Постанова

від 19.07.2017 по справі 808/1899/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року о/об 11 год. 22 хв.Справа № 808/1899/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участі секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Курсор Логістік про стягнення податкового боргу, -

за участі представників:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Курсор Логістік (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути кошти у розмірі суми податкового боргу у сумі 43162,94 грн. по податку ж додану вартість з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Курсор Логістік у банках на наступні рахунки: Податок на додану вартість: р/р 3115029700044; Отримувач: УК у Василів. р-ні/Василів. р-н/14010100, ЄДРПОУ 38025519 Банк - ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) та зазначено, що відповідач має податковий борг в сумі 43162,94 грн., який складається з податку на додану вартість та внаслідок визначення податкового зобов'язання контролюючим органом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 19 липня 2017 року від нього до суду надійшло клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника податкового органу. На позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» . Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до положень частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Курсор Логістік зареєстроване, як юридична особа код ЄДРПОУ 39086263.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Курсор Логістік має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 43162,94 грн. (з урахуванням часткової сплати в розмірі 23,36 грн. та на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано пень в розмірі 50,34 грн.).

Податковий борг з податку на додану вартість виник на підставі наступного.

Судом встановлено, що позивачем стосовно відповідача проводилась перевірка, та на підставі висновків акту перевірки № 2253/04-62-12-01/39086263 від 19 липня 2016 року, винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 02 вересня 2016 року, яким відповідачу визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 42127,21 грн.

Також позивачем стосовно відповідача проводилась перевірка, та на підставі висновків акту перевірки № 2278/04-62-12-01/39086263 від 20 липня 2016 року, винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 08 вересня 2016 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1008,75 грн.

Податкові повідомлення-рішення контролюючим органом надіслано на адресу відповідача, однак повернуті до позивача з відміткою за закінчення терміну зберігання

Крім того, на підставі статті 129 Податкового кодексу України, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань відповідачу нараховано пеню в сумі 50,34 грн.

Сума податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0009131201 від 08 вересня 2016 року сплачена частково в розмірі 23,36 грн., а залишок несплаченого податкового зобов'язання в розмірі 985,39 грн. у встановлені законодавством строки не сплачена, у зв'язку з чим набула статусу податкового боргу.

Загальна сума податкового зобов'язання за вказаними податковими повідомленням - рішенням та з урахуванням нарахованої пені склала 43162,94 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом 25 жовтня 2016 року була сформована податкова вимога №3529-17 на суму 1035,73 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як встановлено судом, боржником сума визначеного зобов'язання не була сплачена у встановлені законом строки і вона набула статусу податкового боргу.

В підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як зазначено у підпункті 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 41, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Курсор Логістік (код ЄДРПОУ 39086263) у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також в рахунок за рахунок готівки з податку на додану вартість у розмірі 43162 (сорок три тисячі сто шістдесят дві) гривні 94 копійки, перерахувавши Податок на додану вартість: р/р 3115029700044; Отримувач: УК у Василів. р-ні/Василів. р-н/14010100, ЄДРПОУ 38025519 Банк - ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов