Ухвала

від 28.08.2017 по справі 17/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

У Х В А Л А

28 серпня 2017 року Справа № 17/36

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області № 05-1341вих-17 від 22.06.17 на дії Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № 17/36

за позовом Першого заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, в особі управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради

до Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології"

про стягнення 1322067,41 грн,

за участі представників:

від прокуратури - ОСОБА_1 посвідчення № 042692, видане 11.04.2016 року;

від стягувача - ОСОБА_2 , довіреність № 245/17-у від 11.04.17 ;

від боржника - участі не брали;

від ДВС - участі не брали;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 18.05.2010 у даній справі позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі Енергетичні Технології" на користь управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради - 1 322 067, 41 грн боргу. Вказаним рішенням також стягнуто з ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі Енергетичні Технології" в доход державного бюджету - 13 220, 67 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 апеляційну скаргу ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі Енергетичні Технології" задоволено частково, рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2010 у справі № 17/36 змінено, резолютивну частину рішення суду викладено у відповідній редакції.

На виконання вказаної постанови 11.04.2012 видано та направлено стягувачу наказ №17/36 про стягнення з ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі Енергетичні Технології" на користь управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради - 1241924,10 грн, 12419,24 грн - державного мита та 221,70 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 05.02.14 задоволено заяву заступника прокурора Кіровоградської області № 05/2/3-5вих-14 від 11.01.2014 про видачу дубліката наказу суду у справі № 17/36 від 11.04.12. На виконання ухвали видано дублікат наказу.

Ухвалою від 22.01.16 у задоволенні подання Державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції № 1257 від 20.01.16 про видачу дубліката наказу № 17/36 від 11.04.12 відмовлено.

26.06.17 на адресу господарського суду надійшла скарга Заступника прокурора Кіровоградської області № 05-1341вих-17 від 22.06.17 на дії Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № 17/36 з наступними вимогами:

- визнати дії державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документа - судового наказу № 17/36, виданого 11.04.2012 господарським судом Кіровоградської області у справі № 17/36 про стягнення з Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" боргу у розмірі 1 241 924,10 грн., незаконними;

- скасувати повідомлення державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 02.06.17 про повернення без прийняття до виконання виконавчого документа, а саме судового наказу № 17/36, виданого 11.04.12 господарським судом Кіровоградської області на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.12 у справі № 17/36;

- зобов'язати Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області прийняти до виконання наказ № 17/36, виданий 11.04.12 господарським судом Кіровоградської області на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.12 у справі № 17/36, та розпочати його примусове виконання.

Ухвалою господарського суду від 27.06.17 скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області № 05-1341вих-17 від 22.06.17 на дії Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № 17/36 прийнято та призначено до розгляду в засіданні на "10" липня 2017 р. об 11:00 год, від учасників судового процесу витребувано необхідні для розгляду скарги документи.

Ухвалою від 10.07.17 та 18.08.17 розгляд скарги відкладався в порядку норм ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представниками прокуратури та стягувача у судовому засіданні підтримано заявлену скаргу. Скарга прокурора мотивована тим, що при неодноразовому зверненні прокуратурою області судового наказу у справі № 17/36 на примусове виконання, останній через несплату авансового внеску повертався державним виконавцем Фортечного ВДВС без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

На думку скаржника, такі дії державного виконавця Фортечного ВДВС щодо неприйняття до виконання судового наказу через несплату авансового внеску, є незаконними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державні органи від сплати авансового внеску звільняються. Тому, як зазначає прокурор, враховуючи те, що у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", ст.1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура є державним органом то при зверненні до органів державної виконавчої служби у порядку п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону звільняється від сплати авансового внеску.

Боржник, ДВС участі своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, витребуваних документів не подали, що в свою чергу не є перешкодою для розгляду скарги відповідно до положень частини 2 статті 121-2 Господарського кодексу України.

Розглядаючи скаргу прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив та враховує наступне.

Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради звернулось до Фортечного відділу ДВС із заявою № 142/17-у від 27.02.17 про примусове виконання наказу господарського суду Кіровоградської області № 17/36.

01.03.17 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не надано підтвердження сплати авансового внеску.

Прокуратура Кіровоградської області звернулась до Фортечного відділу державної виконавчої служби із заявою № 05-610вих-17 від 24.03.17 про відкриття виконавчого провадження в порядку п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження".

30.03.17 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не надано підтвердження сплати авансового внеску та направлено 30.03.17 стягувачу.

