Постанова

від 25.05.2009 по справі 11/600

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИ ВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16:45

м. Київ

25.05.2009 р. № 11/600

Окружний адміністративн ий суд міста Києва у складі:

головуючого судді Винокур ова К.С. при секретарі судовог о засідання Давиденко Д.В.,

розглянув у відкритому суд овому засіданні адміністрат ивну справу

За позовом ОСОБА _1

до 1. Київсь кого міського центру по нара хуванню та здійсненню соціал ьних

виплат

2. Головного управління соці ального захисту населення Ки ївської

міської державної адмініс трації

про зобов' язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивачем заявлені вимоги до Головного управління соц іального захисту населення К иївської міської державної а дміністрації, (далі ГУ соцзах исту населення, відповідач 1), Київського міського центру п о нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі КМЦ п о нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповіда ч 2), яке було залучено з ініціа тиви суду ухвалою від 25.12.2008 р. пр о стягнення недоплаченої щор ічної разової допомоги до 5 тр авня, як інваліду війни ІІ гру пи, у розмірі восьми мінімаль них пенсій за віком за 2008 рік. Т акож просив суд визнати дії п о відмові про проведення пер ерахунку та виплаті щорічної допомоги до 5 травня, виходячи із розміру восьми мінімальн их пенсій за віком неправомі рними.

Позивач подав заяву про роз гляд справи у його відсутніс ть та підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі. Позо вні вимоги в цілому мотивова ні тим, що позивачу не було вип лачено у повному обсязі щорі чної разової грошової допомо ги до 5 травня, чим порушено За кон України «Про статус вете ранів війни, гарантії їх соці ального захисту»від 22.10.1993 № 3551-ХІ І (далі - Закон 3551) та Рішення К онституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007.

Відповідач 1 - ГУ соцзахист у населення проти позову зап еречує з підстав викладених у письмових запереченнях № К 06-А 75 від 10.03.2009 р., які залучено до м атеріалів справи, а саме стве рджує, що виплата грошової до помоги проводилась Київськи м міським центром по нарахув анню та здійсненню соціальни х виплат на підставі списків сформованих Київським міськ им військовим комісаріатом д о 01.01.2007 р., а з 01.01.2007 р. на підставі сп исків, сформованих Головним управлінням Пенсійного фонд у України в м. Києві. Відповіда ч 3 вважає, що не порушував пра в позивача, оскільки не прийм ає участі у призначенні та ви платі разової грошової допом оги до 5 травня. Крім того, відп овідач зазначає, що на його за пит до головного розпорядник а коштів Міністерства праці та соціальної політики, нада на відповідь про забезпеченн я виплати щорічної разової г рошової допомоги ветеранам в ійни у розмірах, визначених В ерховною Радою України у зак оні про Державний бюджет Укр аїни на відповідний календар ний рік. Пізніше була надана в ідповідь у листі від 24.12.2007 р. № 953/01 4/91-07 щодо звернення до Міністер ства фінансів України про ви ділення додаткових коштів з Державного бюджету України д ля виплати ветеранам війни щ орічної разової грошової доп омоги у розмірах, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Представник відповідача 2 - КМЦ по нарахуванню та здійсн енню соціальних виплат проти позову заперечує з підстав в икладених у письмових поясне ннях № 09/384-11 від 25.02.2009 р., які залуче но до матеріалів справи. В обґ рунтування своїх заперечень зазначає, що за нормою ч. 3 ст. 28 З акону України «Про загальноо бов'язкове державне пенсій не страхування»мінімальний розмір пенсії за віком засто совується виключно для визна чення розмірів пенсій, призн ачених згідно з цим Законом. Р озміри щорічних виплат до Дн я Перемоги встановлено, вихо дячи з видатків, передбачени х на цілі законом про держбюд жет на відповідний рік, як це п ередбачається Конституці єю України та Бюджетним код ексом України.

Відповідач 2 також зазначає , що положення закону «Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к», які визнані неконституці йними, втратили чинність тіл ьки з 09.07.2007 р. відповідно, тому ос кільки виплата разової грошо вої допомоги була проведена у квітні поточних років, вона вважається виплаченою відпо відно до чинного на той момен т законодавства.

Крім того, відповідач також зазначає, що виплата допомог и у 2008 році здійснювалась на пі дставі постанови Кабінету Мі ністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, щ о виплачується в 2008 році відпо відно до Законів України «Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту »та «Про жертви нацистських переслідувань»від 12.03.2008 р. № 183, я ка є чинною на час виплати доп омоги.

Представники відповідачів просили суд врахувати, що від повідно до ст. 99 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни для звернення до адмін істративного суду за захисто м прав, свобод та інтересів ос оби встановлено річний строк , який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушенн я своїх прав, свобод чи інтере сів.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення сторін, всебічно і п овно з'ясувавши фактичні об ставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне зн ачення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 є інва лідом війни ІІ групи, що підтв ерджується відповідним посв ідчення серії НОМЕР_1 від 28.12.2006 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України 3551 - щорічно до 5 травн я інвалідам війни виплачуєть ся разова грошова допомога у розмірах, які визначаються К абінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Де ржавний бюджет України.

У редакції Закону України 35 51, яка діяла до набрання чинно сті Законом України «Про Дер жавний бюджет України на 2008 рі к та про внесення змін до деяк их законодавчих актів Україн и»передбачалось, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ви плачується разова грошова до помога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних п енсій за віком; II групи - вісім м інімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсі й за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 17-1 Закону 3551 - щор ічну виплату разової грошово ї допомоги до 5 травня в розмір ах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють орг ани праці та соціального зах исту населення через відділе ння зв'язку або через установ и банків (шляхом перерахуван ня на особовий рахунок отрим увача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, як і не є пенсіонерами, - за місце м їх проживання чи одержання грошового утримання.

Тобто, як передбачено вищев казаним Законом, виплата щор ічної разової допомоги інвал ідам війни ІІ групи, здійснює ться органами праці та соціа льного захисту населення на підставі даних списків, які п одаються щороку до 01 березня о рганами пенсійного фонду (ра ніше ці функції були покладе ні постановою Кабінету Мініс трів України № 177 від 18.02.2004 р. «Про забезпечення щорічної випла ти разової грошової допомоги , передбаченої Законом Украї ни «Про статус ветеранів вій ни, гарантії їх соціального з ахисту»відповідно на Мініст ерство оборони, до 01.01.2007 року).

Як визначено у постанові Ка бінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 «Про затвердження По рядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійсн ення заходів з виконання дер жавних програм соціального з ахисту населення за рахунок субвенцій з державного бюдже ту»головними розпорядникам и коштів місцевих бюджетів н а здійснення заходів з викон ання державних програм соціа льного захисту населення є к ерівники головних управлінь , управлінь, відділів та інших самостійних структурних під розділів місцевих держадмін істрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких нале жать питання праці та соціал ьного захисту населення.

Відповідно до Положення пр о Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню с оціальних виплат, центр підп орядковується Головному упр авлінню соціального захисту населення, головним завданн ям центра є: здійснення контр олю за правильністю призначе ння, перерахунку, нарахуванн я і виплати всіх видів соціал ьної допомоги, інших грошови х виплат.

У пункті 4.1 Положення про Киї вський міський центр по нара хуванню та здійсненню соціал ьних виплат, зазначається, що відповідно до покладених на нього завдань центром здійс нюється вхідний облік докуме нтів з питань призначення со ціальної допомоги, інших гро шових виплат, які надходять в ід органів праці та соціальн ого захисту населення районн их у м. Києві державних адміні страцій.

З огляду на викладене, суд п риходить до висновку, що нале жним відповідачем у справі є Київський міський центр по н арахуванню та здійсненню соц іальних виплат, як орган, що бе зпосередньо здійснює соціал ьні виплати. Проте, покладенн я обов'язку щодо перерахунк у щорічної разової допомоги на КМЦ по нарахуванню та здій сненню соцвиплат неможливо, оскільки спрямування бюджет них коштів на виплату щорічн ої разової грошової допомоги та контроль за їх використан ням здійснює ГУ соціального захисту населення. Тобто КМЦ по нарахуванню та здійсненн ю соцвиплат та ГУ соціальног о захисту населення є належн ими відповідачами щодо вимог про здійснення перерахунку щорічної разової грошової до помоги.

Як свідчать фактичні обста вини справи, Київським міськ им центром по нарахуванню та здійсненню соціальних випла т позивачу здійснена виплата щорічної разової грошової д опомоги до 5 травня. А саме, згі дно з даними Київського місь кого центру по нарахуванню т а здійсненню соціальних випл ат позивачу виплачено допомо гу у 2008 році 400 грн.

