Ухвала

від 24.08.2017 по справі 756/11403/17

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.08.2017 Справа № 756/11403/17

Справа пр. №1-кс/756/1639/17

ун. №756/11403/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 , про застосування у кримінальному провадженні №42017101050000014 від 10 лютого 2017 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Озери Бородянського району Київської області, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, працює Озерським сільським головою Бородянського району Київської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за цією ж адресою, раніше засуджений не був, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

24 серпня 2017 року слідчому судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 , про застосування у кримінальному провадженні №42017101050000014 від 10 лютого 2017 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

У своєму клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_5 11 листопада 2015 року обрано Озерським сільським головою Бородянського району Київської області, а отже, він є особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 звернувся до Озерського сільського голови Бородянського району Київської області ОСОБА_5 щодо зміни цільового призначення земельних ділянок площею 2,7938 га (кадастровий номер 3221087000:03:006:0019), площею 2,7938 га (кадастровий номер 3221087000:03:006:0018), які розташовані на території Озерської сільської ради Бородянського району Київської області.

Слідчий стверджував, що під час зустрічі з ОСОБА_8 . ОСОБА_5 повідомив, що питання зміни цільового призначення вказаних вище земельних ділянок знаходяться у його віданні, а для вирішення цього питання йому слід звернутися до його довіреної особи працівника ТОВ Земельні ініціативи та консалтинг ОСОБА_9

17 лютого 2017 року у ході спільної зустрічі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у службовому кабінеті Озерського сільського голови Бородянського району Київської області, ОСОБА_5 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи надану йому владу та службове становище, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди у великому розмірі з використанням наданої влади та службового становища, висунув ОСОБА_8 вимогу передати йому за посередництва ОСОБА_9 готівкові кошти у сумі 250000,00 грн.

Діючи відповідно до вимоги ОСОБА_5 , 14 березня 2017 року грошові кошти у сумі 60000,00 грн як частину неправомірної вигоди ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 в автомобілі останнього.

22 березня 2017 року о 12 год. 30 хв. біля приміщення банківського відділення за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 22-В, діючи відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_5 та, виконуючи його вимогу, ОСОБА_10 в салоні автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , отримав у ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 7500,00 доларів США, після чого був затриманий співробітниками ГУ СБ України в м. Києві та Київській області. Цього ж дня ОСОБА_5 також був затриманий.

Слідчий в клопотанні вказав, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Також слідчий зазначив, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , слідчий покликається на необхідність запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження;впливати на іншого підозрюваного та свідків у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор та слідчий ОСОБА_4 просили задовольнити клопотання та вказали на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання слідчого заперечували, стверджували про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу. Також захисник вказував на те, що його підзахисний фактично був затриманий раніше, ніж це вказано у протоколі затримання.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, позаяк сторони кримінального провадження не заявляли відповідного клопотання.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, показання свідка ОСОБА_11 , вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий суддя встановив наступне.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань убачається, що 10 лютого 2017 року щодо ОСОБА_5 було внесено відомості про вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (кримінальне провадження №42017101050000014) за фактом вимагання службовою особою за попередньою змовою неправомірної вигоди у великому розміріза обставин, викладених в описовій частині ухвали.

22 серпня 2017 року о 16 год. 12 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді. Доводи захисника про те, що ОСОБА_5 фактично був затриманий раніше спростовуються долученими до клопотання матеріалами.

23 серпня 2017 року о 14 год. 45 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

23 серпня 2017 року підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі Нечипорук і Йонкало проти України, відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28 жовтня 1994 року, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року).

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в протоколах огляду та вручення грошових коштів, протоколі за результатами виконання постанов від 13 лютого 2017 року №55-70т; №55-72т про проведення контролю за вчиненням злочину, протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) заходів, протоколах обшуків, протоколах допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Cлідчий та прокурор довели наявність ризиків того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на іншого підозрюваного та свідків у даному кримінальному провадженні.

У свою чергу, у судовому засіданні стороною захисту усупереч положенням ч. 5 ст. 132 КПК України не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Міжнародні та європейські стандарти визначають тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, що застосовується лише у випадках, прямо передбачених законодавством, а також за наявності обґрунтування щодо недоцільності застосування інших запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставин, є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених цією статтею, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання.

Проаналізувавши клопотання слідчого про застування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає не обґрунтованим та не доведеним, що застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах, дані про такі обставини відсутні. Доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, є не переконливими, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине посилання на те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого. Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити.

Натомість, оскільки під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, але не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для його запобігання, вважаю, що є всі підстави для застосування, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Вирішуючи питання стосовно виду запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, особу підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного у місці його постійного проживання, у тому числі наявність неповнолітніх дітей на утриманні, одна з яких є інвалідом, репутацію підозрюваного. Ураховуючи наведене, вважаю, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний заходу у виді у виді домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю, шляхом заборони підозрюваному залишати своє житло цілодобово, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю, заборонивши ОСОБА_5 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 на строк два місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: заборонити цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; прибувати за кожною вимогою до старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, та до процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю, за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Строк дії ухвали до 21 жовтня 2017 року.

Негайно доставити ОСОБА_5 до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити його з-під варти.

Ухвалу надіслати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1