УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
У Х В А Л А
Іменем України
22 серпня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційними скаргами адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють у захист прав та інтересів ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року,
за участю прокурора ОСОБА_8
представників власника майна адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
у с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016000000003536 від 18.11.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 та іншими статтями КК України, було задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону ОСОБА_8 про накладення арешту та накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - сину підозрюваного ОСОБА_9 , а саме:
- квартиру загальною площею 64, 1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1051290380000, шляхом заборони розпоряджатись вказаним майном;
- автомобіль SUBARU OUTBACK, 2016 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом заборони ОСОБА_7 та іншим особам у володінні (користуванні) яких перебуває вказане рухоме майно розпоряджатися та користуватися ним, з передачею на відповідальне зберігання першому слідчому відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та ДП МВС "Інформ-Ресурси" (код 32248749).
Згідно ухвали суду, слідчий суддя врахувавши правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170, 171 КПК України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на квартиру загальною площею 64, 1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1051290380000, шляхом заборони розпоряджатись вказаним майном та автомобіль SUBARU OUTBACK, 2016 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом заборони ОСОБА_7 та іншим особам у володінні (користуванні) яких перебуває вказане рухоме майно розпоряджатися та користуватися ним, з передачею на відповідальне зберігання першому слідчому відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та ДП МВС "Інформ-Ресурси" (код 32248749), що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - сину підозрюваного ОСОБА_9 , оскільки є достатні підстави вважати, що вказане майно, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в провадженні можливе застосування спеціальної конфіскації, а тому з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації наявні підстави для накладення арешту на належне ОСОБА_7 майно, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики зникнення, та відчуження цього майна.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів ОСОБА_7 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що в порушення вимог ст. 173 КПК України судом не перевірено обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення. Також, в порушення ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснено без виклику власника майна, при цьому в оскаржуваній ухвалі необґрунтовано необхідності здійснювати розгляд клопотання без виклику власника майна.
Зазначає, що посилання слідчого судді на те, що майно отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення не відповідає дійсності, оскільки у сім?ї були в наявності кошти, за які було придбано майно, зокрема автомобіль, який був придбаний за рахунок грошових коштів, отриманих від законної підприємницької діяльності, яку здійснює мати ОСОБА_7 ОСОБА_10 , яка здійснює підприємницьку діяльність з 03.10.2011 року та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків з 04.10.2011 р.
Додатково апелянт наголошує на тому, що ОСОБА_10 у квітні 2016 року продала квартиру в м. Донецьк та у жовтні 2016 року продала автомобіль, що також свідчить про те, що автомобіль SUBARU OUTBACK, 2016 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 придбано у листопаді 2016 року, згідно рахунку фактури № АП-0002857 від 20.03.2016 р. за кошти, що законно отримані і не мають ніякого відношення до злочинної діяльності.
Крім того, квартира, на яку накладено арешт, отримана ОСОБА_7 відповідно до Договору дарування від 07.10.2016 р. та подарована останньому ОСОБА_9 , яка була куплена ним в 2011 році, ще до роботи заступником голови ДПС У Дніпропетровській області. Додатково адвокат наголошує на тому, що у період з 2008-2009 роки ОСОБА_9 працював начальником банку та мав постійний високий дохід, крім того, на той час продав машину.
Адвокат ОСОБА_6 , який діє у захист прав та інтересів ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що в порушення вимог ст. ст. 170-173 КПК України судом не перевірено підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, докази факту завдання шкоди і розмір цієї шкоди, не перевірено обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Звертає увагу на те, що твердження слідчого судді про те, що майно отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення не відповідає дійсності та є безпідставним, з огляду на те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке вчинювалося у період з квітня по липень 2012 року, майно, на яке накладено арешт, було придбане за рахунок грошових коштів, отриманих від законної підприємницької діяльності, яку здійснює мати ОСОБА_7 ОСОБА_10 , підтвердженням чого є довідка про доходи, а тому придбання арештованого майна є законним та ніякого відношення до будь-якої злочинної діяльності не має.
Одночасно, апелянтами заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2017 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянти вказують на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику власника майна та/або його представника, а про наявність ухвали слідчого судді йому стало відомо лише 23.06.2017 р. коли адвокатами було отримано копії ухвали у Печерському районному суді міста Києва.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, при цьому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу суду від 01.06.2017 року було постановлено без виклику осіб, які її оскаржують, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляючи ухвалу має зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор не дотрималися.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №42016000000003536 від 18.11.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 та іншими статтями КК України.
В кримінальному провадженні розслідуються обставини створення злочинної організації Президентом України ОСОБА_11 , до якої залучено Прем`єр-міністра України ОСОБА_12 , заступника Голови, у подальшому - Голову Державної податкової служби України, Міністра доходів і зборів України ОСОБА_13 та участі у вказаній злочинній організації службових осіб системи Державної податкової служби України та, у подальшому, системи Міністерства доходів і зборів України, а також інших невстановлених слідством осіб, з метою вчинення тяжкого злочину проти держави, а саме - втілення на рівні держави злочинної схеми незаконного збагачення для себе та близького оточення за рахунок коштів від здійснення організації контрольованого ухилення від сплати податків суб`єктами господарювання - платниками податку на додану вартість.
