Постанова
від 29.08.2017 по справі 825/1295/17
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 року м.Чернігів Справа № 825/1295/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Височанського сільського споживчого товариства до Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зняття арешту,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2017 Височанське сільське споживче товариство звернулось до суду з адміністративним позовом до Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо не зняття арешту з нерухомого майна Височанського сільського споживчого товариства та зняти арешт з вищевказаного майна, накладений згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 12241414 від 08.04.2009.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції від 08.04.2009 ВП № 12241414 про відкриття виконавчого провадження було накладено арешт на все майно позивача у межах суми боргу - 9791,32 грн. та заборонено його відчуження. При цьому, після закінчення виконавчого провадження (постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.03.2010) арешт з майна позивача та заборону на його відчуження не знято. Таким чином, позивач вважає, що існування арешту майна та заборони його відчуження порушує права Височанського сільського споживчого товариства на вільне розпорядження своєю власністю.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких зазначив, що, станом на час розгляду даної справи у суді, виконавче провадження № 12241414 знищено, оскільки закінчився трирічний строк його зберігання. У свою чергу, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що 08.04.2009 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладено арешт на все майно позивача у межах суми боргу - 9791,32 грн. та заборонено його відчуження. 29.03.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження (фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом). Вищевказана постанова 19.04.2010 була направлена на адресу позивача. На даний час, у зв'язку із знищенням виконавчого провадження № 12241414, у Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відсутня можливість зняття арешту з нерухомого майна позивача. За таких обставин, вважає, що, у оскаржуваних правовідносинах, відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції від 08.04.2009 ВП № 12241414 про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на все майно позивача у межах суми боргу - 9791,32 грн. та заборонено його відчуження (а.с.20,21).

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, вищевказане виконавче провадження відкрито на виконання судового наказу Господарського суду Чернігівської області № 21/27, виданого 27.03.2009, щодо стягнення з Височанського сільського споживчого товариства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Фуд коштів, на загальну суму 9791,32 грн.

29.03.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження (фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом), та у останній зазначено про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення (а.с.22).

Разом з тим, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, арешт на нерухоме майно Височанського сільського споживчого товариства не знято (а.с.32-34).

Також, судом встановлено, що 11.08.2017 позивач звернувся на адресу Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області із заявою № 15, в якій просив звільнити арештоване нерухоме майно Височанського сільського споживчого товариства та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.8).

Листом від 11.08.2017 № 2759 відповідач повідомив Височанське сільське споживче товариство про той факт, що, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, 29.03.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, але останнім не внесено дані про зняття арешту до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Разом з тим, виконавче провадження № 12241414 знищено, у зв'язку із закінченням терміну його зберігання (3 роки). Враховуючи вищевикладене, Борзнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області не має можливості зняти арешт з нерухомого майна Височанського сільського споживчого товариства (а.с.9).

Вважаючи дії Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо не зняття арешту з нерухомого майна Височанського сільського споживчого товариства протиправними, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначався Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV Про виконавче провадження (у редакції станом на 16.02.2010) (далі - Закон № 606-ХІV).

Відповідно до статті 1 Закону № 606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, статтею 5 Закону № 606-XIV визначалось, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи, щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (частини 1, 3 статті 6 Закону № 606-XIV).

Згідно з частинами 1-3 статті 55 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт, у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

У свою чергу, питання щодо закінчення виконавчого провадження регламентувалось приписами статті 37 Закону № 606-XIV, зокрема, виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

У разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника (частини 1,2 статті 38 Закону № 606-XIV).

Таким чином, у випадку закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, про що державний виконавець має зазначити в постанові про закінчення виконавчого провадження.

У свою чергу, відповідачем, на виконання статті 38 Закону № 606-XIV, зазначено у постанові про закінчення виконавчого провадження від 29.03.2010 про необхідність припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Водночас, Височанське сільське споживче товариство вважає дії відповідача щодо не зняття арешту з нерухомого майна товариства протиправними.

Однак, суд не погоджується з вищевказаною позицією позивача, з огляду на наступне.

Так, згідно з загальними засадами права дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

При цьому, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти дії, які прямо суперечать нормам законодавства, так і дії, що нормами законодавства не передбачені.

У свою чергу, частиною 2 статті 38 Закону № 606-XIV передбачено, що за заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

З аналізу вищевказаної норми вбачається обов'язок державного виконавця з видачі додаткової копії постанови про закінчення виконавчого провадження, для пред'явлення останньої до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна, виключно у випадку подання боржником (Височанським сільським споживчим товариством) відповідної заяви.

Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо звернення позивача з відповідною заявою до Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Вищевказана обставина сама по собі свідчить про відсутність у діях позивача ознак протиправності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Височанського сільського споживчого товариства у цій частині.

Разом з тим, вимога позивача про зняття арешту з нерухомого майна Височанського сільського споживчого товариства, накладеного згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 12241414 від 08.04.2009, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, на час розгляду судом справи, порядок зняття арешту з майна передбачено статтею 59 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження , відповідно до частин 1 та 2 якої встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що наданими доказами підтверджено право позивача на арештоване майно, а відповідачем, у свою чергу, не надано суду жодних доказів існування незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, які б обумовлювали необхідність залишення в силі накладеного на нього арешту, що свідчить про необхідність зняття арешту у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його накладення.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Згідно статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997, набув чинності для України 11.09.1997) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, Європейський суд з прав людини зазначив, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі Спорронґ та Льоннрот проти Швеції , від 23.09.1982, Series A no. 52, p. 26, § 69). Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Аналогічна правова позиція міститься і у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Україна - Тюмень проти України» (№ 22603/02 §55).

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 24.03.2005 (справа № 2-рп/2005) справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Елементи права, зокрема розмірність, рівність, мораль, об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

За таких обставин та з урахуванням того, що у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна, на час розгляду даної справи, містяться відомості щодо арешту нерухомого майна Височанського сільського споживчого товариства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову Височанського сільського споживчого товариства.

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги Височанського сільського споживчого товариства підлягають задоволенню частково, то суд вважає за необхідне присудити Височанському сільському споживчому товариству за рахунок бюджетних асигнувань Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області судовий збір у розмірі 800,00 грн.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Височанського сільського споживчого товариства - задовольнити частково.

Зняти арешт з нерухомого майна Височанського сільського споживчого товариства, накладений згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 12241414 від 08.04.2009.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Борзнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 34945187) на користь Височанського сільського споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01775789) судові витрати в сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.В. Падій

Дата ухвалення рішення29.08.2017
Оприлюднено04.09.2017

Судовий реєстр по справі —825/1295/17

Постанова від 29.08.2017

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Падій В.В.

Постанова від 29.08.2017

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Падій В.В.

Ухвала від 19.08.2017

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Падій В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні