Рішення

від 31.10.2012 по справі 2-5900/11

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-5900/11

(2/401/1560/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

31.10.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

за участі представника позивача -ОСОБА_1,

за участі представника відповідача - 1 та відповідача -2 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Гудвін , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Гудвін про визнання договору поруки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернуся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Універсальний - комерційний банк Камбіо , правоприемником якого с Публічне акціонерне товариство Банк Камбіо , та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія Гудвін було укладено Кредитний договір № 98/06-98 від 02.06.2008 р. на суму 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 копійок) на поповнення обігових коштів зі сплатою за користування кредитом 25% річних (далі - Кредитний договір); строк повернення кредиту сторони погодили 01.06.2010 року. В порушення виконання умов Кредитного договору Відповідач 1 порушив строки сплати відсотків за користування кредитом та повернення кредиту. Станом на 31.10.2011 року заборгованість Відповідача - 1 складає 2 837 652,07 грн., з яких: кредитні кошти 1000 000,00 грн., нараховані відсотки 25 479,46 грн.; прострочені відсотки 857 594,92 гри.; пеня по простроченим кредитним коштам 516 000,00 грн.; пеня по простроченим відсоткам 438 577,69 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 98/06-98 від 02.06.2008 року, було укладено: договір застави майна № 98/06-08-1 від 02.06.2008 року, договір застави № 98/06-08 від 02.06.2008 року; договір поруки № 98/08-08-П.

Відповідно до договору застави майна № 98/06-08-1 від 02.06.2008 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 731, заставою є автомобільні запасні частини завтавною вартістю 1 709 312,00 грн. (один мільйон сімсот дев'ять тисяч триста дванадцять гривень 00 коп.) без ПДВ.

Відповідно до п. 2.1.5. договору застави № 98/06-08-1 від 02.06.2008 року у період дії даного договору Відповідач - 2 не має права здійснювати відчуження, передачі предмету застави, його подальшої застави без письмової згоди Заставодержателя.

Згідно умов договору застави № 98/06-08-1 від 02.06.2008 р. віповідач 2 підтвердив, що предмет застави відповідно Договору зберігання товарно-матеріальних цінностей № 662 від 01.01.2008 року, укладеному між КП Дніпроуніверсал і ТОВ Гудвін , знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 143.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, 04.12.2008 р., керуючись положеннями п. 2.4.1. договору застави, представниками Позивача - Постійно діючої комісії по контролю заставного майна філії Дніпропетровська дирекція ТОВ УКБ Камбіо , по вул. Білостоцього, 143 ум. Дніпропетровську, був проведений огляд з метою перевірки наявності та якості заставленого майна, що належить Відповідачеві - 2 та є заставою за зобов'язанням Відповідача - 1. В результаті проведеного огляду встановлено, що предмет застави знаходиться в належному стані та якості, в закритому складському приміщенні. 19.02.2009 р. Постійно діючою комісією по контролю заставного майна було перевірено предмет застави за вказаним договором та виявлено, що предмет застави є в наявності на складі не в повному обсязі. За інформацією, отриманою від власника майна - ОСОБА_5, більша частина предмету застави була реалізована. Отже, Відповідач - 2 незаконно, без узгодження з позивачем та в порушення виконання договору застави, реалізував належний йому товар - частину предмету застави.

Відповідно до договору застави майна № 98/06-08-11 від 02.06.2008 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем - 2, як приватним підприємцем, заставою є спеціалізований рамний багатопільний станок Wintersteiger для обробки дерева у кількості однієї одиниці. Предмет застави відповідно Договору відповідального зберігання № 15/ОХ від 14.01.2008 року, укладеного з ТОВ Форест-Трейд (Зберігачем) та Відповідачем - 2, як приватним підприємцем, строком дії до 31.12.2008 року, знаходиться на відповідальному зберіганні ТОВ Форест-Трейд , переданий останньому за актом прийому-передачі майна від 22.01.2006р., актом приймання-передачі майна від 14.01.2008 року та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 10. Згідно п. 2.1.14 договору застави після закінчення строку дії вказаного договору відповідального зберігання № Відповідач 1 зобов'язаний укласти новий договір відповідального зберігання, при цьому негайно передати Позивачеві підтверджуючі про це документи.

Однак до цього часу Відповідач - 2 не надав Позивачеві підтверджуючи документи щодо укладання нового договору відповідального зберігання. Крім того, на неодноразові вимоги оглянути вказаний предмет застави, Відповідач -2 відмовляв.

