Ухвала

від 28.08.2017 по справі 915/957/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

28 серпня 2017 року Справа № 915/957/16

Кредитори:

1) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (вул. Комсомольська, 73, м. Миколаїв, 54056),

2) Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026),

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРОПІК ОЙЛ» (вул. Цілинна, 22-б, м. Миколаїв, 54046, поштова адреса: пр. Центральний, 67, офіс 428, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 32700968),

Ліквідатор: ОСОБА_2 (пр. Центральний, 67, офіс 428, м. Миколаїв, 54017),

Суддя Ржепецький В.О.,

за участі представників:

від 1-го вредитора: не з'явився;

від 2-го кредитора: ОСОБА_3 за довіреністю № 8963 від 24.11.2016,

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий ОСОБА_2

суть спору: про банкрутство

встановив:

30.06.2017 на адресу господарського суду Миколаївської області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» від 26.06.2017 на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ «ТРОПІК ОЙЛ» арбітражного керуючого ОСОБА_2

Скаржник просить суд: 1) прийняти та розглянути скаргу; 2) визнати неправомірними дії ліквідатора ОСОБА_2 при здійсненні ліквідаційної процедури ТОВ «ТРОПІК ОЙЛ» ; 3) відсторонити арбітражного керуючого ОСОБА_2 від виконання обов'язків ліквідатора банкрута; 4) призначити іншого ліквідатора ТОВ «ТРОПІК ОЙЛ» , використавши автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих у справах про банкрутство.

Ухвалою суду від 03.07.2017 розгляд скарги ПАТ «КРЕДОБАНК» призначено на 14.08.2017, зобов'язано кредитора направити на адресу ліквідатора копію скарги та доданих до неї документів, докази направлення надати суду, ліквідатора зобов'язано надати суду відзив на скаргу з підтверджуючими доказами.

22.08.2017 ліквідатором, супровідним листом №02-01/19/338 від 21.08.2017, подано до господарського суду звіт про здійснення процедури банкрутства ТОВ ТРОПІК ОЙЛ станом на 21.08.2017 з підтверджуючими доказами.

28.08.2017 ліквідатором подано суду лист №02-01/19/342 від 23.08.2017 з повідомленням про те, що на адресу ліквідатора примірника скарги з додатками від ПАТ КРЕДОБАНК не надходило. Ліквідатором також повідомлено про організацію проведення зборів кредиторів 17.07.2017, які не відбулися у зв'язку з неявкою представників кредиторів, про що складено відповідний акт, наданий суду супровідним листом від 21.08.2017 №02-01/19/338.

ПАТ «КРЕДОБАНК» вимог ухвали суду від 03.07.2017 не було виконано, суду не надано доказів направлення ліквідатору копії скарги та доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 14.08.2017 розгляд скарги було відкладено на 28.08.2017 та вдруге зобов'язано кредитора направити на адресу ліквідатора копію скарги та доданих до неї документів, докази направлення надати суду, ліквідатора зобов'язано надати суду відзив на скаргу з підтверджуючими доказами.

Кредитором - ПАТ «КРЕДОБАНК» вимоги ухвал суду від 03.07.2017 та від 14.08.2017 не виконано, витребуваних доказів суду вдруге не надано.

Ліквідатором відзиву на скаргу суду також не надано з посиланням на те, що копію скарги та доданих до неї документів від кредитора вона не отримала.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Пунктом 3.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Судом двічі було зобов'язано кредитора та ліквідатора ОСОБА_2 надати зазначені вище докази, але останніми законних вимог суду не виконано, докази, які б свідчили про наявність відповідних поважних причин в матеріалах справи відсутні.

При цьому право ліквідатора отримати копію скарги, в реалізації якого суд у відповідності до положень ч. 2 ст. 74 ГПК України сприяв шляхом зобов'язання кредитора направити на адресу ліквідатора копію скарги та доданих до неї документів, могло бути безперешкодно реалізовано ліквідатором шляхом ознайомлення з матеріалами справи.

Не вчинивши цих дій без поважних причин, ліквідатор не дотримав положень ч. 3 ст. 22 ГПК України, ч. 2 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон), допустивши, таким чином, зловживання своїми процесуальними правами.

Ознаки такого зловживання містяться і в діях кредитора, оскільки необґрунтоване неподання витребуваних судом доказів свідчить про те, що сторона не має наміру вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Такі спільні дії кредитора і ліквідатора потягли за собою невиправдане затягування розгляду цієї справи в частині оскарження дій ліквідатора, внаслідок чого господарським судом приймаються міри реагування, визначені ст. 90 ГПК України, ст.ст. 106-107 Закону.

Статтею 75 ГПК України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами.

Представник кредитора скаргу від 26.06.2017 підтримує в повному обсязі, просить суд її задовольнити з мотивів, викладених у скарзі.

Ліквідатор заперечує проти задоволення скарги, вважає її безпідставною посилаючись на те, що нею було вжито всі необхідні та можливі заходи до своєчасного завершення ліквідаційної процедури, майно банкрута було реалізовано відповідно до вимог Закону про банкрутство за оціночною вартістю. Також ліквідатор зазначила, що відповідно до вимог Закону здійснювала скликання зборів комітету кредиторів банкрута, однак кредитори на збори не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора та представника кредитора, судом встановлено такі обставини.

Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) закріплено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

30.06.2017 Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» звернулось до господарського суду зі скаргою від 26.06.2017 на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ «ТРОПІК ОЙЛ» арбітражного керуючого ОСОБА_2

Скаргу обґрунтовано наступним:

1) в порушення норм ст. 65 Закону, ліквідатор боржника арбітражний керуючий ОСОБА_2 під час реалізації заставного майна, діяла не з урахуванням інтересів заставного кредитора та боржника та не здійснила ніяких дій щодо реалізації спірного майна за найвищою ціною. 28.03.2017 для проведення повторного аукціону ліквідатор самостійно, без будь-якого погодження із заставним кредитором, зменшила початкову вартість ЦМК на 50 %. Згодом, без погодження з заставним кредитором, ліквідатором початкову вартість для проведення другого повторного аукціону було зменшено ще на 20% із можливістю зниження початкової вартості майна, чим, на думку кредитора, порушено права та законні інтереси ПАТ КРЕДОБАНК як заставного кредитора та боржника;

2) з метою прийняття рішення щодо подання заявки на участь у аукціоні, який було призначено на 30.05.2017, 04.05.2017 ПАТ КРЕДОБАНК звернувся до ліквідатора з вимогою щодо надання можливості здійснити огляд майна ТОВ ТРОПІК ОЙЛ , що підлягає продажу в строк до 10.05.2017, оскільки останнім днем строку на подання заявок на участь у аукціоні було 12.05.2017. В порушення вимог ч. 8 ст. 49, ст. 58 Закону, ліквідатор не вжила своєчасних заходів за зверненням ПАТ КРЕДОБАНК від 04.05.2017 та, як наслідок, 13.05.2017 аукціон було оголошено таким, що не відбувся за відсутності бажаючих взяти участь у аукціоні. Ліквідатор ОСОБА_2 уникає будь-яких контактів із представником кредитора, що, як зазначає кредитор, свідчить про вибіркове та недобросовісне відношення ліквідатора до своїх повноважень та намагання не допустити до огляду майна представника кредитора;

3) з метою участі у аукціоні з продажу майна банкрута, який призначено на 15.06.2017, представник ПАТ КРЕДОБАНК 29.05.2017, у передбаченому в оголошення порядку, звернувся до організатора аукціону з вимогою зареєструвати ПАТ КРЕДОБАНК для участі в аукціоні, проте 29.05.2017 керівництво біржі було відсутнє, а працівники відмовилися реєструвати ПАТ КРЕДОБАНК . Проте, саме після візиту ПАТ КРЕДОБАНК замовник аукціону ліквідатор ОСОБА_2 виявила відсутність відповідного оголошення на нерухому майна та звернулась до організатора аукціону із запитом про скасування аукціону. Заявку кредитора на участь в аукціоні біржею прийнято 30.05.2017 та повідомлено про скасування такого аукціону, що, як зазначає кредитор, свідчить про недобросовісність як замовника, так і організатора аукціону. Зазначений аукціон було скасовано та в порушення ст. 65 Закону, станом на 26.06.2017 оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута на офіційних сайтах було відсутнє;

4) ліквідатором порушено вимоги ч. 3 ст. 26 та ч. 9 ст. 41 Закону щодо звітування про свою діяльність. На вимогу ПАТ КРЕДОБАНК від 10.05.2017 щодо скликання зборів кредиторів з метою заслуховування звіту ліквідатора, ліквідатор двічі повідомляла про проведення зборів кредиторів 01.06.2017 та 15.06.2017, але у визначений час на території ТОВ ТРОПІК ОЙЛ не з'являлась, а листом від 12.06.2017 повідомила про недоцільність проведення загальних зборів кредиторів, оскільки 12.06.2017 отримано відомості про те, що ФОП ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність;

5) ліквідатором за період з 21.09.2016 по день подання скарги не здійснено жодних дій в ході ліквідаційної процедури, які б свідчили про належну кваліфікацію арбітражного керуючого ОСОБА_2

Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 2 ст. 41 Закону визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб тощо.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 44 Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.

На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банкрута як частина цілісного майнового комплексу; необоротні активи банкрута; дебіторська заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.

