Рішення

від 28.08.2017 по справі 922/2313/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2017 р.Справа № 922/2313/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮПС і К , м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дінас , м. Харків про стягнення 7000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮПС і К , м. Дніпро (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дінас , м. Харків (далі за текстом - відповідач) заборгованість в сумі 7000,00 грн.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки товару № 09/16 щодо вчасної та повної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2017 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.08.2017 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2017 р. розгляд справи відкладено на 28.08.2017 р.

Позивач на виконання вимог суду супровідним листом (вх. № 26936 від 19.08.2017 р.) надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Сторони на судове засідання своїх представників не направили.

Позивач надав суду клопотання (вх. № 26936 від 19.08.2017 р.) про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач на судове засідання свого представника не направив, про причини неприбуття представника не повідомив, вимоги ухвал господарського суду Харківської області від 13.07.2017 р. та від 07.08.2017 р. р. не виконав.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме, направлено на його юридичну адресу копії ухвал від 13.07.2017 р. та від 07.08.2017 р.

В пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , зокрема зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно з залученим до матеріалів справи витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 28.08.2017 р. щодо відстеження пересилання поштових відправлень суду на адресу відповідача, лист з копією ухвали господарського суду від 13.07.2017 р. надійшов до поштового відділення 22.07.2017 р. та 24.07.2017 р. вручено під час доставки. Лист з копією ухвали від 07.08.2017 р. надійшов до поштового відділення 10.08.2017 р. та не вручено під час доставки, а адресату повідомлено повторно про надходження на його адресу поштового відправлення.

Згідно з п. 116-117 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Таким чином, в разі звернення представника відповідача до відділення поштового зв'язку, лист з копією ухвали господарського суду від 07.08.2017 р. мав бути вручений йому до 15.08.2017 р., а в разі невручення на наступний день мав бути повернутий відділенням поштового зв'язку на адресу суду.

За таких обставин, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка на судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 09.02.2017 р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 09/169 (далі-Договір).

Згідно з умовами п. 1.1., 1.2, 2.1 договору постачальник зобов'язується передати в певний строк товар у власність покупцеві, а останній зобов'язаний прийняти та оплатити його на умовах, вказаних в цьому договорі. Найменування товару: поліетиленова упаковка. Кількість товару, що поставляється, ціна за одиницю товару, асортимент, вказуються в накладній.

Відповідно до п. 2.7 договору, поставка товару здійснюється на протязі 14 днів, з моменту отримання постачальником передплати.

Відповідно до п. 2.11 договору, зобов'язання по поставці товару вважається виконаним постачальником з моменту передачі товару покупцеві, що засвідчується в накладній, підписаній уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 3.1 договору, покупець сплачує передплату за товар у розмірі 100% вартості замовлення.

Відповідно до п. 3.3 договору, оплата поставленого товару здійснюється у наступному порядку: у першу чергу погашається заборгованість по раніше зробленій поставці й далі по кожній наступній поставці.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, зокрема здійснивши поставку відповідачу товару згідно з видатковими накладними № 787 від 27.04.2016 р. на суму 26400,36 грн., № 3379 від 096.12.2016 р. на суму 23550 грн., № 2989 від 31.10.2016 р. на суму 9765,83 грн., № 1498 від 11.07.2016 р. на суму 24161,64 грн., № 1088 від 31.05.2016 р. на суму 21522,24 грн., № 337 від 14.03.2016 р. на суму 24040,80 грн., № 71 від 11.02.2016 р. на суму 21801,78 грн.

Проте, як зазначає позивач, відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару, його борг перед позивачем становить 7000 грн.

Обставини щодо стягнення зазначеного боргу стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , зокрема, зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів статей 691, 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовано.

Оскільки відповідач не надав суду доказів повного погашення заборгованості за поставлений позивачем товар, суд приходить до висновку про задоволення заявленого останнім позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 7000 грн. боргу.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судовий збір в сумі 1600 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дінас (адреса: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120; код ЄДРПОУ 30138061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮПС і К (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Паторжинського, буд. 30, к. 7; код ЄДРПОУ 40182274) грошову суму в розмірі 7000 грн., та судовий збір в сумі 1600,00 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_1