Рішення

від 22.08.2017 по справі 905/1276/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2017 Справа №905/1276/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» , м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Яструбок , м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 32359815,

про стягнення 37250,26 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго , м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-182/17 від 31.05.2017р. до Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Яструбок , м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 37250,26 грн., спожитої за період жовтень-грудень 2014р., а також травень 2015р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1276/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 07.06.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1276/17.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №1322 від 30.09.2003р. із відповідачем, перевищення останнім договірної величини електроспоживання у жовтні-грудні 2014р., травні 2015р. та неповне виконання зобов'язань зі сплати вартості електричної енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 37250,26 грн.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок ціни позову, а також у копіях: договір про постачання електричної енергії №1322 від 30.09.2003р. із додатком №5 від 23.12.2010р. Порядок розрахунків , додатками №13 від 13.09.2013р. «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2014-2015рр., додатковими угодами №б/н від 23.12.2010р., №б/н від 14.08.2014р. до нього; заява Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Яструбок №б/н від 10.10.2014р., повідомлення про відмову у корегуванні договірної величини споживання електричної енергії на листопад 2014р. №3800 від 15.10.2014р., лицьовий рахунок №1322 від 15.10.2014р., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, датоване 04.11.2014р., акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень-грудень 2014р., травень 2015р.; рахунки за електроенергію №30/1322 за жовтень-грудень 2014р., травень 2015р., двосторонній акт фіксації показів ПУ від 12.06.2014р., рахунки №30/1322.115726 від 10.10.2014р., №30/1322.110131 від 11.11.2014р., №30/1322.091025 від 10.12.2014р., №30/1322.102358 від 13.05.2015р., повідомлення №3752 від 10.10.2014р., №4219 від 11.11.2014р., №4933 від 10.12.2014р., №1605 від 13.05.2015р., банківські виписки за 15.12.2014р., за 17.06.2016р., за 01.08.2016р., заява Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Яструбок №б/н від 30.01.2015р., документи, що підтверджують правовий статус підприємства відповідача, правоустановчі документи підприємства позивача, довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та п.4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р.

29.06.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н від 29.06.2017р. щодо встановлення для відповідача тарифу вартості спірної електроенергії в розмірі визначеному у відповідних рахунках та актах прийому-передачі; повідомлено про відсутність на розгляді у іншого суду даних позовних вимог, а також відсутність відносно відповідача провадження по справі про банкрутство.

До пояснень додано копію роздруківки з веб сайту Вищого господарського суду України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.06.2017р. продовжено строк розгляду спору по справі №905/1276/17 на 15 днів по 22.08.2017р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності відповідного клопотання позивача.

21.08.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення б/н від 21.08.2017р. щодо суми сторнування по активній електроенергії, зазначеної у рахунку за листопад 2014р., та підтвердження повноважень ОСОБА_2 на отримання рахунків за договором №1322 від 30.09.2003р.

До пояснень додано копію протоколу засідання комісії зі спірних питань №2460 від 27.10.2014р.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.08.2017р. не з'явився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

30.09.2003р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (нині Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та далі-Постачальник електричної енергії) та Підприємством, заснованим на власності об'єднання громадян Дитячий оздоровчий центр Яструбок (нині-Підприємство, засноване на власності об'єднання громадян Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Яструбок та далі-Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №1322, згідно з яким Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами (р.1 договору).

Означений договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2003р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода (п.9.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник електричної енергії, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в межах 230,74 кВт приєднаної потужності і в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №13 Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу ); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №4 ОСОБА_2 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін , із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.1.2 договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору (п.2.2.2 договору); оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та №6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» (п.2.2.3 договору).

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень-грудень 2014р., травень 2015р., що підписані сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно даних актів обсяг спожитої відповідачем електроенергії у жовтні 2014р. складає: активна електроенергія - 8364 кВт/год на суму 12380,39 грн.;

у листопаді 2014р. - активна електроенергія - 8133 кВт/год на суму 12038,47 грн.;

у грудні 2014р. - активна електроенергія - 9899 кВт/год на суму 14945,90 грн.;

у травні 2015р. - активна електроенергія - 8261 кВт/год на суму 13729,78 грн.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Посилаючись на перевищення споживачем у жовтні-грудні 2014р., травні 2015р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 37250,26 грн.

Відповідно до р.2 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

До того ж, відповідно до п.3.2.1 договору визначено, що Споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього правочину.

Згідно п.5.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 30 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №13 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу ).