Виходячи із положень загальних норм ст. ст. 41, 44, 45 Закону, ліквідаційна процедура направлена на здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів, шляхом продажу майна банкрута.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

З метою дотримання вимог ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ліквідатор звернулась до ПАТ «Кредобанк» листом №02-01/19/746 від 07.11.2016 про надання згоди на продаж заставного майна ТОВ «ТРОПІК ОЙЛ» , що є предметом забезпечення.

Проте, відповіді від ПАТ «Кредобанк» не надійшло, що зумовило звернення ліквідатора до суду з клопотанням про надання згоди на продаж майна банкрута.

В процесі розгляду господарським судом клопотання ліквідатора, листом №27-13486/16 від 09.12.2016 ПАТ «Кредобанк» погодив ліквідатору продаж заставного майна банкрута, за умови продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, яка дорівнює сукупності визнаних у встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимог кредиторів.

Кредитором зазначено, що дана згода в будь-якому випадку не є згодою кредитора на продаж майна боржника частинами. На продаж вище переліченого майна боржника частинами ліквідатор зобов'язаний звернутись до ПАТ «Кредобанк» для отримання додаткового погодження.

Частиною 4 ст. 42 Закону встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Разом з тим, правовий аналіз положень ч. 4 ст. 42 Закону, а також положень ст.ст. 44, 49-76 Закону, якими врегульовано порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, дозволяє дійти висновку про те, що зазначений правовий статус майна банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань, не передбачає особливостей його реалізації, крім тих, які зазначено в ч. 4 ст. 42 Закону, в тому числі, особливостей щодо необхідності надання забезпеченим кредитором згоди на застосування учасниками провадження у справі положень ст.ст. 44, 65, 66 Закону.

Зазначеними нормами чітко встановлений порядок продажу майна частинами, а також зниження початкової вартості майна при проведенні аукціонів - без будь - яких додаткових умов.

Ухвалою від 06.02.2017 судом було задоволено клопотання ліквідатора ТОВ ТРОПІК ОЙЛ арбітражного керуючого ОСОБА_2 та надано згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ КРЕДОБАНК , в порядку, передбаченому Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до приписів ст. 57 Закону, початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки.

Статтею 65 Закону визначено, що якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Статтею 66 Закону врегульовано особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, зокрема якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Як зазначено вище, статтею 57 Закону встановлено, що початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим.

Початковою вартістю майна на першому аукціоні ліквідатором було встановлено в розмірі загальної вартості кредиторських вимог - 4816840,42 грн., що цілком відповідає принципу продажу майна за найвищою ціною.

Як витікає зі звіту ліквідатора станом на 21.07.2017 (т.2, а.с. 166), початкову вартість майна на аукціонах від 28.04.2017 та 30.05.2017 встановлено, виходячи із оцінки майна, здійсненої ТОВ Антан-Юг на підставі відповідного договору з ліквідатором.

Враховуючи, що кредитором цих обставин не спростовано, дії ліквідатора в цій частині слід визнати такими, що відповідають положенням Закону.

Залучення ліквідатором з метою визначення початкової вартості майна сторонньої особи, якою було здійснено оцінку майна банкрута, за відсутності інших обставин, які б прямо свідчили про протилежне, як правило, свідчить про дотримання ліквідатором принципу продажу майна за найвищою ціною.

При цьому, частиною третьою статті 57 Закону визначено, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки.

Враховуючи, що до скарги кредитором не додано доказів звернення до суду в порядку, визначеному ч. 3 ст. 75 Закону, господарський суд виходить з того, що у кредитора відсутні сумніви в правомірності визначення ліквідатором початкової вартості майна.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення ліквідатором вимог Закону при здійсненні дій, пов'язаних з реалізацією майна банкрута.

Загалом господарський суд зазначає, що захист того чи іншого права або інтересу кредитора, порушення якого витікає з його тверджень про неправомірність дій ліквідатора при реалізації майна банкрута на аукціоні, забезпечується положеннями ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство і має розглядатись саме в цьому порядку.

Це пов'язано з тим, що результатом такого способу захисту порушеного права може бути рішення суду про визнання недійсним результатів аукціону, що тягне за собою дійсні правові наслідки та безпосередньо поновлює відповідне порушене право. Натомість результатом оскарження дій ліквідатора з цих підстав може бути винесення судом рішення про усунення останнього від виконання своїх повноважень, що має опосередковані юридичні наслідки і не поновлює порушеного права.

Навпаки, оскарження кредитором дій ліквідатора, які пов'язані із здійснення продажу майна банкрута за відсутності заяви, поданої в порядку ч. 3 ст. 55 Закону, у разі якщо такий продаж відбувся, свідчить про зловживання кредитором своїми правами, зокрема з метою затягування строку розгляду справи шляхом безпідставного ініціювання процедури призначення ліквідатора, визначеної ст. 114 Закону.

Як витікає з повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна №45273, який додано до звіту ліквідатора від 21.08.2017, майно банкрута, а саме цілісний майновий комплекс реалізовано 15.08.2017 за 873361,80 грн.