Таким чином КМЦ по нарахува нню та здійсненню соціальних виплат фактично виплачено щ орічну разову грошову допомо гу позивачу. Позивачем заявл ено позовні вимоги щодо пере рахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги. П о суті спір відбувається нав коло порядку нарахувань, а не безпосередньо виплати допом оги, хоча ця вимога є похідною від першої. Таким чином, суд в важає, що позовні вимоги щодо визнання дій відповідачів н еправомірними не підлягають задоволенню, оскільки відпо відачі як суб'єкти владних повноважень виконували функ ції, покладені на нього закон одавством, оскільки при випл аті щорічної разової грошово ї допомоги як інваліду війни керувались чинними на той ча с нормативно-правовими актам и.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 р. № 183 встановлювались інші, знач но нижчі, ніж встановлені Зак оном України „Про статус вет еранів війни, гарантії їх соц іального захисту”, розміри щ орічної разової грошової доп омоги.

Відповідно до ст. 22 Консти туції України конституцій ні права і свободи гарантуют ься і не можуть бути скасован і. При прийнятті нових законі в або внесенні змін до чинних законів не допускається зву ження змісту та обсягу існую чих прав і свобод.

Крім того, судом звернено ув агу на рішення Конституційно го Суду України про соціальн і гарантії громадян від 09.07.2007 №6 -рп/2007 (далі - Рішення). В рішенн і зазначено, що стаття 29 Закон у України „Про Державний бюд жет України на 2007 рік”, якою вст ановлювалась щорічна разова грошова допомога, зокрема, ін валідам війни ІІ групи в розм ірі 360 гривень, не відповідає Конституції України, тобто є неконституційною. В пункті 4 Рішення, Конституційний Суд України визнав, що це його ріш ення має преюдиціальне значе ння, тобто таким, що не потребу є доказів при прийняті рішен ь для судів загальної юрисди кції при розгляді ними позов ів у зв'язку з тим, що визнанн і неконституційними.

Рішення Конституційного С уду України від 09.07.2007 р. набрало чинності з 27.07.2007 року, тобто з мо менту його опублікування у О фіційному віснику України і на момент виплати щорічної р азової допомоги ще був чинни м Закон України „Про Державн ий бюджет України на 2007 рік”, як им встановлювався розмір щор ічної разової грошової допом оги, зокрема, інвалідам війни ІІ групи в сумі 360 гривень. Прот е слід зазначити, що внаслідо к визнання неконституційною ст. 29 Закону України „Про Держ авний бюджет України на 2007 рік ”, саме розмір грошової допом оги, який встановлюється цим законом і в якому грошова доп омога була виплачена позивач у є таким, що не відповідає К онституції України. Тобто, станом на теперішній час поз ивачу фактично виплачена щор ічна грошова допомога в тако му розмірі, який не відповіда є Конституції України. Та ким чином, вищезазначені обс тавини є безумовною підставо ю для здійснення позивачу ві дповідної доплати з метою пр иведення суми фактично отрим аної позивачем щорічної разо вої грошової допомоги у відп овідність до Конституції України і Закону України «Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту ».

Згідно з Законом України ві д 28.12.2007 р. № 107-VI внесено зміни до ч. 5 ст. 13 щодо надання права Кабін ету Міністрів України визнач ати в межах бюджетних призна чень, встановлених законом п ро Державний бюджет України, розмір щорічної до 5 травня ра зової грошової допомоги інва лідам війни ІІ групи. Зміни, вн есені Законом України від 28.12.20 07 р. № 107-VI, визнано такими, що не ві дповідають Конституції України (є неконституційними ), згідно з Рішенням Конституц ійного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008. Таким чином, суд вважає неправомірним застосування при обчисленні розміру разо вої допомоги, постанови Кабі нету Міністрів України від 12.0 3.2008 року № 183, якою встановлювавс я розмір допомоги для інвалі дів війни ІІ групи на 2008 рік в с умі 400 гривень.

Базою для розрахунку щоріч ної разової допомоги до 5 трав ня за Законом України «Про ст атус ветеранів війни, гарант ії їх соціального захисту»вс тановлено мінімальну пенсію за віком, проте діючими закон ами України на час 2001-2008 років не було визначено розміру міні мальної пенсії за віком щодо положень Закону про статус в етеранів війни.

Відповідно до частини 1 стат ті 28 Закону України «Про загал ьнообов'язкове державне пе нсійне страхування»мінімал ьний розмір пенсії за віком з а наявності у чоловіків 25, а у ж інок - 20 років страхового стаж у встановлюється у розмірі п рожиткового мінімуму для осі б, які втратили працездатніс ть, визначеного законом. Стат тею 28 Закону України «Про зага льнообов'язкове державне п енсійне страхування»передб ачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлени й абзацом першим частини пер шої цієї статті, застосовуєт ься виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

При цьому, у ч. 2 статті 5 Закон у «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня»встановлено, що виключно цим Законом визначається мін імальний розмір пенсії за ві ком.

