Рішення

від 22.08.2017 по справі 910/11302/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017Справа №910/11302/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ю-Мобайл

До Товариства з обмеженою відповідальністю Віватранс

Про стягнення 40 961,30 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Козубко К.С.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ю-Мобайл (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Віватранс (далі - відповідач) про стягнення 40 961,30 грн., з яких: 21 706,76 грн. основного боргу, 18 436,86 грн. штрафу, 651,78 грн. інфляційних втрат, 165,90 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.17. порушено провадження у справі № 910/11302/17 та призначено її до розгляду на 22.08.17.

В судовому засіданні 22.08.17. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 22.08.17. не з'явився, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/11302/17.

В судовому засіданні 22.08.17. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.14. між позивачем (Сервіс-провайдер) та відповідачем (Контент-провайдер) було укладено договір № 14036-PN про надання голосових контент-послуг (далі - Договір), за умовами якого (п. 2.1) Контент-провайдер надає Голосі контент-послуги для Сервіс-провайдера, а Сервіс-провайдер надає послуги контент-провайдеру по отриманню, виділенню та підтримці коротких номерів для Контент-провайдера.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 9.1 з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом 12 місяців. Договір пролонгується на тих же умовах без додаткової письмової угоди на кожний наступний 12-ти місячний термін у випадку якщо жодна зі сторін за 20 днів до закінчення строку дії Договору не повідомить іншу сторону письмово про припинення строку дії договору.

Доказів повідомлення жодної зі сторін про припинення дії договору не подано, з огляду на що суд дійшов висновку, що Договір автоматично пролонгувався.

Згідно з п. 7.2 Договору вартість Голосових контент-послуг Контент-провайдера визначається за таблицею № 1, наведеною в Договорі.

Платежі, вказані в п. 7.2 Договору, таблиця 1, пункт 1, 2 оплачуються Контент-провайдером на умовах передплати згідно рахунків, виставлених позивачем, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку (п. 7.4 Договору).

Відповідно до п. 7.5 Договору Платежі, вказані в п. 7.2 Договору, таблиця 1, пункти 3, 5, 6, 7 оплачуються Контент-провайдером на умовах передплати згідно рахунків, виставлених позивачем, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача до 20-го числа місяця, в якому такі номери орендуються.

Спір у справі виник в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором по оплаті наданих послуг за період: вересень 2016 року, листопад 2016 року - травень 2017 року.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Актом № 1 від 01.08.14. підтверджується виділення відповідачу коротких номерів.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Акти наданих послуг за спірний період відповідачем не підписані, претензії щодо якості та факту надання послуг відповідачем не висловлено.

При цьому, такі акти повторно були направлені відповідачу позивачем разом із претензією № 1904/17 від 19.04.17.

Судом враховано, що платіжні реквізити позивача зазначені розділі 16 Договору, а щомісячна вартість послуг узгоджена контрагентами у Договорі.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання позивачем прийнятих за Договором зобов'язань.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, виконання позивачем своїх зобов'язань з надання (виділення) коротких номерів та їх технічної підтримки за Договором на загальну суму 21 706,76 грн. за спірний період в межах Договору здійснено належним чином.

Таким чином, враховуючи умови Договору, строк оплати вказаних послуг є таким, що настав.

Оплати відповідач не здійснив.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем доведено належним чином, а відповідачем не спростовано факту існування у останнього заборгованості за виконані роботи.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак не оплатив їх повної вартості, грошові кошти в розмірі на суму 21 706,76 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на все викладене вище позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 651,78 грн. інфляційних втрат, 165,90 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

За перерахунком суду, розмір 3% річних становить 165,90 грн., розмір інфляційних втрат становить 651,78 грн., внаслідок чого вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення 18 436,86 грн. штрафу на підставі пункту 14.9 Договору , суд відзначає наступне.

За приписами пункту 14.9 Договору у випадку прострочення оплати вказаних в п. 7.2 Договору послуг Сервіс-провайдера Контент-провайдером, на 10 і більше робочих днів, Сервіс-провайдер має право стягнути штраф в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пунктом 14.9 Договору сторонами передбачено неустойку у вигляді пені, а не у вигляді штрафу.

При здійсненні перерахунку судом враховано викладене в(п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань про те, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання та на підставі викладеного вище здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 077,71 грн. пені. Пеню в розмірі 16 359,15 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Відповідачем не надано контррозрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Віватранс (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, офіс 214; ідентифікаційний код 38483007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ю-Мобайл (01042, м. Київ, вул. академіка Філатова, 22/8, офіс 300; ідентифікаційний код 37143916) 21 706 (двадцять одну тисячу сімсот шість) грн. 76 коп. основного боргу, 2 077 (дві тисячі сімдесят сім) грн. 71 коп. пені, 651 (шістсот п'ятдесят одну) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 90 коп. 3% річних, 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 99 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.08.17.

Суддя Т.М. Ващенко