Рішення

від 17.08.2017 по справі 910/10816/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2017Справа №910/10816/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АйТі Фор

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізард Софт

про стягнення 123.200,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Базик О.П., довіреність № 48-16/08-17 від 16.08.2017

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АйТі Фор про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лізард Софт 123.200,00 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору-перелік послуг № А101001 від 21.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 порушено провадження у справі № 910/10816/17 та призначено її до розгляду на 13.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10816/17 від 13.07.2017, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 04.07.2017, розгляд справи відкладено на 17.08.2017.

Позивач в судове засідання 17.08.2017 не з'явився.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Позивач ухвалу суду від 13.07.2017, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 03.08.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103041970867.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 17.08.2017 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що за умовами договору відповідач має оплатити послуги протягом 30 днів з моменту отримання рахунку від позивача. Однак до цього часу відповідач рахунок не отримав, а тому у відповідача не було підстав для оплати послуг позивача.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника позивача.

В судовому засіданні 17.08.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю АйТі Фор (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лізард Софт (далі - відповідач, замовник) укладено договір-перелік послуг № А101001 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язується надати відповідачу наступні послуги: консультаційну допомогу з питань експлуатації платформи SharePoint Server - до 16 годин, включаючи:

- проведення аналізу експлуатаційних і конфігураційних ризиків платформи SharePoint (1 ферма),

- проведення огляду логічної архітектури рішення третього розробника на платформі SharePoint на відповідність рекомендованим практикам Майкрософт.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 123.200,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з умовами договору його строк починається 24.10.2016 та закінчується 14.11.2016, або в дату коли виконавець завершить надання послуг.

Договором визначена вартість послуг в розмірі 178.200,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано, а відповідачем прийнято визначені договором послуги на загальну суму 178.200,0 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.12.2016, який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

За умовами договору (розділ виставлення рахунків) виставлені рахунки підлягають оплаті протягом 30 днів після їх отримання і будуть направлятися представнику замовника, якщо інше не вказано в додатку до цього договору.

Відповідач здійснив оплату наданих послуг лише частково в розмірі 55.000,00 грн. згідно платіжного доручення № 458 від 02.02.2017, що підтверджується банківською випискою, в якій зазначено, що оплата здійснена на підставі рахунку-фактури № 04 від 05.12.2016.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг у визначений договором строк повністю не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 123.200,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 123.200,00 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АйТі Фор обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати позивача по оплаті послуг адвоката в розмірі 10.000,00 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 3.000,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України витрати пов'язані з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг , а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони , або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

19.06.2017 між позивачем (замовник) та Адвокатом Розман С.Ю. був укладений договір про надання правової допомоги № 17, за умовами якого клієнт доручив, а адвокат зобов'язався надати правову допомогу у справі по стягненню з ТОВ Лізард Софт заборгованості за договором № А101001 від21.10.2016, що полягає у підготовці документів правового характеру (позовна заява, заяви, клопотання, запити, скарги, тощо) в представництві інтересів клієнта в суді.

Вартість наданих за договором послуг визначена в сумі 10.000,00 грн. (п. 2.1 договору). В акті надання послуг від 21.06.2017 зазначений обсяг виконаних робіт вартістю 10.000,00 грн.

Позивач 19.06.2017 сплатив на користь Адвоката Розман С.Ю. грошові кошти в розмірі 10.000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру № 04 від 19.06.2017.

Підтвердженням того, що Розман С.Ю. адвокат, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 021/946 від 14.03.2014.

Відповідно до п. 6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи предмет позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними з обсягом здійснених адвокатом послуг (здійснено лише складання позовної заяви), тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи підлягають до стягнення в сумі 3.000,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лізард Софт (01004, м. Київ, Крутий узвіз, 6/2 А, код ЄДРПОУ 37266940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АйТі Фор (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, код ЄДРПОУ 40531064) 123.200 (сто двадцять три тисячі двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 1.848 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору, 3.000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

Повне рішення складено 23.08.2017

Суддя В.В.Сівакова