Рішення

від 22.08.2017 по справі 917/1240/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017 Справа №917/1240/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава, вул.Старий Поділ,5 (адреса для листування: м.Кременчук, пр-т Свободи (вул.60 років Жовтня), 8)

до Комунального медичного закладу "Лікарня відновного лікування", 39623, м.Кременчук, провулок Л.Толстого, 1А

про стягнення 15 980,11 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 10-74/1942 від 15.02.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 82 від 24.01.2017р.

Розглядається позов про стягнення 15 980,11 грн. по договору на постачання електричної енергії № 25 від 22.01.2014р., з них: 1 437,60 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 13 113,68 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 1 100,25 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 24,36 грн. пені за перетоки реактивної електричної енергії, 284,83 грн. інфляційних нарахувань за перетоки реактивної електричної енергії, 19,39 грн. 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії.

Позовні вимоги мотивовані простроченням відповідачем грошових зобов'язань по договору.

22.08.2017 позивач через канцелярію суду надав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (вх. № 10344).

Відповідач через канцелярію суду надав відзив, в якому проти позову заперечив (вх. № 10343 від 22.08.2017р.).

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Представник відповідача підтримав позицію, що наведена у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив:

22.01.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" (постачальник, позивач ) та Комунальним медичним закладом "Лікарня відновного лікування" (споживач, відповідач), укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 25, відповідно до якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 1 Договору).

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- споживач зобов'язується : оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів електричної енергії"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3 та п. 2.3.4 Договору);

- за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми. Сума пені, компенсаційні нарахування встановленого індексу інфляції та 3% річних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком (п. 4.2.1 Договору);

- облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами "Правил устройства електроустановок. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів, що встановлюються при розрахунках за спожиту електричну енергію, а обсяги спожитої електричної енергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків". На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи : акт про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії; акт результатів замірів електричної потужності (п. 7.1 та п. 7.5 Договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2014 р.. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 9.4 Договору).

За даними позивача відповідно до п. 9.4 Договору, останній не розривався і на даний час є діючим.

До Договору сторонами було складено (підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками сторін), зокрема, наступне :

- Додаток № 1 до Договору - обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу;

- Додаток № 2 до Договору - порядок розрахунків, в якому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- розрахунковим вважається період з 8-00 години 15-го числа попереднього місяця до 8-00 години такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п. 1 Порядку);

- у разі несвоєчасної оплати платежів, передбачених даним Порядком, постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми (п. 10 Порядку);

- розрахунки за спожиту активну електроенергію, перетоки реактивної електричної енергії, перевитрату договірних величин електроенергії та потужності, нарахування по протоколам порушень при користуванні електричною енергією, пеня та інші платежі, оформлені рахунками постачальника електричної енергії, здійснюються споживачем самостійно протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків 5-ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживача, які оплачуються спожиту реактивну електричну енергію самостійно і 10-ти операційних днів з дня отримання рахунків для споживачів, які здійснюються розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місці (п. 13 Порядку).

Постачальником електричної енергії за період з червня 2014 р. по травень 2017 р., було виконано договірні зобов'язання по постачанню споживачу електричної енергії.

Відповідачем в дотримання умов Договору (з урахуванням додатків до нього) було складено належним чином оформлені відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії за період з червня 2014 р. по травень 2017 р. (копії наявні у матеріалах справи).

На підставі вищезазначених відомостей сторонами були підписані та скріплені печаткою позивача акти про обсяги спожитої (переданої) споживачу електричної енергії (копії наявні у матеріалах справи).

Позивачем в дотримання умов Договору було надіслано відповідачеві відповідні рахунки на оплату отриманої електроенергії (копії наявні у матеріалах справи,).

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем проведено оплату вартості отриманої ним електроенергії з порушенням строків, встановлених Договором. Дана обставина відповідачем не спростовується.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 15 980,11 грн. по договору на постачання електричної енергії № 25 від 22.01.2014р., з них: 1 437,60 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 13 113,68 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 1 100,25 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 24,36 грн. пені за перетоки реактивної електричної енергії, 284,83 грн. інфляційних нарахувань за перетоки реактивної електричної енергії, 19,39 грн. 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує на те, що в спірний період здійснював платежі за спожиту енергію у відповідності до бюджетних асигнувань, та просить суд зменшити розмір нарахувань.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо надання послуг з постачання електричної енергії. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України оплатив отриману електричну енергію з порушенням встановлених строків. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача, а також відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 4.2.1 Договору та 10 Порядку розрахунків, який є невід'ємним додатком до Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, на суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та три проценти річних за весь час прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 437,60 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії та 24,36 грн. пені за перетоки реактивної електричної енергії за період з червня 2016 р. по травень 2017 р. (з урахування моменту виникнення у відповідача зобов"язань з оплати отриманої електроенергії по кожному окремому акту та враховуючи проведені відповідачем оплати за отриману електроенергію), суд приходить до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.5.3").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 13 113,68 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 284,83 грн. інфляційних нарахувань за перетоки реактивної електричної енергії за період листопад2014р. - лютий 2015р., 1 100,25 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 19,39 грн. 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії за період з червня 2014 р. по травень 2017р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними та підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.5.3").

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність своєчасного бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення споживача від обов'язку своєчасної оплати отриманої електричної енергії.

Згідно з частиною першою ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до приписів п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність споживача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові у справі № 11/446 від 15.05.2012 р., що має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права у судовій практиці відповідно до положень ст. 111 28 ГПК України, а також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р.

Як зазначалось вище, відповідач у відзиві на позовну заву просив суд зменшити розмір пені.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що останнє є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Пункт 3 ст. 83 ГПК України надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у Постанові від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами), вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи виконання боржником зобов'язань за договором, той факт, що відповідач є комунальним медичним закладом, бюджетною установою, що утримується за рахунок місцевого бюджету, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені на 90%, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, зокрема, у розмірі 143,76 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії та 2,44 грн. пені за перетоки реактивної електричної енергії.

При цьому, судом враховано правову позицію Конституційного Суду України, зазначену у рішенні від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013, про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 43,76 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 13 113,68 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 1 100,25 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 2,44 грн. пені за перетоки реактивної електричної енергії, 284,83 грн. інфляційних нарахувань за перетоки реактивної електричної енергії, 19,39 грн. 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - у позові відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом враховано, що пунктом 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню. У разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального медичного закладу "Лікарня відновного лікування", 39623, м.Кременчук, провулок Л.Толстого, 1А (код ЄДРПОУ 01204147) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022 (код 25717118, р/р 26003572077001, АТ "Таскомбанк", МФО 339500) 1 43,76 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 13 113,68 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 1 100,25 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, 2,44 грн. пені за перетоки реактивної електричної енергії, 284,83 грн. інфляційних нарахувань за перетоки реактивної електричної енергії, 19,39 грн. 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії, 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено 28.08.2017 р.

Суддя О.А. Киричук