Відповідно до договору поруки № 98/06-08-П

від 02.06.2008 року ОСОБА_7 (Відповідач 3) та Відповідач - 2 зобов'язуються відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань Відповідача-1, що виникли за Кредитним договором № 98/06-08 та всіма додатковими угодами до нього, укладеного 02 червня 2008 року у сумі, що дорівнює 1 000 000,00 (один мільйон) гривень 00 копійок, сумі нарахованих відсотків за користування кредитом, а також у розмірі витрат за відшкодування Позивачеві збитків та сплати неустойки.

Таким чином, порушення умов Кредитного договору та договорів застави виявилися в наступному: прострочка виконання зобов'язань за Кредитним договором - повернення кредиту та сплати процентів; втрата предмету застави; відсутність укладених договорів відповідального зберігання та/або договорів оренди щодо предметів застави з 2009 року по теперішній час, відмова Відповідача 2 здійснити огляд предмету застави.

Згідно п. 2.1.9. Договору застави у разі втрати або пошкодження Предмета застави Заставодавець повинен негайно повідомити про це Заставодержателя та здійснити його відновлення або заміну іншим майном такої ж або більшої вартості за попереднім погодженням із Заставодержателем протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Заставодержателя.

Відповідно п. 2.4.3. Договору застави майна № 98/06-08-1 від 02.06.2008 року Позивач має право вимагати від Відповідача 2 заміни Предмета застави у разі погіршенням його стану, і виникнення загрози загибелі, пошкодження чи зменшення його вартості.

В свою чергу, згідно Договору застави майна № 98/06-08-1 від 02.06.2008 рок Позивач має право: достроково стягнути виданий під заставу кредит та/або звернути стягненні на Предмет застави у разі порушення Відповідачем - 1 (Відповідачем 2) будь-якої з вимог Кредитного договору та/або порушення Відповідачем 1 (Відповідачем 2) будь-якої з вимог цього Договору застави; вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання у раз відмови Відповідача 2 здійснити заміну Предмета застави у разі виникнення загрозу загибелі, пошкодження чи зменшення його вартості. Висновок Заставодержателя щодо зменшення вартості Предмету застави або загрози його втрати здійснюється Позивачеч самостійно, є безспірним, остаточним та узгодженню з Відповідачем- 2 не підлягає (п. п 2.4.4. 2.4.7. Договору застави).

Відповідно п. 3.2.3 Кредитного договору позивач має право, зокрема, дострокове витребувати повернення кредиту та проведення повного розрахунку з Банком, зокрема, разі наявності у відповідача -1 простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами; втрати предмету застави.

Згідно п. 3.2.5. Кредитного договору при достроковому витребуванні кредиту позивач надсилає відповідачеві -1 вимогу щодо повернення кредиту та проведення повного розрахунку з Банком. Відповідач -1 зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати отримання вимоги від Позивача про дострокове повернення кредиту.

На підставі вищенавєденого, 20.02.2009 року позивач надіслав відповідачеві- 1 вимогу щодо дострокового повернення кредиту; з моменту надіслання зазначеної вимоги відповідачем - 2 не виконано зобов'язання щодо заміни предмету застави. Крім того, відповідач -2 заперечує проти перевірки представниками позивача будь-якого заставного майна.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були , передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв'язку з вищенаведеним у позові й заявлено вимогу про стягнення солідарно з позичальника та поручителів суму заборгованості за Кредитним договором № 98/06-98 від 02.06.2008 року у розмірі 2 837 652,07 грн. та про вирішення питання про розподіл судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідач - 2 та відповідач -3 позов не визнали, звернулися із зустрічним позовом про визнання договору поруки №98/06-08-П від 2.08.2008 р., укладеного між ТОВ УКБ Камбіо , ОСОБА_3Г та ОСОБА_8, припиненим. Відповідачі в обґрунтування поданого позову посилаються на те, що договір поруки в силу приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України є припиненим.

В забезпечення кредитного договору був укладений договір поруки № 98/06-08-П від 02.08.2008 р., та ОСОБА_5Г та ОСОБА_8 є поручителями з солідарною відповідальністю за належне виконання основного зобов'язання по кредитному договору № 98/06-08 від 02.08.2008 р. Додатковою угодою №3 від 02.12.2008р до кредитного договору між ТОВ ТТІК Гудвін та ТОВ УКБ Камбіо було узгоджено підвищення процентної ставки до 30% річних. Утім, на порушення п. 7.2 Договору поруки, вказане п ідвищення не було узгоджене з поручителями, згоди на таке підвищення поручителі не надавали, письмових доказів такої згоди в матеріалах справи не має, але в своїй первісній позовній заяві ТОВ УКБ Камбіо посилається на п. 1.1 Договору поруки № 98/06-08-П від 02.06.2008р., де начебто є письмова згода поручителів на зміну зобов'язання.

