Постанова

від 29.08.2017 по справі 904/6474/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017 року Справа № 904/6474/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2 - представник (дов. від 12.07.2017 р. № 2 )

від відповідача: ОСОБА_3 - представник ( дов. від 20.06.2017 р. № 10 ), ОСОБА_4 - представник ( дов. від 22.06.2017 р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр"

на рішення у господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2017 р. у справі

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Телематика-Дніпро",

м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр",

м. Дніпро Дніпропетровської області

про стягнення 262 325,00 грн. заборгованості за надані послуги, 12 628,76 грн. 3% річних та 50 752,70 грн. інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2017 р. у справі № 904/6474/17 ( суддя Бондарєв Е. М. ) позов задоволено - стягнуто з Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телематика-Дніпро" заборгованість за надані послуги у сумі 262 325,00 грн., 3 % річних у сумі 12 628,76 грн., інфляційні втрати у сумі 50 752,70 грн., судовий збір у сумі 4 885,60 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2017 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" посилається на те, що суд першої інстанції при розгляді та вирішенні справи допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для даної справи; виклав у рішенні висновки, які не відповідають обставинам даної справи; допустив порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення даної справи, та призвело до прийняття неправильного рішення; допустив неправильне застосування норм матеріального права.

Скаржник наголошує на тому, що керуючись положеннями ч. 4 ст.14 ЦК України, і п. 7.2. Договору, та беручи до уваги обставини того, що Позивач фактично не здійснив в порушення п. 1.2. Договору, монтажу приладів GPS-моніторингу на транспортні засоби Замовника у кількості більше 900 одиниць, та не надав належних документів ( сертифікатів та технічних паспортів), які б підтверджували якість приладів GPS-моніторингу ), суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог Позивача слід було відмовити.

Водночас, на думку Скаржника, Позивачем не доведено та не надано суду доказів про надання якісних послуг по здійсненню GPS-моніторингу, монтажу, демонтажу та/або віддаленого перепрограмування саме такої кількості GPS-трекерів ( більше 900 одиниць ), кожен з яких повинен мати сертифікати та паспорти якості.

При цьому Скаржник зазначає, що Позивачем у періоди 2015 року за які він просить стягнути несплачену Відповідачем оплату, при надані послуг за Договором, використовувались пристрої GPS-моніторингу у кількості більше 900 одиниць взагалі невідомого виробництва та походження, що виключає можливість надання якісних послуг, адже використання неякісного обладнання призводить до надання неякісних послуг.

Відтак, на думку Скаржника, у періоди за які Позивач просить стягнути оплату за начебто надані ним послуги, послуги не були надані Позивачем у повному обсязі, та крім того, вони були неякісними, тому згідно п.7.2. Договору, вони не підлягають оплаті Відповідачем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки Позивач належним чином та в повному обсязі виконував та виконує зобов'язання за Договором. Апелянт безпідставно намагається уникнути оплати отриманих послуг, не виконує приписи законодавства, яке регулює договірні відносини сторін, чим завдає значних матеріальних збитків ТОВ ТЕЛЕМАТИКА-ДНІПРО . Послуги Відповідачем приймались кожного місяці спірного періоду, про що свідчать відповідні акти (копії актів містяться у матеріалах справи), що є прямим і належним доказом того, що послуги Позивачем надані належної якості та належного обсягу у зазначений строк і підлягають оплаті. Апелянт своїми діями визнав себе зобов'язаною особою перед ТОВ ТЕЛЕМАТИКА-ДНІПРО , що підтверджується копіями актів звіряння взаємних розрахунків та копіями платіжних доручень оплати наданих Позивачем послуг за 2015 рік.

