Справа № 761/29097/17
Провадження № 1-кс/761/18433/2017
У Х В А Л А
Іменем України
29 серпня 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
представник заявника ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
розглянувши клопотання директора ТОВ «Мергус» ОСОБА_5 , про скасування арешту, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32015100010000126,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Заявник обґрунтовує клопотання тим, що в березні та квітні 2017 року на розрахункові рахунки підприємства ТОВ «Мергус» (ЄДРПОУ 40808006), а саме: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 , що відкриті в ПАТ «СБЕРБАНК» (МФО 320627), накладено арешт на підставі двох ухвал - слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 і слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 .
Арешт накладено слідчими суддями на підставі клопотання старшого слідчого з ОВС управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 , який розслідує кримінальне провадження за № 32015100010000126 від 28.07.2015 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 212 КК України.
Заявник вважає, що рішення слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва про накладення арештів на розрахункові рахунки ТОВ «Мергус» є незаконними та неправомірними, а тому просить слідчого суддю їх скасувати.
Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку представника заявника, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «Мергус».
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Отже, клопотання подано до належного суду.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В судовому засіданні встановлено, що грошові кошти на вищевказаних рахунках належать ТОВ «Мергус».
З матеріалів клопотання вбачається, що грошові кошти ТОВ «Мергус», що знаходяться на рахунку в ПАТ «СБЕРБАНК» були арештовані з метою збереження речових доказів.
Разом з тим з клопотання вбачається, що посадові особи ТОВ «Мергус» не є підозрюваними в межах даного кримінального провадження.
Пунктом 2 ч. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 07.02.2014 р. зазначено:
«Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
При цьому таке майно може перебувати, як у згаданих осіб так і в інших фізичних або юридичних осіб.
Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна».
Слідчий суддя вважає, що арешт на майно, яке належить ТОВ «Мергус» був накладений необґрунтовано, оскільки посадові особи вказаного товариства не мають жодного відношення до розслідуваного кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначені факти, накладення арешту на майно, яке належать ТОВ «Мергус» було необґрунтованим.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 3 статті 170 КПК України єдиною підставою арешту майна є наявність сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно було накладено необґрунтовано оскільки відсутня підстава для арешту майна, тому, враховуючи вищевикладене вважаю, що клопотання директора ТОВ «Мергус» ОСОБА_5 , про скасування арешту, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32015100010000126 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.110, 174 КПК України, слідчий суддя -
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва в кримінальному провадженні № 32015100010000126 від 28.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України, в частині арешту грошових коштів ТОВ «Мергус» (ЄДРПОУ 40808006):
№ НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 , - відкриті в ПАТ «СБЕРБАНК» (МФО 3 20627).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2017 |
Оприлюднено | 08.03.2023 |
Номер документу | 68548568 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Бугіль В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні