26128,79 грн. збитків, що завдані неналежним виконанням зобов'язань (50% від вартості  товару).

Відповідно до п.7.3 договору із  урахування приписів Закону України “Про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” позивач з 02 листопада 2006 року по 27 лютого 2007 року  правомірно нарахував відповідачеві 2872,02 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи   суд враховує наступне: відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

          Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.  Норми ст. 525 Цивільного кодексу України та  ст. 193 Господарського кодексу України передбачають, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Зважаючи, що взяті на себе зобов”язання відповідач належним чином не виконав, то вимоги позивача про стягнення 752257,58 грн.  вартості відпущеного товару; 4299 грн –відсотків за користування товарним кредитом; 4730,38 грн. відсотків за неправомірне користування коштами та 2872,02 грн пені  обґрунтовані, відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 26128,79 грн. збитків, що, на думку позивача йому було завдано відповідачем, то  судом враховується, що у відповідності до ч.2 ст 224 ГК України   під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною. У розмінні вказаної статті 26128,79 грн, що позивачем зазначені до стягнення як збитки –такими за своєю юридичною природою не являються. А тому у задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення 26128,79 грн. збитків належить відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього належить покласти зобов”язання щодо сплати судових витрат у розмірі правомірно заявлених позовних вимог.

Позивач заявив клопотання  про вжиття заходів до забезпечення позову.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання судом враховується, що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позивач не навів доказів, що невжиття заходів до забезпечення позову  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Зважаючи на викладене у задоволенні вказаного вище клопотання позивача належить відмовити.

Керуючись  ст.ст. 44, 49,66, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.   

Стягнути з фермерського господарства "Бізон" (с. Сахнівці Старокостянтинівського району, код 31048519) на користь закритого акціонерного товариства  компанії “Райз” (м.Київ,  вул.. академіка Заболотного,152,  код 13980201) 52257 (п'ятдесят дві тисячі двісті п'ятдесят сім)  грн. 58 коп.  основного боргу за відпущений товар; 4299 (чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. процентів за користування товарним кредитом;  4730 (чотири тисячі сімсот тридцять) грн за неправомірне користування коштами; 2872 ( дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн 02 коп  пені; державне мито у розмірі 641 (шістсот сорок одна) грн 59 коп.   та витрати по оплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 83 (вісімдесят три) грн. 78 коп.  Видати наказ.  

В решті позову відмовити.

                              Суддя