Враховуючи те, що нормами ць ого Закону встановлений розм ір мінімальної пенсії за вік ом, а дія інших нормативно-пра вових актів може застосовува тись лише в частині, що не супе речить цьому Закону, суд прих одить до висновку, що будь-яки м іншим нормативно-правовим актом не може визначатись ро змір мінімальної пенсії за в іком.

Частиною третьою статті 46 Конституції України встан овлено, що пенсії, інші види со ціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існув ання, мають забезпечувати рі вень життя, не нижчий від прож иткового мінімуму, встановле ного законом. Іншими словами , пенсії та інші види соціальн их виплат, що є єдиним джерело м існування, не можуть бути ни жче від прожиткового мінімум у, який встановлюється закон ом.

Таким чином, встановлена ча стиною третьою статті 46 Кон ституції України мінімаль на соціальна гарантія для ви значення пенсії та інших вид ів соціальних виплат, що є єди ним джерелом існування, - прож итковий мінімум, який встано влюється законом, не може бут и зменшений ані законом, ані п ідзаконним нормативно-право вим актом.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Конст итуції України (далі - Кон ституції) - права і свободи л юдини та їх гарантії визнача ють зміст і спрямованість ді яльності держави. Держава ві дповідає перед людиною за св ою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод л юдини є головним обов'язком д ержави.

Відповідно до ст.8 Констит уції в Україні визнається і діє принцип верховенства пр ава. Конституція України має найвищу юридичну силу. За кони та інші нормативно-прав ові акти приймаються на осно ві Конституції України і повинні відповідати їй. Но рми Конституції України є н ормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конститу ційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо н а підставі Конституції У країни гарантується.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з позицією позивача щодо порушення йог о права на отримання щорічно ї разової грошової допомоги як інваліду ІІ групи, виходяч и з розміру мінімальної пенс ії за віком, який встановлюєт ься у розмірі прожиткового м інімуму для осіб, які втратил и працездатність, визначеног о законом.

Відповідно до ст. 19 Консти туції України органи держа вної влади та органи місцево го самоврядування, їх посадо ві особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та за конами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтую ться її вимоги чи запереченн я, крім випадків, встановлени х статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни в адміністративних сп равах про протиправність ріш ень, дій чи бездіяльності суб 'єкта владних повноважень об ов'язок щодо доказування пра вомірності свого рішення, ді ї чи бездіяльності покладаєт ься на відповідача, якщо він з аперечує проти адміністрати вного позову. Відповідач не д овів суду належними та допус тимими доказами обґрунтован ість своїх заперечень.

Таким чином, позовні вимоги щодо перерахунку та виплати щорічної до 5 травня разової г рошової допомоги позивачу, я к інваліду ІІ групи підлягаю ть задоволенню за 2008 роки, вихо дячи з восьми фактичних розм ірів мінімальної пенсії за в іком відповідно до ч. 5 ст. 13 Зак ону України «Про статус вете ранів війни, гарантії їх соці ального захисту».

За таких обставин, позовні в имоги підлягають задоволенн ю частково.

Відповідно до вимог частин и 3 статті 94 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и якщо адміністративний позо в задоволено частково, судов і витрати, здійснені позивач ем, присуджуються йому відпо відно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до т ієї частини вимог, у задоволе нні яких позивачеві відмовле но.

Позивач, як інвалід війни, з вільнений від сплати судових витрат.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративни й суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити част ково.

2. Зобов'язати Головне упра вління соціального захисту н аселення Київської міської д ержавної адміністрації пров ести перерахунок щорічної до 5 травня разової грошової доп омоги ОСОБА_1, як інваліду війни ІІ групи у 2008 р., виходячи з восьми фактичних розмірів мінімальної пенсії за віком .

3. Зобов'язати Київський мі ський центр по нарахуванню т а здійсненню соціальних випл ат (03165, м. Київ, просп. Комарова, 7) виплатити суму щорічної до 5 т равня разової грошової допом оги ОСОБА_1, як інваліду ві йни ІІ групи у 2008 рр., виходячи з восьми фактичних розмірів м інімальної пенсії за віком з а виключенням сум фактично п роведеної виплати.

4. В іншій частині позову від мовити.

Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оку подання заяви про апеляц ійне оскарження або апеляцій ної скарги в порядку, встанов леному ст. 254 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни. Постанова може бути оскар жена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 К одексу адміністративного су дочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підп исання постанови в повному о бсязі - 03.06.2009