Рішення

від 17.08.2017 по справі 910/10195/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2017Справа №910/10195/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віннком Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Москіто Мобайл

про стягнення 142.362.27 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Леонов Ю.І., довіреність № б/н від 14.08.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Віннком Україна про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Москіто Мобайл 142.362.27 грн., з яких: 121.312,50 грн. основного боргу, 17.907,95 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3.141,82 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № UA40/15 від 01.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 порушено провадження у справі № 910/10195/17 та призначено справу до розгляду на 11.07.2017.

Позивачем 10.07.2017 до відділу діловодства суду подано власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Позивачем 10.07.2017 до відділу діловодства суду клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10195/17 від 11.07.2017, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 27.06.2017, розгляд справи відкладено на 15.08.2017.

Позивач в судовому засіданні 15.08.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 15.08.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.08.2017.

Відповідач в судове засідання 17.08.2017 не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01054, м. Київ, вул. Гончара/Гоголівська, 76/2А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 26.06.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 27.06.2017 (номер відправлення 0103041969478) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою вибули .

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України у справі здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

В судовому засіданні 17.08.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Віннком Україна (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Москіто Мобайл (далі - замовник, відповідач) було укладено договір № UA40/15 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язується в порядку та на умовах даного договору надати послуги із сервісного (технічного) обслуговування (далі - послуги) обладнання та програмного забезпечення замовника, що полягають в щомісячному абонентському обслуговувані, перелік яких визначений додатком № 1 до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в повному обсязі.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату вартості наданих послуг повністю не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 9.1 договору договір набуває чинності з дати його підписання належно уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2015, але у будь-якому разі до повного виконання кожною із сторін своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 9.3. договору дія договору автоматично продовжується на наступні 12 календарних місяців, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявить про зворотну дію шляхом направлення письмового повідомлення рекомендованим листом за місцезнаходженням сторони, зазначеним в розділі 10 даного договору.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні відносини не подано.

Відповідно до п. 2.1 договору розмір щомісячної абонентської плати за послуги, які виконавець надає замовнику згідно з даним договором становить 33.175,00 грн. з ПДВ. Кожна додаткова абонентська послуга збільшує розмір щомісячної абонентської плати за послуги, які виконавець надає замовнику згідно з даним договором, на вартість відповідної додаткової абонентської послуги.

Згідно з п. 2.2 договору сторони домовились, що вартість 1 (однієї) години роботи інженера у рамках заявки на виїзд інженера (додаток № 5 до даного договору) сплачується окремо та тарифікується наступним чином:

160 грн. 00 коп., з ПДВ в бізнес час (протягом п'ятиденного робочого тижня з понеділка по п'ятницю, з 9:00 до 18:00, крім днів державних свят);

320 грн. 00 коп. з ПДВ у не бізнес час, а саме у вихідні/святкові дні, або нічний час.

Сторони домовились, що оплата виїзду інженера здійснюється згідно підписання акту виконаних робіт (п. 2.2.1 договору).

Згідно з п. 2.3 договору вартість послуг, що надаються виконавцем протягом кожного наступного календарного місяця остаточно визначається в акті прийому-передачі наданих послуг, підписаному уповноваженими представниками сторін та залежить від кількості наданих послуг протягом календарного місяця.

В матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками обох сторін наступні акти надання послуг на загальну суму 121.312,50 грн.:

№ 188 від 01.06.2016 на суму 1.760,00 грн.,

№ 210 від 30.06.2016 на суму 33.175,00 грн.,

№ 212 від 30.06.2016 на суму 800,00 грн.,

№ 258 від 29.07.2016 на суму 33.175,00 грн.,

№ 269 від 15.08.2016 на суму 880,00 грн.,

№ 288 від 31.08.2016 на суму 33.175,00 грн.,

№ 297 від 01.09.2016 на суму 1.360,00 грн.,

№ 320 від 16.09.2016 на суму 16.587,50 грн.,

№ 321 від 16.09.2016 на суму 400,00 грн.

Пунктом 2.5 договору визначено, що замовник здійснює передоплату щомісячної вартості послуг у розмірі 100% від суми, зазначеної в п. 2.1 даного договору, а саме 33.175,00 грн. не пізніше 10 (десятого) числа звітного місяця. Виконавець виставляє замовнику рахунок за послуги, що надаватиметься в звітному місяці до 30 числа місяця, що передує звітному, шляхом використання електронної пошти або факсимільним повідомленням, з подальшим надсиланням оригіналу рахунку поштою або кур'єром.

В матеріалах справи наявні наступні виставлені позивачем відповідачу рахунки на оплату: № 335 від 30.05.2016 на суму 33.175,0 грн.; № 352 від 01.06.2016 на суму 1.760,00 грн., № 398 від 30.06.2016 на суму 33.175,00 грн., № 399 від 30.06.2016 на суму 800,00 грн., № 455 від 29.07.2016 на суму 33.175,0 грн., № 475 від 15.08.2016 на суму 880,00 грн., № 498 від 31.08.2016 на суму 33.175,00 грн., № 510 від 01.09.2016 на суму 1.360,00 грн., № 533 від 16.09.2016 на суму 400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4.2.1 договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплатити за надані послуги, згідно умов даного договору.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно акту звірки взаєморозрахунків, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, складає 121.312,50 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 121.312,50 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 17.907,95 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3.141,82 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 17.907,95 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3.141,82 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовних вимог, заявлених позивачем, належним чином не спростував.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Віннком Україна є обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Москіто Мобайл (01054, м. Київ, вул. Гончара/Гоголівська, 76/2А, код ЄДРПОУ 38834876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віннком Україна (03142, м. Київ, вул. В.Стуса,35-37, блок 7, офіс 209, код ЄДРПОУ 36942282) 121.312 (сто двадцять одну тисячу триста дванадцять) грн. 50 коп. основного боргу, 17.907 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сім) грн. 95 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3.141 (три тисячі сто сорок одна) грн. 82 коп. - 3% річних, 2.135 (дві тисячі сто тридцять п'ять) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 23.08.2017.

СуддяВ.В. Сівакова