При цьому Позивач зазначає, що сторони Договору домовились про надання Апелянту послуги, яка полягає в наданні йому можливості відстеження господарської діяльності своїх транспортних засобів в системі мережі Інтернет та за окремою заявкою і окрему плату супутніх послуг щодо монтажу/демонтажу, перепрограмування належного і наявного у Апелянта обладнання, що використовується для надання послуг GPS-моніторингу за Договором. При цьому сторони не домовлялись про граничну кількість транспортних засобів Апелянта, які будуть приймати участь в системі моніторингу, про обладнання яке на них вмонтовано, чи не вмонтовано та потребує монтажу, про необхідність контролю з боку Позивача документального оформленням права власності Апелянта на вказане вище обладнання. GPS-трекери Позивачем були поставлені Апелянту у власність в кількості 73 одиниці за окремим договором № 1/05 від 30.05.2014 р., умови якого у відповідності до листа № 01/10 від 26.10.2015 р. є виконаними в повному обсязі, а сам договір припинений з 01.12.2015 р. у зв'язку з повним виконанням. Інші одиниці пристроїв, що встановлені на транспортних засобах Апелянта, придбані ним за іншими договорами у інших постачальників. Вимоги Апелянта в частині надання йому сертифікатів є безпідставними і жодним чином не грунтуються на вимогах чинного законодавства. Позивач не здійснював монтаж більш як 850 пристроїв GPS - моніторингу, як на те вказує ОСОБА_4.

Водночас, на думку ТОВ ТЕЛЕМАТИКА-ДНІПРО важливою обставиною є те, що ОСОБА_4 сплачує Позивачу обумовлену ціну за надання послуг за договором по травень 2017 року включно. Отже, на теперішній час ОСОБА_4 задоволений якістю наданих послуг та не має претензій і визнає свої зобов'язання за договором.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_5 у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2017 р. у справі № 904/6474/17, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 29.08.2017 р.

За клопотанням представника позивача від 29.08.2017р. судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а до матеріалів справи долучено фонограму судового процесу.

У судовому засіданні 29.08.2017 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено матеріалами справи, 28.05.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телематика-Дніпро" ( Виконавець ) та Державним підприємством "Адміністративно-господарське підприємство", назва якого змінена на Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-417/0/03-16 від 18.07.2016 р. "Про перейменування державного підприємства "Адміністративно-господарське підприємство" ( Замовник ) укладено Договір № 1 про надання послуг GPS-моніторингу,) відповідно до п. 1.1 якого у відповідності до замовлення Замовника та за його кошти, Виконавець за цим договором зобов'язується надати Замовнику послуги GPS-моніторингу транспортних засобів. Послуга GPS-моніторингу транспортних засобів - це відображення транспортних засобів Замовника на яких встановлено спеціальний пристрій ( GPS-трекер ) у системі GPS-моніторингу виконавця з можливістю використання усіх функціональних можливостей останньої без права надання доступу третім особам та вчинення будь-яких дій, які можуть спричинити погіршення чи зміну стану функціональних можливостей системи GPS-моніторингу. Послуга за договором включає: монтаж пристрою GPS-моніторингу на транспортний засіб, демонтаж пристрою GPS-моніторингу з транспортного засобу та віддалене перепрограмування пристрою GPS моніторингу за заявою Замовника з метою зміни деяких параметрів збору даних ( п. 1.2 договору ).

Відповідно до п. 1.3 договору Замовник підтверджує, що перед укладенням договору ознайомлений з функціональними можливостями та змістом послуг, що надаються Виконавцем та підтверджує, що послуги відповідають його господарським потребам та технічним характеристикам, технічних засобів і пристроїв, що ним використовуються в господарській діяльності.

Згідно з п.1.4 договору обладнання транспортних засобів Замовника GPS-трекерами здійснюється Замовником за власний кошт, або Виконавцем за окремим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна послуги за цим договором становить 90,00 грн./календарний місяць із розрахунку за одну одиницю транспортного засобу.

