Постанова

від 01.08.2017 по справі 804/2962/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 р. Справа № 804/2962/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Виноградовій Т.В.,

за участю:

представника позивача Кащеєвої А.В.,

представника відповідача Семенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваландж Плюс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аваландж Плюс (далі - ТОВ Аваландж Плюс , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2016 року №00000321403, №00000331403.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

- позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті, на підставі яких було складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки наявність господарської операції між ТОВ Аваландж Плюс та ТОВ Дельта Фокс підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані відповідачу при проведенні перевірки;

- оскільки ТОВ Аваландж Плюс не займається зберіганням нафти та нафтопродуктів, підприємство не веде журнал реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою 7-НП, а тому є безпідставним твердження відповідача про порушення позивачем законодавства, яким передбачено порядок приймання та здавання нафтопродуктів з нафтопроводів;

- всі технологічні операції, які відбувались або відбуваються на АЗС позивача відображені в Журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, в змінних актах, паспортах якості, товарно-транспортних накладних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що позивач підтвердив, що він ніколи не приймав продукцію від ТОВ Дельта Фокс за місцем розташування нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт . ПАТ Дніпронафтопродукт має обов'язок приймати товар від ТОВ Аваландж Плюс для зберігання та здійснювати відпуск товару, а не приймати від сторонніх осіб, зокрема від ТОВ Дельта Фокс . Акти приймання передачі нафтопродуктів складені в м. Києві між ТОВ Аваландж Плюс та ТОВ Дельта Фокс , проте нафтобаза ПАТ Дніпронафтопродукт знаходиться в м. Дніпрі, вул. Океанська, 11. Також, відсутні товарно-транспортні накладні, заявки на поставку продукції та журнали реєстрації проб, видачі паспортів. Отже, у позивача відсутні документи, необхідні для перевезення небезпечних вантажів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу на проведення перевірки від 10.10.2016 року №1250 та направлень від 11.10.2016 року №1009,1010, згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Аваландж Плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ Дельта Фокс (код ЄДРПОУ 40161034) та ТОВ Філін Прайм (код ЄДПОУ 40166535) за період травень, липень 2016 року, про що складено акт від 08.11.2016 року №4014/04-62-14-03/39763961 (а.с.10-62).

Висновком акта перевірки встановлені порушення:

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 22.1 статті 22, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ Аваландж Плюс завищено податковий кредит всього у сумі 1377975 грн., у тому числі за травень 2016 року у сумі 56325 грн., за липень 2016 року у сумі 1321650 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього у сумі 1024353 грн., та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у сумі 353622 грн.;

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 22.1 статті 22, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ Аваландж Плюс завищено податкові зобов'язання в адресу ТОВ Філін Прайм всього у сумі 519561,11 грн., у тому числі за липень 2016 року у сумі 519561,11 грн., та занижено податкові зобов'язання в адресу кінцевих споживачів всього у сумі 519561,11 грн., у тому числі за липень 2016 року у сумі 519561,11 грн.;

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пункту 22.1 статті 22, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ Аваландж Плюс завищено податкові зобов'язання в адресу ТОВ Дельта Фокс всього у сумі 230011,47 грн., у тому числі за липень 2016 року у сумі 230011,47 грн., та занижено податкові зобов'язання в адресу кінцевих споживачів всього у сумі 230011,47 грн., у тому числі за липень 2016 року у сумі 230011,47 грн.

На підставі акту перевірки від 08.11.2016 року №4014/04-62-14-03/39763961 відповідачем сформовані та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 29.11.2016 року:

- №00000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 442027,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 353622 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 88405,50 грн. (а.с.67);

- №00000321403 про застосування до позивача суми штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1024353 грн. (а.с.64).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення-рішення, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України, рішеннями яких від 08.02.2017 року №1659/10/04-36-10-01-09 та від 24.04.2017 року №8568/6/99-99-11-01-02-25 відповідно, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с.77-82, 91-94).

В основу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом покладено висновок про відсутність документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Дельта Фокс за травень, липень 2016 року.