Таким чином, поручителі відповідають по зобов'язанням, що вже виникли за кредитним договором та усіма додатковими угодами до нього. Бо з такими угодами поручителі були ознайомлені та зобов'язання по ним було ними узгоджено шляхом підписання договору поруки.

Підвищення процентної ставки з 25 до 30% збільшило солідарну відповідальність на 50 000 грн. на рік, що з огляду на термін дії кредитного договору збільшило обсяг солідарної майнової відповідальності більш ніж на 83 000 грн.

Разом з тим, на переконання відповідача -2 та відповідача - 3, позивач прострочив термін звернення до поручителя з вимогою щодо виконання поруки.

Так, згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Таким чином закон у даному разі вказує на автоматичне припинення поруки у разі пропущення кредитором свого права вимоги. За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань: його закінчення є підставою для припинення поруки; у випадку пропуску кредитором строку заявления вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст.ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України; суд зобов'язаний самостійно застосовувати норми про строк; у випадку, якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно одержаного кредитором; встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його спливом.

Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі (відповідач - 1 не скористався правом брати участь у судових засіданнях), та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ПАТ Банк Камбіо повністю та підстав для відмови в задоволенні зустрічного позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як було встановлено судом, 02.06.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Універсальний -мерційний банк Камбіо , правонаступником якого с Публічне акціонерне товариство Банк Камбіо , та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія Гудвін було укладено Кредитний договір № 98/06-98 на суму 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 копійок) на поповнення обігових коштів зі сплатою за користування кредитом 25% річних; строк повернення кредиту сторони погодили 01.06.2010 року. В порушення виконання умов Кредитного договору відповідач -1 порушив строки сплати відсотків за користування кредитом та повернення кредиту, та станом на 31.10.2011 р. заборгованість відповідача - 1 складає 2 837 652,07 грн., з яких: кредитні кошти 1000 000,00 грн., нараховані відсотки 25 479,46 грн.; прострочені відсотки 857 594,92 гри.; пеня по простроченим кредитним коштам 516 000,00 грн.; пеня по простроченим відсоткам 438 577,69 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 98/06-98 від 02.06.2008 року, було укладено: договір застави майна № 98/06-08-1 від 02.06.2008 року, договір застави № 98/06-08 від 02.06.2008 року; договір поруки № 98/08-08-П від 02.06.2008 року (був укладений між банком та відповідачем - 2 та відповідачем - 3).

Укладаючи договір, сторони за ним погодили (п. 3.2.3 кредитного договору0, що позивач має право, зокрема, дострокове витребувати повернення кредиту та проведення повного розрахунку з Банком, зокрема, разі наявності у Відповідача -1 простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами; втрати предмету застави.

Згідно п. 3.2.5. Кредитного договору при достроковому витребуванні кредиту Позивач надсилає Відповідачеві -1 вимогу щодо повернення кредиту та проведення повного розрахунку з Банком. Відповідач -1 зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати отримання вимоги від Позивача про дострокове повернення кредиту.

20.02.2009 р. позивач надіслав Відповідачеві- 1 вимогу щодо дострокового повернення кредиту; з моменту надіслання зазначеної вимоги Відповідачем - 2 не виконано зобов'язання щодо заміни предмету застави, окрім того, відповідач -2 заперечує проти перевірки представниками позивача будь-якого заставного майна.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та про стягнення солідарно (оскільки поручителі дали спільну поруку) з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Гудвін (ЄДРПОУ 31076106, юридична адреса: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (ЄДРПОУ 26549700) заборгованість за кредитним договором №98/06-98 від 02.06.2008 р. в розмірі 2 837 652,07 грн., яка склалася станом на 31.10.2011 р., та складається з наступного: 1 000 000,00 грн. -прострочені кредитні кошти, нараховані відсотки - 25 479,46 грн., прострочені нараховані відсотки - 857 594,92 грн., пеня по простроченим кредитним коштам - 516 000,00 грн., пеня по простроченим нарахованим відсоткам - 438 577,69 грн.

З приводу вимоги зустрічного позову про визнання договору поруки припиненим, то підстави для припинення поруки визначені у ст. 559 ЦПК України.