Вартість послуг збільшувалась сторонами додатковими угодами: № 1/7 від 01.07.2014 р. - 90,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 15,00 грн. із розрахунку за одну одиницю транспортного засобу; № 1/12 від 01.12.2014 р. - 115,00 грн. / календарний місяць, у т.ч. ПДВ 20% - 19,17 грн. із розрахунку за одну одиницю транспортного засобу; № 1/7 від 31.07.2015 р. - 160,00 грн. / календарний місяць, у т.ч. ПДВ 20% - 26,66 грн. із розрахунку за одну одиницю транспортного засобу; № 1/12 від 01.12.2015 р. - 100,00 грн. / календарний місяць, у т.ч. ПДВ 20% - 16,66 грн. із розрахунку за одну одиницю транспортного засобу.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється Виконавцем щомісяця, на підставі, погодженого Сторонами акту наданих послуг, не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним та рахунку Виконавця, у безготівковій формі через банківські установи на рахунок вказаний в розділі 9 цього Договору.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця ( п. 2.3 договору ).

Відповідно до п. 4.1 договору здача-приймання послуг здійснюється сторонами в останній день календарного місяця надання послуг з оформленням ОСОБА_4 здачі-приймання послуг, проект якого складає та подає для узгодження виконавець. Акт підписують повноважні представники сторін.

Згідно з п. 5.1 договору Виконавець здійснює технічне обслуговування системи GPS-моніторингу за місцем розташування Замовника протягом 10 ( десяти ) днів з моменту отримання його письмового повідомлення ( заявки ). Заявки надсилаються електронною поштою ( п. 5.2 договору ).

Договір набирає чинності з дати договору і дійсний до 31.12.2014 р., якщо жодна з сторін не пізніше, як за два тижні до закінчення строку договору не заявить про свою не згоду на його продовження, строк цього договору продовжується на наступний календарний рік з подальшою його пролонгацією у тому ж порядку на кожен наступний рік ( п. 8.3 договору ).

На виконання умов договору Виконавцем надані послуги на загальну суму 511 130,00 грн., які прийняті Замовником, що підтверджується наступними актами надання послуг, підписаними сторонами: за травень 2015 року № 58 від 29.05.2015 на суму 108 560,00 грн.; за червень 2015 року № 68 від 30.06.2015 на суму 108 905,00 грн.; за липень 2015 року № 79 від 31.07.2015 на суму 108 905,00 грн.; за серпень 2015 року № 92 від 31.08.2015 на суму 76 570,00 грн.; за жовтень 2015 року № 115 від 30.10.2015 на суму 51 440,00 грн.; за листопад 2015 року № 147 від 30.11.2015 на суму 56 750,00 грн. та виставленими рахунками на оплату.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Замовник зобов'язання по оплаті виконав частково у сумі 248 805,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 331 від 03.07.2015 на суму 20 010,00 грн.; № 370 від 03.08.2015 на суму 12 075,00 грн.; № 365 від 18.08.2015 на суму 61 295,00 грн.; № 368 від 20.08.2015 на суму 10 235,00 грн.; № 378 від 21.08.2015 на суму 15 525,00 грн.; № 375 від 21.08.2015 на суму 27 600,00 грн.; № 391 від 31.08.2015 на суму 7 015,00 грн.; № 394 від 01.09.2015 на суму 10 350,00 грн.; № 429 від 18.09.2015 на суму 10 080,00 грн.; № 431 від 22.09.2015 на суму 10 080,00 грн.; № 445 від 28.09.2015 на суму 10 080,00 грн.; № 446 від 02.10.2015 на суму 6 050,00 грн.; № 452 від 12.10.2015 на суму 18 150,00 грн.; № 453 від 13.10.2015 на суму 10 260,00 грн.; № 467 від 20.10.2015 на суму 10 000,00 грн.; № 599 від 29.12.2015 на суму 10 000,00 грн.

Позивачем на адресу Відповідача направлена досудова вимога від 18.10.2016 р. про погашення заборгованості на суму 262 325,00 грн. ( а. с.74, 75 том 1).

Відповідач зобов'язання по оплаті не виконав, суму боргу не оплатив.