Судом встановлено, що ТОВ Аваландж Плюс (код ЄДРПОУ 39763961) перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра як платник податків та зборів, основний вид економічної діяльності є - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.192-193).

Між ТОВ Аваландж Плюс (покупець) та ТОВ Дельта Фокс (постачальник) укладено ряд договорів поставки нафтопродуктів від 30.05.2016 року №ДФ05-0044, від 01.07.2016 року №ДФ07-0005, №ДФ07-0001, згідно умов яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Відповідно до пункту 1.2 договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невід'ємними частинами договору. На підставі пункту 3.1 договорів якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам та державним стандартам, діючим на території України, та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару. Пунктом 4.1 договорів визначено, що поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Згідно з пунктом 4.2 договорів товар поставляється покупцю партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору на умовах EXW-резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належать ПАТ Дніпронафтопродукт на правах власності та використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Відповідно до пункту 4.5 договорів сторони укладають акти приймання-передачі товару, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. За пунктом 5.1. договорів покупець здійснює оплату за товар протягом 360 днів з дати підписання акту приймання-передачі товару. На підставі пункту 5.5 договорів ціна товару є договірною, вказується в тому числі з ПДВ та визначається додатковими угодами. Пунктом 11.1 договорів визначено, що строк дії договорів складає до 31.12.2017 року (а.с.95-96, 98-99, 101-102).

До вказаних договорів контрагентами: ТОВ Аваландж Плюс та ТОВ Дельта Фокс укладені додаткові угоди:

- №ДФ-160531000133 від 30.05.2016 року на поставку бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С, код УКТЗЕД 2710124192 у кількості 13,428 т на загальну суму 337946,99 грн., в тому числі ПДВ 56324,50 грн. (а.с.97);

- №ДФ-160731000005 від 01.07.2016 року на поставку бензину автомобільного А-92-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 297,220 т на загальну суму 7725752,40 грн., в тому числі ПДВ 1287625,40 грн. (а.с.100);

- №ДФ-160731000001 від 01.07.2016 року на поставку бензину автомобільного А-92-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 7,346 т на загальну суму 204144,60 грн., в тому числі ПДВ 34024,10 грн. (а.с.103).

На підтвердження поставки нафтопродуктів контрагентами складені акти приймання-передачі нафтопродуктів та податкові накладні:

- від 31.05.2016 року акт приймання-передачі №ДФ-160531000133 та податкова накладна №75 на поставку бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С, код УКТЗЕД 2710124192 у кількості 13,428 т на загальну суму 337946,99 грн., в тому числі ПДВ 56324,50 грн. (а.с.104, 153);

- від 31.07.2016 року акт приймання-передачі №ДФ-160731000005 та податкова накладна №5 на поставку бензину автомобільного А-92-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 297,220 т на загальну суму 7725752,40 грн., в тому числі ПДВ 1287625,40 грн. (а.с.105, 157);

- від 31.07.2016 року акт приймання-передач №ДФ-160731000001 та податкова накладна №1 на поставку бензину автомобільного А-92-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 у кількості 7,346 т на загальну суму 204144,60 грн., в тому числі ПДВ 34024,10 грн. (а.с.106, 155).

Документи на підтвердження транспортування товару та оплати за поставлений товар суду не надані.

На підтвердження факту зберігання отриманих позивачем нафтопродуктів, суду надано договір зберігання від 10.05.2016 року №5447, укладений між ТОВ Аваландж Плюс (поклажодавець) та ПАТ Дніпронафтопродукт (зберігач) (а.с.107-108).

Згідно пункту 1.1 договору зберігання зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. Відповідно до пункту 3.1 договору послуги за договором вважаються фактично виконаними з моменту підписання акту виконаних робіт, обов'язок по складанню якого покладаються на зберігача, при умові фактичного знаходження товару на зберіганні. На підставі пункту 3.3 договору вартість послуг зі зберігання визначається в протоколі узгодження ціни на зберігання, який є невід'ємною частиною договору. Пунктом 8.2 визначено, що строк дії договору закінчується 31.12.2016 року.