Договірна величина споживання електричної енергії визначається на рівні заявленої Споживачем згідно з п.5.1 цього договору - у разі відсутності у Споживача заборгованості за електричну енергію або в разі виконання боргових зобов'язань та проведення поточних платежів у визначені терміни (п.5.2 договору).

Відповідно до додатків №13 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2014-2015р.р., узгодженими величинами споживання електричної енергії у жовтні 2014р. є 1000кВт/год., у листопаді 2014р. - 1000 кВт/год, у грудні 2014р. - 1000 кВт/год, у травні 2015р. - 2000кВт/год.

Пунктом 4.4 ПКЕЕ, передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

За підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується Постачальником електричної енергії до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії та відповідно здійснюється коригування договірної величини рівня електричної потужності (ч.3 п.5.2 договору).

10.10.2014р. відповідач звернувся до постачальника електричної енергії із заявою №б/н від 10.10.2014р. щодо збільшення договірної величини електроспоживання у листопаді 2014р. до 15000 кВт/год. у зв'язку з подальшим прибуттям переселенців із зони АТО на територію його підприємства.

Повідомленням №3800 від 15.10.2014р. позивачем у корегуванні договірної величини споживання електричної енергії на листопад 2014р. відмовлено у зв'язку з відсутністю оплати відповідачем додатково замовленого обсягу електроенергії та залишено його на рівні затвердженому у додатку №13 на 2014р. - 1000 кВт/год.

Доказів заперечень відповідача щодо приведеної відмови або його наполягання на коригуванні договірних величин у спірних правовідносинах суду не представлено.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина споживання електричної енергії, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства, на листопад 2014р. становить 1000кВт/год.

Відповідно до п.6.14 ПКЕЕ, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Як було означено вище, згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено їх печатками, за жовтень 2014р. відповідач фактично спожив 8364 кВт/год., за листопад 2014р. - 8133 кВт/год., за грудень 2014р. - 9899 кВт/год., за травень 2015р. - 8261 кВт/год.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» , споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше.

За умовами п.9 додатку №5 до договору, нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображуються в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього Порядку.

Згідно п.7 додатку №5 до договору рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунки:

- №30/1322.115726 від 10.10.2014р. по договору №1322 на оплату за перевищення договірної величини електроспоживання за жовтень 2014р. у кількості 7364 кВт/год на суму 9083,49 грн., про що свідчить відповідна відмітка на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №3752 від 10.10.2014р. отримано представником відповідача 10.10.2014р.;

- №30/1322.110131 від 11.11.2014р. по договору №1322 на оплату за перевищення договірної величини електроспоживання за листопад 2014р. у кількості 7133 кВт/год на суму 8798,56 грн., про що свідчить відповідна відмітка на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №4219 від 11.11.2014р. отримано представником відповідача 12.11.2014р.;

- №30/1322.091025 від 10.12.2014р. по договору №1322 на оплату за перевищення договірної величини електроспоживання за грудень 2014р. у кількості 8899 кВт/год на суму 11196,72 грн., про що свідчить відповідна відмітка на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №4933 від 10.12.2014р. отримано представником відповідача 10.12.2014р.;

- №30/1322.102358 від 13.05.2015р. по договору №1322 на оплату за перевищення договірної величини електроспоживання за травень 2015р. у кількості 6261 кВт/год на суму 8671,49 грн., про що свідчить відповідна відмітка на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №1605 від 13.05.2015р. отримано представником відповідача 13.05.2015р.

Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач частково розрахувався за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2014р. у розмірі 500,00 грн. (банківська виписка за 01.08.2016р.), у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2014р. у сумі 8583,49 грн.

Разом з цим, вказані рахунки на момент розгляду справи відповідачем у повному обсязі не оплачено, у зв'язку з чим за ними перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у жовтні-грудні 2014р., травні 2015р. у загальному розмірі 37250,26 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 37250,26 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» , м.Краматорськ Донецької області, до Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Яструбок , м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 37250,26 грн., спожитої за період жовтень-грудень 2014р., а також травень 2015р., задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Яструбок (84130, Донецька область, м.Слов'янськ, м.Святогірськ, вул.Кільцева, буд.58Б, ЄДРПОУ 32359815, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, ЄДРПОУ 00131268, р/р №26000962507828 у ПАТ ПУМБ , МФО 334851) 37250,26 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні-грудні 2014р., травні 2015р., а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1600,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В судовому засіданні 22.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2017р.

Суддя О.В. Кротінова