Постанова

від 29.08.2017 по справі 822/1403/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1403/17

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

29 серпня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Сапальової Т.В. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що наказом Головного Управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 1225 від 26.04.2017 року "Про проведення фактичної перевірки ТзОВ "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" (код ЄДРПОУ 40857722)" призначено фактичну перевірку дитячого розважального комплексу, який належить ТзОВ "СКАЙПАРК ТАЇРОВА", тривалістю 10 діб, податкова адреса: м. Хмельницький, вул. Свободи, 1-а, фактична адреса: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55.

Проведення перевірки доручено посадовим особам Головного Управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

На підставі вказаного наказу відповідачем виписано ревізорам направлення від 26.04.2017 року № 400 та 401 на перевірку дитячого розважального комплексу, який належить позивачу.

В подальшому згідно ст.20, п.п.80.2.4 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області № 1225 від 26.04.2017 року, направлень № 400, № 401 від 26.04.2017 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області була проведена фактична перевірка дитячого розважального комплексу, який належить ТзОВ "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55, за результатами якої був складений акт (довідка) про результати фактичної перевірки № 251/22/55/25/рро/40857722 від 10.05.2017 року (далі - ОСОБА_2 перевірки).

ОСОБА_2 перевірки податковим органом встановлено неоприбуткування позивачем готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій, а саме книга № 3000303831р/1 з 08.04.2017 року по 04.05.2017 року - неоприбутковано 73365,00 грн. (2 звіт з 23 по 47), книга № 3000303832р/1 - неоприбутковано 82984,00 грн. (2 звіт з 23 по 52) з 07.04.2017 року по 04.05.2017 року, загальна сума неоприбуткованих коштів склала 156349,00 грн., що є порушенням п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року.

Вважаючи, що вищезгаданий наказ про проведення фактичної перевірки є протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено законність прийнятого наказу № 1225 від 26 квітня 2017 року, тому він підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Зігдно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

При цьому, порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ч. 4 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

У зв'язку з вищенаведеним, на суб'єктів підприємницької діяльності покладається обов'язок забезпечення вимог статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Як вбачається з апеляційної скарги, товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" у 2017 році не подавала у встановлений законом строк обов'язкову звітність про використання відповідних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави та порядок проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок визначені статтями 75 - 80 Податкового кодексу України.

ОСОБА_2 підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 вказаного Кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регулюється статтею 80 цього Кодексу.

Пунктами 80.1, 80.2 цієї норми передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Така перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 норми цього Кодексу.

Підпунктом 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу встановлено, що фактична перевірка може проводитись у разі неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Відтак, посилання суду першої інстанції на безпідставність прийняття оскаржуваного наказу є необгрунтованим.

При цьому, наказ Головного управління ДФС в Одеській області від 26 квітня 2017 року № 1225 та направлення від 26 квітня 2017 року за № 400 та № 401 були вручені 28 квітня 2017 року о 17 год. 08 хв. касиру перевіряємої господарської одиниці ОСОБА_3 під розписку (що підтверджується підписом особи у направленнях на перевірку, а.с. 59).

Отже, оскаржуваний наказ прийнятий у відповідності до пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до якого фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Окрім того, відповідно до правової позиції, яка викладена Верховним Судом України у справі № 21-25а10 від 24 грудня 2010 року, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Отже, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органі до спірної перевірки.

Таким чином, позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки як вже зазначалося вище, предметом розгляду у данній справі повинна була бути суть виявлених порушень відповідачем.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

ОСОБА_2 пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5