Підставу зустрічного позову відповідача - 2 та відповідача - 3 становлять вимоги ч. 1 та ч. 4 ст. 559 ЦК України.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Утім, відповідач - 2 та відповідачі - 3 не виконали обов'язок доказування, не надали докази у відповідності до приписів ст.ст. 57-59 ЦПК України, що надало би змогу суду дійти до іншого висновку у справі, яка розглядалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК).

З договору поруки від 02.06.2008 р., укладеного між банком та ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного припинення дії основного договору (п. 7.1 договору поруки від 02.06.2008 р.) не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У кредитному договорі від 02.06.2008 р. строк виконання основного зобов'язання визначений чітко - строк повернення кредиту 01.06.2010 р., таким чином, протягом шести місяців, починаючи з 02.06.2010 р., кредитор був зобов'язаний пред'явить вимогу до поручителя. Цього обов'язку позивач дотримався, що підтверджується матеріалами цивільної справи: відповідні вимоги була надіслані на адресу обох поручителів раніше строк повернення кредиту, визначеного договором, оскільки банк скористався порядком дострокового повернення кредиту за вимогою банку через порушення умов договору позичальником (п. 3.2.5), а саме 23.02.2009 р. на адресу поручителів були направлені відповідні вимоги, що підтверджується матеріалами цивільної справи, які (тобто вимоги) були отримані поручителями відповідно до відомостей з повідомлень про вручення поштових відправлень 10.03.2009 р.

Вимоги банку не були виконані та 31.10.2011 р. банк пред'явив позов до суду.

У зв'язку з вищенаведеним не є слушним доводи відповідачів щодо припинення договору поруки з передбаченої ч. 4 ст. 559 ЦК України підстави.

Виходячи із положень статей 553, 554, 626 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Укладаючи 02.06.2008 р. кредитний договір №98/06/08 сторони за ним погодили, що (п. 3.2.4), що банк має право переглядати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі зміни кон'юнктури фінансового ринку України, про що Банк повідомляє Позичальника.

Якщо Позичальник протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання Позичальником повідомлення від банку не повідомляє Банк письмово про свою згоду на зміну процентної ставки, то умова зміни процентної ставки вважається неприйнятною. У цього разі Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту.

Судом встановлено, що 09.12.2008 р. між сторонами за кредитним договором від 02.06.2008 р. було укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору від 02.06.2008 р., відповідно до якої сторони погодили внести зміни до п.1.1 основного договору та викласти його в наступній редакції: 1.1 Банк у разі відсутності обмежень, передбачених п. 3.2.3 договору, надає позичальнику кредит в сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок на поповнення обігових коштів зі сплатою за користування кредитом 30,0 (тридцять цілих і нуль десятих) процентів річних ... .

Відповідно до договору поруки (п. 1.1) поручителі зобов'язалися відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ Гудвін , що виникли за кредитним договором №98/06-08 та всіма додатковими угодами до нього, укладеного 02 червня 2008 р. між ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо і ТОВ Гудвін . Разом з тим, підписуючи договір поруки, поручителі підтвердили обізнаність із умовами кредитного договору від 02.06.2008 р. та про право банку на перегляд розміру процентної ставки, передбачене п. 3.2.4 кредитного договору.

Таким чином, у договорі поруки узгоджені умови обов'язку поручителів відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ Гудвін , що виникли за кредитним договором №98/06-08 та всіма додатковими угодами до нього, укладеного 02 червня 2008 р. між ТОВ Універсальний комерційний банк Камбіо та ТОВ Гудвін ; водночас з обставин вбачається інформованість поручителя (ОСОБА_3Г.) і його згода на збільшення розміру його відповідальності /а.с.26/ та інформованість іншого поручителя у зв'язку з цим (ОСОБА_3 є директором ТОВ Гудвін та поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є подружжям), тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ст.ст. 88 та 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Гудвін (ЄДРПОУ 31076106, юридична адреса: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (ЄДРПОУ 26549700) заборгованість за кредитним договором №98/06-98 від 02.06.2008 р. в розмірі 2 837 652,07 грн., яка склалася станом на 31.10.2011 р., та складається з наступного: 1 000 000,00 грн. -прострочені кредитні кошти, нараховані відсотки - 25 479,46 грн., прострочені нараховані відсотки - 857 594,92 грн., пеня по простроченим кредитним коштам - 516 000,00 грн., пеня по простроченим нарахованим відсоткам - 438 577,69 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Гудвін (ЄДРПОУ 31076106, юридична адреса: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (ЄДРПОУ 26549700) судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя