Рішення

від 14.06.2017 по справі 911/1656/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Справа № 911/1656/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 30 від 30.05.2017 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 7/2 від 18.01.2017 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Старт Київ» , м. Київ

до Державного підприємства „Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень „Укррефтранс» , м. Фастів, Київська область

про стягнення 28 826, 06 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Старт Київ» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ ДП „Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень „Укррефтранс» про стягнення 18 650, 00 грн основної заборгованості, 916, 46 грн 3 % річних, 3 930, 60 грн інфляційних збитків, 5 329, 00 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за товар згідно видаткової накладної № РН-0000817 від 11.08.2015 р., видаткової накладної № РН-0000816 від 11.08.2015 р., видаткової накладної № РН-0001261 від 28.10.2015 р., видаткової накладної № РН-0001260 від 28.10.2015 р., видаткової накладної № РН-0001283 від 30.10.2015 р., видаткової накладної № РН-0001282 від 30.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2017 р. порушено провадження у справі № 911/1656/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Старт Київ» до Державного підприємства „Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень „Укррефтранс» про стягнення 28 826, 06 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 14.06.2017 р.

14.06.2017 р. до загальної канцелярії господарського суду перед судовим засіданням від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості № ЦВРЕФ 7/24 від 13.06.2017 р., в якому він просить суд відмовити позивачу в частині стягнення суми процентів за користування чужими коштами.

14.06.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог та документи, витребувані судом, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні заперечення проти позову, просив суд відмовити позивачу в частині стягнення суми процентів за користування чужими коштами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

У період протягом серпня-жовтня 2015 р. позивачем здійснювалася поставка товарів відповідачу, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000817 від 11.08.2015 р. на суму 3 525, 00 грн та відповідною довіреністю № 477 від 10.08.2015 р., виданою відповідачем на свого представника ОСОБА_3 на отримання товару, видатковою накладною № РН-0000816 від 11.08.2015 р. на суму 3 5252, 00 грн, видатковою накладною № РН-0001261 від 28.10.2015 р. на суму 2 900, 00 грн відповідною довіреністю № 763 від 28.10.2015 р., виданою відповідачем на свого представника ОСОБА_4 на отримання товару, видатковою накладною № РН-0001260 від 28.10.2015 р. на суму 2 900, 00 грн, видатковою накладною № РН-0001283 від 30.10.2015 р. на суму 2 900, 00 грн, видатковою накладною № РН-0001282 від 30.10.2015 р. на суму 2 900, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений законом строк та станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 18 650, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000817 від 11.08.2015 р. на суму 3 525, 00 грн та відповідною довіреністю № 477 від 10.08.2015 р., виданою відповідачем на свого представника ОСОБА_3 на отримання товару, видатковою накладною № РН-0000816 від 11.08.2015 р. на суму 3 5252, 00 грн, видатковою накладною № РН-0001261 від 28.10.2015 р. на суму 2 900, 00 грн відповідною довіреністю № 763 від 28.10.2015 р., виданою відповідачем на свого представника ОСОБА_4 на отримання товару, видатковою накладною № РН-0001260 від 28.10.2015 р. на суму 2 900, 00 грн, видатковою накладною № РН-0001283 від 30.10.2015 р. на суму 2 900, 00 грн, видатковою накладною № РН-0001282 від 30.10.2015 р. на суму 2 900, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості за поставку товару у розмірі 18 650, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт з 12.08.2015 р. по 19.05.2017 р. всього на загальну суму 5 329, 00 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 536 цього ж кодексу передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки при виникненні господарських відносин відповідний договір поставки у письмовій формі між позивачем та відповідачем не підписувався і відповідно позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі процентів за користування чужими грошовими коштами від суми несвоєчасно виконаного відповідачем грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а саме оплати товару, то безпідставним є нарахування позивачем відсотків за користування чужими грошовими коштами за прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо оплати товару у заявлений період, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 5 329, 00 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 12.08. 2015 р. по 19.05.2017 р. на загальну суму 3 930, 60 грн та 916, 46 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 12.08.2015 - 19.05.2017 7050.00 1.228 1608.87 8658.87 7 050, 00 грн х 1, 228 = 8 658, 87 грн; 8 658, 87 грн - 7 050, 00 грн = 1 608, 87 грн

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 29.10.2015 - 19.05.2017 5800.00 1.226 1312.07 7112.07 5 800, 00 грн х 1, 226 = 7 112, 07 грн; 7 112, 07 грн - 5 800, 00 грн = 1 312, 07 грн

Період заборгованостіСума боргу (грн)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 31.10.2015 - 19.05.2017 5800.00 1.226 1312.07 7112.07 5 800, 00 грн х 1, 226 = 7 112, 07 грн; 7 112, 07 грн - 5 800, 00 грн = 1 312, 07 грн

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості згідно видаткових накладниху вищевказані періоди становить 4 233, 01 грн.

Оскільки розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості згідно з видатковими накладними у вищевказані періоди у розмірі 3 930, 60 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

період заборгованості - з 12.08.2015 р. - по 19.05.2017 р., сума основної заборгованості - 7 050, 00 грн, кількість днів заборгованості - 647 днів.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 7050.00 12.08.2015 - 19.05.2017 647 3 % 374.33 7 050, 00 грн х 0, 03 % х 647/365 = 374, 33 грн

період заборгованості - з 29.10.2015 р. - по 19.05.2017 р., сума основної заборгованості - 5 800, 00 грн, кількість днів заборгованості - 569 днів.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 5800.00 29.10.2015 - 19.05.2017 569 3 % 270.77 5 800, 00 грн х 0, 03 % х 569/365 = 270, 77 грн

період заборгованості - з 31.10.2015 р. - по 19.05.2017 р., сума основної заборгованості - 5 800, 00 грн, кількість днів заборгованості - 567 днів.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 5800.00 31.10.2015 - 19.05.2017 567 3 % 269.82 5 800, 00 грн х 0, 03 % х 567/365 = 269, 82 грн

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості згідно видаткових накладних у вищевказані періоди становить 914, 92 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % від суми основної заборгованості за згідно з видатковими накладними у вищевказані періоди у розмірі 914, 92 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень „Укррефтранс» (ідентифікаційний код 24210297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Старт Київ» (ідентифікаційний код 38483049) 18 650 (вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 3 930 (три тисячі дев'ятсот тридцять) грн 60 (шістдесят) коп. інфляційних збитків, 914 (дев'ятсот чотирнадцять) грн 92 (дев'яносто дві) коп. 3 % річних та судові витрати 1 304 (одна тисяча триста чотири) грн 12 (дванадцять) коп. судового збору.

3 . Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

04 серпня 2017 р.