Постанова

від 30.08.2017 по справі 812/1085/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1085/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду А.Г.Секірська, розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 в сумі 1 519,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2017 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - Позивач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) звернулося до суду з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів (далі - Відповідач, ТОВ Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів ) про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій, в обґрунтування якої послалося на те, що відповідач зобов'язаний щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Суми, які підлягають відшкодуванню, підприємство обчислює самостійно та перераховує органу пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням щомісяця до 25 числа. Позивач зазначає, що за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області склала 1 519,70 грн.

Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 в сумі 1 519,70 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання від 15.08.2017 вх. № 20056/2017 про розгляд справи без його участі (арк.спр. 22).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. До суду повернулися конверти з відміткою пошти за зазначеною адресою не проживає (арк. спр. 21, 28).

Відповідно до положень частини одинадцятої статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, Луганський окружний адміністративний суд на офіційному веб-порталі Судова влада України розміщує список осіб, яким неможливо направити судові рішення, повідомлення про виклик в судове засідання. Списки оновлюються щотижня. Також, повідомляється, що повний текст судових рішень можна знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/), а списки справ, призначених до розгляду, на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду у відповідному розділі (арк.спр.29).

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ТОВ Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів зареєстроване як юридична особа 15.07.2002, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 31.07.2017 за № 1002870782 (арк.спр. 14-17).

Статтею 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 13.12.1991 № 1977-XII передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів (частина 9 статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 13.12.1991 № 1977-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 Про затвердження порядку фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним працівникам) державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У відповідності до ст. 2 Бюджетного кодексу України установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів, є бюджетною.

Як слідує з матеріалів справи, на відповідача - ТОВ Інститут підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки кадрів - покладено обов'язок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Враховуючи вищевикладене, управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області було розраховано різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних бюджетних і небюджетних установ, підприємств та організацій, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до розрахунку позивача сума невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам ТОВ Інститут підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки кадрів становить 1 519,70 грн, а саме: за липень 2017 року ОСОБА_1 - 953,46 грн., ОСОБА_2 - 151,14 грн., ОСОБА_3 - 67,87 грн., ОСОБА_4 - 49,72 грн., ОСОБА_5 - 297,51 грн. (арк.спр. 5).

Станом на момент розгляду справи відповідачем заборгованість не сплачена, що підтверджується карткою особового рахунку (арк.спр. 23).

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Судом установлено, що позивачем на адресу відповідача листом від 10.07.2017 вих. № 11155/04-19 направлялися повідомлення про нарахування ТОВ Інститут підвищення кваліфікації, підготовки та перепідготовки кадрів сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій, призначених науковим працівникам, та сумами пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів (арк.спр.7,8).

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 в сумі 1 519,70 грн задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Космонавтів, 18, ідентифікаційний код юридичної особи 00208717) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9; р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ Державний Ощадний банк України , МФО 304665, код 21792459) заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.07.2017 по 31.07.2017 в розмірі 1 519,70 грн (одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять гривень 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя А.Г. Секірська