Доказів оскарження кредитором результатів цього аукціону в матеріалах справи немає.

На підставі наведеного господарський суд вважає скаргу в розглянутій частині необґрунтованою.

Необгрунтованою визнається господарським судом і скарга кредитора в частині, яка стосується уникання ліквідатором контактів із представником кредитора тощо, оскільки наявність цих обставин не підтверджено жодними доказами.

Твердження скаржника щодо порушення його права на участь в зборах кредиторів, ґрунтуються на таких обставинах.

На вимогу ПАТ КРЕДОБАНК від 10.05.2017 щодо скликання зборів кредиторів з метою заслуховування звіту ліквідатора, ліквідатор двічі повідомляла про проведення зборів кредиторів 01.06.2017 та 15.06.2017, але у визначений час на території ТОВ ТРОПІК ОЙЛ не з'являлась, а листом від 12.06.2017 повідомила про недоцільність проведення загальних зборів кредиторів, оскільки 12.06.2017 отримано відомості про те, що ФОП ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність.

На підставі чого кредитор вважає дії ліквідатора незаконними.

Обгрунтовуючи свої дії щодо недоцільності скликання зборів кредиторів, ліквідатор посилається на положення ст. 210 Господарського кодексу України.

Дійсно, відповідно до зазначеної норми, кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. У разі якщо до одного боржника мають грошові вимоги одночасно два або більше кредиторів, вони утворюють збори (комітет) кредиторів відповідно до вимог закону.

Разом з тим, враховуючи приписи ст. 4-1 ГПК , ч.1 ст.2 Закону, положення даної норми, на думку господарського суду, не слід тлумачити, як такі, що безпосередньо регулюють порядок скликання зборів кредиторів або імперативно обмежують право кредиторів (кредитора) на участь у зборах або комітеті кредиторів.

Натомість, положення статті 26 Закону, якою дані правовідносини регулюються безпосередньо, не містять жодних обмежень щодо мінімальної кількості кредиторів, які можуть утворювати збори та комітет.

Крім того, 21.06.2017 ліквідатором ОСОБА_2 подано до господарського суду клопотання №02-01/19/278 від 21.06.2017 про виключення з реєстру вимог кредиторів ТОВ «ТРОПІК ОЙЛ» ФОП ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовано посиланням на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002683459 від 13.06.2017, що підтверджує факт державної реєстрації припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності 27.05.2017.

Ухвалою суду від 03.07.2017 в задоволенні цього клопотання відмовлено.

Таким чином, об'єктивні обставини, які були підставою для вчинення ліквідатором оскаржуваних дій, станом на момент вирішення цієї скарги відсутні.

На підставі наведеного, враховуючи відсутність прямої вказівки Закону, що не оспорюється сторонами, а також наявність судової практики (зокрема, постанови Вищого господарського суду України від 16 грудня 2014 року у справі № 912/622/13, в якій висновок суду першої інстанції про недоцільність створення представницького органу кредиторів банкрута, який в даний час може складатися лише з однієї особи визнано правомірним ) , дії ліквідатора не можна визнати очевидно протиправними.

Крім того, з матеріалів справи (т. 2, а.с. 164-190, 202-209) витікає, що з моменту подання кредитором скарги, ліквідатором вжито заходів до скликання зборів кредиторів, що свідчить про відсутність у ліквідатора умисного наміру порушити права кредитора, визначені ст. 26 Закону.

Навпаки, з цих же матеріалів витікає, що кредитор ухиляється від участі у зборах кредиторів, ставлячись, таким чином, до своїх прав безвідповідально.

Керуючись наведеними міркуваннями, господарський суд відхиляє доводи скарги, у зв'язку із її необґрунтованістю, а дії кредитора суд вважає такими, що порушують права інших учасників провадження у справі, зокрема, в частині розумного строку вирішення справи.

Твердження кредитора про те, що обсяг вчинених ліквідатором дій свідчить про її недостатню кваліфікацію, не підтверджено жодними доказами, що протирічить положенням ст. 33 ГПК України і тягне за собою визнання скарги у відповідній частині необгрунтованою.

При цьому, враховуючи, що арбітражним керуючим на виконання постанови в цій справі, подаються щомісячні звіти про свою роботу, в господарського суду відсутні підстави вважати здійсненні ліквідатором заходи недостатніми до завершення строку, на який відкрито ліквідаційну процедуру.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 41, 65, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ст. ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні скарги ПАТ «КРЕДОБАНК» від 26.06.2017 на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ «ТРОПІК ОЙЛ» арбітражного керуючого ОСОБА_2 - відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам, учасникам провадження у справі, Головному територіальному управлінню юстиції у Миколаївській області (м. Миколаїв, вул. 8-го Березня, 107).

Суддя В.О.Ржепецький