Рішення

від 30.08.2017 по справі 509/838/17

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/838/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу Новодолинський , 3-тя особа : Новодолинська сільська рада Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності на майновий пай в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

13 березня 2017 року, ОСОБА_1, звернулася до суду з названим позовом, в якому просила суд, визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, померлого 30.09.1996 р. право власності на спадкове майно у виді майнового паю вартістю 25627 грн. у пайовому фонді майна БСК Новодолинський та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 640 грн., мотивуючи це постановою нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу (сертифікату) на вищевказаний майновий пай.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надіславши до суду свої письмові заяви, в яких повністю підтримала свій позов, просила його задовольнити та з посиланням на свій похилий вік і неможливістю бути присутньою в судових засіданнях, просила суд слухати справу за її відсутністю (а.с. 39,63).

Представниця відповідачів в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, поштовим повідомленням та особисто під розписки, причини неявки суду не повідомила, надіславши до суду свої письмові заперечення, в яких просила суд відмовити у задоволенні безпідставного і необґрунтованого позову та про слухання справи за її відсутності (а.с. 41,48,50-53,57,62,69).

Представниця 3-ої особи в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, поштовим повідомленням з відміткою про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомила, надіславши до суду свою письмову заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позову і проханням про слухання справи за її відсутності (а.с. 21,47).

Дослідивши письмові матеріали справи та спадкової справи № 120/97, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом - кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ст.ст. 10,11 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які як і інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона - повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи : роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі - розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частинами 3,4 статті 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Статтею 1217 ЦК України передбачено - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1222 ЦК України, передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності зі ст. 1262 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини, з умовою чи із застереженням.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, які постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, вони не заявили про відмову від неї.

Згідно із ч. 2 ст. 1269 ЦК України, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частина 1 статті 1270 ЦК України зазначає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство - до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Суд з`ясував, що чоловік позивачки ОСОБА_2 помер 30.09.1996 р., що підтверджується свідоцтвом про одруження серії ЯТ № 527864 від 26.04.1953 р. та свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 049802 від 01.10.1996 р. (а.с. 5,27).

Після смерті ОСОБА_2, померлого 30.09.1996 р., серед іншого, залишилось спадкове майно у виді права на земельну частку (пай) у землях КСП Новодолинське у розмірі 7,5 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю на підставі сертифікату серії ОД № 026360 виданого Овідіопольською РДА 06.04.1999 р. та зареєстрованого 07.04.1999 р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 227, яку прийняла позивачка, як єдина спадкоємиця, в порядку спадкування за законом, звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою № 26/2000 від 22.02.2000 р. та отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай)від 22.02.2000 р. (а.с. 34-36).

Довідкою БСК Новодолинський № 94 від 29.09.2004 р. підтверджується, що померлому ОСОБА_2 належить майновий пай в сумі 25627 грн., який знаходиться в СК Новодолинський (а.с. 7).

Однак, постановою державного нотаріуса від 07.02.2017 р. було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу (сертифікату) на вищевказаний майновий пай (а.с. 12).

Аналізуючи приписи норм вищевказаного законодавства та статті 1218 ЦК України, суд дійшов висновку - до складу спадщини входять лише ті права та обов'язки, носієм яких за життя був сам спадкодавець і які належали йому на законних підставах, тому, не набуття права власності на річ спадкодавцем - не дає законних підстав для виникнення такого права у спадкоємців померлого.

Таким чином, суд дійшов висновку про існування у спадкодавця права на вищевказаний спадковий майновий пай, який в порядку спадкування за законом має право успадкувати позивачка, як єдина спадкоємиця за законом після смерті свого чоловіка - спадкодавця ОСОБА_2, померлого 30.09.1996 р.

Враховуючи той фак, що на письмову заяву позивачки на адресу відповідачів БСК Новодолинський від 06.12.2016 р. з проханням повідомити про вартість майнового паю спадкодавця ОСОБА_2, вартість якого повинен сплатити їй БСК Новодолинський та інформацію про виплату такого паю - відповідачі не відреагували і не надали відповідь позивачці, суд вважає, що БСК Новодолинський є належним відповідачем по справі, а тому письмові заперечення представниці відповідачів з приводу того, що у позові відсутні підстави невизнання БСК Новодолинський права спадкоємиці ОСОБА_1 на майновий пай в колишньому КСП Новодолинський , відсутності обов'язку щодо сплати вказаним кооперативом вартості паю позивачці, який відсутній у БСК Новодолинський судом до уваги не приймаються.

З вищезазначених підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК, з відповідача на користь позивачки мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн. (а.с. 2).

Керуючись ст. ст. 10,11,57-60,84,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 16,392,1217,1261,1267-1270 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов ОСОБА_1 до Багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу Новодолинський , 3-тя особа : Новодолинська сільська рада Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності на майновий пай в порядку спадкування за законом - задовольнити;

2.Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого 30.09.1996 р. - право власності на спадкове майно у виді майнового паю вартістю 25627 грн. у пайовому фонді майна БСК Новодолинський ;

3.Стягнути з Багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу Новодолинський (ЄДРПОУ : 03767728) на користь ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Гандзій Д.М.