На виконання умов вказаного договору контрагентами: ТОВ Аваландж Плюс та ПАТ Дніпронафтопродукт , складені акти приймання-передачі:

- від 31.05.2016 року, відповідно до якого позивач передав на зберігання ПАТ Дніпронафтопродукт з 30.05.2016 року по 31.05.2016 року бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С у кількості 13,428 т, бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 у кількості 9,819 т, паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки F виду ІІ у кількості 8,260 т (а.с.109, 111);

- від 31.07.2016 року, відповідно до якого позивач передав на зберігання ПАТ Дніпронафтопродукт з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С у кількості 304,566 т, бензин автомобільний А-92-Євро4-Е5 у кількості 154,539 т, паливо дизельне підвищеної ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 299,113 т (а.с.110, 112).

Відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2016 року та 31.07.2016 року вартість послуг зі зберігання нафтопродуктів за зазначені періоди склала 75833,33 грн. та ПДВ 15166,67 грн. і 3166,67 грн. та ПДВ 633,33 грн. відповідно (а.с.113-114).

Представником позивача надані суду копії товарно-транспортних накладних про поставку нафтопродуктів:

- з нижньодніпровської нафтобази ПАТ Дніпронафтопродукт з пункту навантаження - м. Дніпропетровська, вул. Океанська, 11 до пункту розвантаження - Дніпропетровська область, Новомосковським район, с. Піщанка, до замовника послуги, вантажоодержувача - ТОВ Аваландж Плюс автопідприємством ТОВ Днєпртрансойл автомобілем з державним знаком НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2, водієм ОСОБА_3, згідно товарно-транспортних накладних №1810 від 31.05.2016 року, №1811 від 31.05.2016 року (а.с.115-116);

- від постачальника ТОВ Еквіта з пункту навантаження - м. Кременчуг, проїзд Галузевий, 80 автопідприємствами ТОВ Днєпротрансойл і ПАТ Дніпронафтопродукт , згідно товарно-транспортних накладних №42575 від 07.07.2016 року, №44511 від 14.07.2016 року, №46344 від 21.07.2016 року, №46870 від 23.07.2016 року, №46870 від 23.07.2016 року, №45567 від 18.07.2016 року, №43110 від 09.07.2016 року, №41345 від 02.07.2015 року, №48052 від 28.07.2016 року, №44319 від 13.07.2016 року, №47906 від 28.07.2016 року, №46868 від 23.07.2016 року, №44563 від 14.07.2016 року, №42249 від 05.07.2016 року, №46996 від 24.07.2016 року, №48360 від 29.07.2016 року, №45221 від 17.07.2016 року, №43415 від 10.07.2016 року, №41684 від 03.07.2016 року, №42246 від 05.07.2016 року, №45248 від 17.07.2016 року, №42244 від 05.07.2015 року, №45249 від 17.07.2016 року, №48136 від 28.07.2016 року, №46795 від 23.07.2016 року, №43784 від 11.07.2016 року, №41728 від 03.07.2016 року, №43785 від 11.07.2016 року, №47055 від 24.07.2016 року (а.с.117-145).

Суд не надає оцінку товарно-транспортним накладним, складеним на підтвердження перевезення нафтопродуктів, отриманих від ТОВ Еквіта , оскільки правовідносини позивача з цим підприємством не були предметом перевірки та, як наслідок, не є предметом розгляду у цій справі. Також, вказані товарно-транспортні накладні, складені на підтвердження перевезення нафтопродуктів, отриманих від ТОВ Еквіта , не підтверджують поставку нафтопродуктів на зберігання до ПАТ Дніпронафтопродукт , оскільки перевезення за ними здійснено з пункту навантаження за адресою ТОВ Еквіта до пункту навантаження АЗС за адресами ТОВ Аваландж Плюс без транзиту до ПАТ Дніпронафтопродукт .

Також, представником позивача надані суду паспорти якості придбаних нафтопродуктів, виданих ТОВ Еквіта (а.с.146-148,150) та ПАТ Дніпронафтопродукт (а.с.149) і сертифікат відповідності (а.с.151-152).

На підтвердження реалізації придбаного пального, позивачем надані копії договорів оренди АЗС від 10.05.2016 року №5459, укладеного з ТОВ Латонис , від 10.05.2016 року №5443 та №5442, укладених з ТОВ Пирсан , від 12.05.2016 року №308, укладеного з ТОВ Новел-Істейт , від 05.05.2016 року №16-022, №16-023 та №16-024, укладених з ПрАТ Авіас Плюс , від 06.05.2016 року №0516-11, укладеного з ТОВ Бауріс , від 10.05.2016 року №5444, укладеного з ТОВ Глерис (а.с.159-191).

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб'єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов'язано із діями таких суб'єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи із практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до частини 2 статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

В судовому засіданні представник позивача підтвердила, що надала всі первинні документи, що стосуються здійснення господарської операції з ТОВ Дельта Фокс , а відсутність товарно-транспортних накладних та інших документів на підтвердження перевезення нафтопродуктів пояснюється тим, що саме на ТОВ Дельта Фокс покладено обов'язок доставити товар для позивача в резервуари ПАТ Дніпронафтопродукт .

Суд зазначає, що за таких умов акти приймання-передачі продукції мали бути б складені безпосередньо між учасниками правовідносин з поставки та приймання товару, та підписані повноваженими особами ТОВ Дельта Фокс та ПАТ Дніпронафтопродукт , натомість в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі нафтопродуктів, складні між ТОВ Дельта Фокс та ТОВ Аваландж Плюс .

Місцем складання актів приймання-передачі нафтопродуктів від ТОВ Дельта Фокс до ТОВ Аваландж Плюс зазначено місто Київ, однак, резервуари ПАТ Дніпронафтопродукт , в які, за твердженням позивача, ТОВ Дельта Фокс здійснювало поставку товару знаходяться на території Дніпропетровської області, а тому відповідні акти приймання-передачі товару мали бути б складені за місцем поставки товару, як наслідок перевірки поставленого товару умовам договору.

Отже, складені у м. Києві акти приймання-передачі нафтопродуктів від ТОВ Дельта Фокс до ТОВ Аваландж Плюс не містять в собі економічної мети їх складання, оскільки фактичність поставки нафтопродуктів у кількості та номенклатурі, визначених в додаткових угодах, не перевірялась та не могла бути перевірена повноважною особою ТОВ Аваландж Плюс , з огляду на віддаленість місця розташування резервуарів ПАТ Дніпронафтопродукт та місця складання таких актів.

Також, за умовами пункту 2.2.1 договору зберігання №5447 від 10.05.2016 року, саме на ТОВ Аваландж Плюс покладено обов'язок передати ПАТ Дніпронафтопродукт на зберігання товар належної якості, а тому у ПАТ Дніпронафтопродукт відсутнє право на приймання для зберігання товару безпосередньо від ТОВ Дельта Фокс . Додаткові угоди, які б надавали таке право ПАТ Дніпронафтопродукт ані до перевірки, ані суду не надавались.

Згідно умов договорів поставки, укладених між позивачем і ТОВ Дельта Фокс , якість товару, що поставляється, має відповідати технічним умовам та державним стандартам, діючим на території України, та підтверджуватись паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника товару.

Позивачем надані суду паспорти якості випробовувальної лабораторії ТОВ Еквіта , яке, як відомо з наданих суду копій товарно-транспортних накладних, також, здійснювало поставку нафтопродуктів на адресу позивача у перевіряємий період, а тому вказані паспорти свідчать про якість продукції, поставленої на адресу позивача саме від ТОВ Еквіта , а тому не є належним підтвердженням наявності у позивача паспортів якості на поставлені нафтопродукти від ТОВ Дельта Фокс , що свідчить про неналежне невиконання умов договорів поставки.

На підтвердження зберігання отриманих від ТОВ Дельта Фокс нафтопродуктів, позивачем надані договір зберігання та акти приймання-передачі послуг, підписані від імені зберігача головою ПАТ Дніпронафтопродукт ОСОБА_4 В акті приймання-передачі послуг №07379 від 31.07.2016 року, який підтверджує зберігання у липні 2016 року та встановлює вартість наданих послуг, наявний підпис голови ПАТ Дніпронафтопродукт ОСОБА_4, який не належить останньому та не збігається з підписом цієї особи на інших документах, наданих до суду, а тому вказаний акт не може прийматись судом, як належний доказ зберігання ПММ у липні 2016 року та підтверджувати вартість таких послуг.

Частиною 2 статті 9 Закону №966, якою визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, крім іншого, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суду не є можливим перевірити рух поставленого на адресу ТОВ Аваландж Плюс товару, оскільки представником позивача не надані суду товарно-транспортні накладні.

Твердження представника позивача про відсутність документів щодо перевезення товару з огляду на поставку товару від ТОВ Дельта Фокс до ПАТ Дніпронафтопродукт без участі ТОВ Аваландж Плюс спростовано відсутністю повноважень на прийняття нафтопродуктів у ТОВ Дельта Фокс зберігачем та наявністю підписаних між ТОВ Аваландж Плюс та ТОВ Дельта Фокс актів приймання-передачі, що свідчить про те, що саме уповноважена особа позивача здійснювала приймання товару, а тому саме позивач був суб'єктом товарно-транспортного процесу перевезення нафтопродуктів.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (далі - Правила №363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.1 Правил №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів

Згідно з пунктом 5.4.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція) перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами № 363, та ГОСТ 27352-87 Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования .

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.

Таким чином, серед обов'язкових документів на перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом, законодавцем визначено надання такого документу як паспорт якості на відвантажений нафтопродукт.

Позивачем ані до перевірки, ані суду відповідний паспорт якості, належний до нафтопродуктів, отриманих від ТОВ Дельта Фокс , а не інших постачальників нафтопродуктів, надано не було.

На підставі пункту 5.4.3 Інструкції маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Відповідний акт суду надано не було, зважування не проводилось, що підтверджується відсутністю відповідного акту із зазначенням маси нафтопродукту.

Відповідно до пункту 7.5.8 Інструкції у товарно-транспортній накладній оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У товарно-транспортній накладній зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Суду не надані товарно-транспортні накладні, з яких можливо було б дослідити номер резервуара, час виїзду автоцистерни з місця навантаження, густину, температуру та масу нафтопродукту, в порушення зазначеної Інструкції.

При винесенні рішення, суд приймає до уваги те, що позивачем не надано інформації та її документального підтвердження стосовно придбання або виробництва товару - бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С, код УКТЗЕД 2710124192 та бензину автомобільного А-92-Євро4-Е5 код УКТЗЕД 2710124195 - отриманого від ТОВ Дельта Фокс , внаслідок чого неможливо дослідити рух товару в межах цивільного обороту.

Суду не надані докази подальшої реалізації або використання у господарській діяльності, придбаних у ТОВ Дельта Фокс , нафтопродуктів. Надані суду копії договорів оренди АЗС не є безумовним доказом реалізації на таких автозаправних станціях бензину у відповідних розмірах, не надано актів приймання конкретною АЗС нафтопродуктів у кількості, що включає в себе, отриману кількість від ТОВ Дельта Фокс , журналів списання, документів, які б підтверджували облік бензину на АЗС, та товарно-транспортних накладних на поставку нафтопродуктів з резервуарів ПАТ Дніпронафтопродукт до АЗС з липня 2016 року.

З огляду на формальність договорів та складених на їх виконання документів, на відсутність економічної складової, ділової мети, відсутність відповідальних осіб за здійснення господарської операції, недотримання порядку перевезення нафтопродуктів, суд дійшов висновку про відсутність фактичного постачання товару ТОВ Дельта Фокс на адресу позивача.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

На підставі пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на встановлені у справі обставини та застосовані правові норми, суд дійшов висновку про наявність виявлених відповідачем порушень вимог податкового законодавства у ТОВ Аваландж Плюс , про правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваландж Плюс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07 серпня 2017 року.

Суддя М.В. Бондар