Причиною виникнення спору є несплата Відповідачем грошових коштів у сумі 262 325 грн. за надані послуги та як наслідок Позивачем нараховані 3% річних у сумі 12 628,76 грн. за загальний період з 21.06.2015 р. по 01.05.2017 р. та інфляційні втрати у сумі 50 752,70 грн. за загальний період з червня 2015 року по квітень 2017 року

За приписами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, відповідно до ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосування індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97 р.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що відповідно до умов договору ( п. 2.2 договору ) строк оплати настав, вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 262 325,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. Перевіривши правильність розрахунків Позивача, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 50 752,70 грн. інфляційних втрат та 12 628,76 грн. 3% річних також підлягають задоволенню. При цьому, суд не прийняв до уваги заперечення Відповідача в частині отримання неякісних послуг по здійсненню GPS-моніторингу, через не надання відповідних доказів.

Апеляційний господарський суд вважає такий висновок місцевого господарського суду обґрунтованим у зв'язку з наступним.

Фактично, даний спір виник в зв'язку з тим, що, за твердженнями Відповідача, у нього відсутні підстави для здійснення оплати послуг у зазначеному періоді, оскільки він не отримував від Позивача саме якісних послуг.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею ст. 204 встановлено презумпцію правомірності правочину: Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

В матеріалах справи відсутня інформація про те, що Договір визнаний недійсним, як і про те, що Відповідач відмовився від послуг Позивача пов'язаних із GPS-моніторингом.

Матеріали справи свідчать про те, що сторони встановили в Договорі обов'язок Відповідача вносити оплату послуг щомісяця, на підставі, погодженого Сторонами акту наданих послуг ( ОСОБА_4 здачі-приймання послуг підписаного повноваженими представниками сторін ).

Саме на підставі таких ОСОБА_4 здачі-приймання послуг підписаних повноваженими представниками обох сторін і грунтуються позовні вимоги Позивача, які є доказом надання відповідних послуг у визначеному обсязі та встановленої якості.

Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Сторони Договору домовились про надання Замовнику послуги, яка полягає в можливості відстеження господарської діяльності транспортних засобів в системі мережі Інтернет та за окремою заявкою і окрему плату супутніх послуг щодо монтажу/демонтажу, перепрограмування належного і наявного у Відповідача обладнання, що використовується для надання послуг GPS - моніторингу за Договором. При цьому сторони Договору не домовлялись про граничну кількість транспортних засобів, які будуть приймати участь в системі моніторингу, про обладнання яке потребує монтажу, про необхідність контролю з боку Позивача документального оформленням права власності Відповідача на вказане вище обладнання. Сторони лише домовились про те, що обладнання транспортних засобів GPS - трекерами буде здійснено Замовником за власний кошт, або Виконавцем ( Позивачем ) за окремим договором, що не є невід'ємною частиною цього Договору чи його частиною (п. 1.4. Договору).

В актах наданих послуг, що містяться у матеріалах справи, сторони щомісячно вказують надані Замовнику послуги у т.ч. абонентну плату, монтаж/демонтаж та інше. Абонентна плата, згідно умов Договору, розраховується сторонами виходячи із місячної ціни обслуговування одного пристрою помноженого на їх кількість і це обчислюється окремо від сплати послуг монтажу\демонтажу, оскільки за своїм змістом є іншою складовою процесу моніторингу транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, GPS - трекери Позивачем були поставлені Відповідачем в кількості 73 одиниці за окремим договором № 1/05 від 30.05.2014 р., умови якого не мають відношення до Договору про надання послуг GPS - моніторингу . Інші одиниці пристроїв, що встановлені на транспортних засобах Замовника, придбані останнім у інших постачальників і за твердженням Позивача, не спростованим Відповідачем - мають ідентичні характеристики, що і пристрої поставлені Позивачем.

З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2017р. у справі № 904/6474/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 30.08.2017 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя О.В. Чус