Прокуратура Кіровоградської області повторно звернулась до Фортечного відділу державної виконавчої служби із заявою № 05-1123вих-17 від 26.05.17 про відкриття виконавчого провадження в порядку п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження". Однак, державним виконавцем повторно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не надано підтвердження сплати авансового внеску. Вказане повідомлення направлено стягувачеві 02.06.17.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами статті 115 та частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Положеннями статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачене право подання стягувачем, боржником або прокурором скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Згідно зі статтею 73 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу (ст. 19 Закону).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

При цьому у виконавчому документі згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону зазначається, зокрема, повне найменування стягувача, його місцезнаходження.

Відповідно до абз. 1 частини 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Статтею 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Пунктом 8 частини 4 статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Як вбачається з матеріалів справи згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.05.2010 у справі № 17/36 та наказу від 11.04.2012 стягувачем у даній справі є саме Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради.

Згідно з п. 1.1. Положення про управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, затв. рішенням Кіровоградської міської ради 10.11.2016 № 591 Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради (далі - Управління) є виконавчим органом Кіровоградської міської ради, їй підзвітне та підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету Кіровоградської міської ради, міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради згідно з розподілом функціональних повноважень.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що згідно статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Таким чином, якщо господарським судом прийнято до розгляду позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави, державний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах, набуває статусу позивача. Ця норма кореспондується з нормою статті 21 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивачами є підприємства та організації, в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Такий державний орган наділено процесуальними правами, наданими позивачу статті 22 Господарського процесуального кодексу України. Господарський процесуальний кодекс України не містить обмежень щодо процесуальних прав державного органу, який виступає позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора. Процесуальні права такого позивача не можуть бути обмежені прокурором, який подав позов в інтересах держави. Частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. В такому випадку прокурор набуває статусу позивача, тобто наділяється усіма правами позивача, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу та іншими нормами ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що Перший заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради. Тобто, саме департамент економіки та фінансів Кіровоградської міської ради, як орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах набув у даному випадку статусу позивача у справі та в подальшому, згідно наказу Господарського суду Кіровоградської області № 17/36 від 11.04.2012 - статусу стягувача.

Згідно п. 1.10 розділу 1 Положення про управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 24.02.2011 року № 228 (із змінами внесеними рішенням Кіровоградської міської ради від 24.04.2012 року № 1572) (далі - Положення), управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради створено в процесі реорганізації шляхом поділу Департаменту економіки та фінансів Кіровоградської міської ради (код ЄДРПОУ 34448901) та є правонаступником його прав та обов'язків в частині завдань, функцій, прав та обов'язків його структурного підрозділу - управління комунальної власності.

Відповідно до п. 1.9. Положення про управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, затв. рішенням Кіровоградської міської ради 10.11.2016 № 591 управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради перейменоване на управління комунальної власності Кіровоградської міської ради. Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради є правонаступником правління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради по усім майновим та немайновим правам та обов'язкам.

Враховуючи те, що Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, яке є стягувачем за наказом від 11.04.2012 №17/36, не є державним органом, а за організаційно-правовою формою є структурним підрозділом органу місцевого самоврядування, останнє не звільнено від сплати авансового внеску згідно положень статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд дійшов висновку, що звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження прокурор повинен був до такої заяви долучити документ про сплату саме стягувачем авансового внеску, що прокурором зроблено не було.

З огляду на вищезазначене дії державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документа - судового наказу № 17/36, виданого 11.04.2012 господарським судом Кіровоградської області у справі № 17/36 про стягнення з Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" боргу у розмірі 1 241 924,10 грн. є правомірними.

Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Оскільки господарський суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого документа - судового наказу № 17/36, виданого 11.04.2012 господарським судом Кіровоградської області у справі № 17/36 про стягнення з Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" боргу у розмірі 1 241 924,10 грн. є правомірними, підстави для скасування повідомлення державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 02.06.17 про повернення без прийняття до виконання виконавчого документа, а саме судового наказу № 17/36, виданого 11.04.12 господарським судом Кіровоградської області на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.12 у справі № 17/36 відсутні.

Господарський суд також відмовляє в задоволення скарги в частині зобов'язання Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області прийняти до виконання наказ № 17/36, виданий 11.04.12 господарським судом Кіровоградської області на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.12 у справі № 17/36, та розпочати його примусове виконання, оскільки на момент розгляду скарги стягувачем не подано до матеріалів справи доказів сплати авансового внеску. Відповідно, підстави, встановлені п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" не усунуто.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Заступника прокурора Кіровоградської області № 05-1341вих-17 від 22.06.17 на дії Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № 17/36.

Керуючись положеннями статей 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області № 05-1341вих-17 від 22.06.17 на дії Фортечного відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № 17/36 відхилити.

Копії ухвали направити Прокуратурі Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4), Фортечному відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 47 та 25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 32/29, стягувачу на адресу: м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41; боржнику на адресу: м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20; Головному територіальному управлінню юстиції у Кіровоградській області: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т. В. Макаренко