Суть злочинної схеми полягала у тому, що під контролем органів податкової служби створюються та функціонують так звані «податкові майданчики», тобто незаконні конвертаційно-транзитні центри, які від імені підконтрольних ним підприємств - платників податку на додану вартість, подають до державних податкових інспекцій за місцем реєстрації податкову звітність, у якій вигодоформуючі суб`єкти господарювання (податкові ями) безпідставно формують та вигодотранспортуючі суб`єкти господарювання (транзитери) транспортують податковий кредит на користь вигодонабувачів - суб`єктів господарювання реального сектору економіки. При цьому, «програмні підприємства» сплачують до бюджету певний незначний відсоток податкових зобов`язань за рахунок отриманих від вигодонабувачів грошових коштів, підприємства реального сектору економіки за рахунок безпідставного податкового кредиту зменшують свої податкові зобов`язання та обготівковують грошові кошти, сплачуючи певний відсоток від цих коштів конвертаційно-транзитним центрам та утвореній у складі органів податкової служби злочинній організації.
Тобто, вказана схема передбачала створення умов, за яких суб`єктами господарювання реального сектору економіки не донараховувались і, відповідно, не сплачувались податки до Державного бюджету України, а у цій частині у встановлених відсотках розподілялись між зазначеними підприємствами, особами, які безпосередньо контролювали «програмні підприємства», та службовими особами органів податкової служби та іншими особами з числа державних службовців, які були задіяні у злочинній схемі.
Зокрема, у період часу з липня 2011 року по лютий 2014 року у якості «програмних» підприємств, які формували податковий кредит, тобто за прийнятою на той період в органах податкової служби категорією ризиковості відносились до «вигодоформуючих» підприємств - «податкових ям», злочинною організацією використано наступні підприємства: ТОВ "ПРЕМ`ЄР-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 36526499); ТОВ "АЛЬФА КАРГО-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 37381248); ТОВ "ЛАНТОРГ" (код ЄДРПОУ 37509652); ТОВ "УНІВЕРСАЛ ІНК" (код ЄДРПОУ 37004943); ТОВ "БОНДЖЕМ" (код ЄДРПОУ 37655014); ТОВАРНА БІРЖА "ПІВДЕННА УНІВЕРСАЛЬНА" (код ЄДРПОУ 37186593); ТОВ ''ТК ''РЕЙТИНГ ПЛЮС'" (код ЄДРПОУ 38617362); ТОВ "ІМПЕРІАЛ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 38175357); ТОВ "ХІМІК-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 38210024); ТОВ "СПЕЦТЕХНОЛОГІЯ-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37604106); ТОВ "ОЛМАРС" (код ЄДРПОУ 37604111); ТОВ "ДОНПРОМТЕХНОЛОГИЯ" (код ЄДРПОУ 37669671); ТОВ "ПІОН+" (код ЄДРПОУ 34418458); ПП "РОСЦІУС" (код ЄДРПОУ 37057466); ТОВ "ІНВЕСТСЕЛЬПРОМ" (код ЄДРПОУ 37157300); ТОВ "ИРТЕК" (код ЄДРПОУ 37901746); ТОВ "СІЛЬГОСППРОМ" (код ЄДРПОУ 37670755); ТОВ "КОНСАР ТОРГ" (код ЄДРПОУ 38034298); ТОВ "АЛЬЯНС ПРОМ СХ" (код ЄДРПОУ 38220053); ТОВ "КАЛЕУС" (код ЄДРПОУ 37254778); ТОВ "СІЛЬТОРГ ТАВ" (код ЄДРПОУ 37295594); ТОВ "ВЕНЦІНГЕНТОРІНГ" (код ЄДРПОУ 37539975); ТОВ "ВІКТОРІ ОСТ" (код ЄДРПОУ 38586209); ТОВ`АРТМАР" (код ЄДРПОУ 38844777); ТОВ "АГРО СХІД" (код ЄДРПОУ 37842339); ТОВ "АЛЕКС ТОР" (код ЄДРПОУ 38470726); ТОВ "АРИС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38210030); ТОВ "АЛЬФАВИТА" (код ЄДРПОУ 38210747); ТОВ "ВЕКС ІНВ" (код ЄДРПОУ 38034256); ТОВ "КРОКУС-21" (код ЄДРПОУ 38769852); ТОВ "ЕКО МЕТ" (код ЄДРПОУ 38210752); ТОВ "АВАНТА БІЗНЕС ГРУП" (код ЄДРПОУ 37296865); ТОВ "ПРИАЗОВ`Я" (код ЄДРПОУ 35794121); ТОВ "ДОН-АГРО-ПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 37295589); ТОВ "КОНСАЛТІНГ ХАРКІВ-ГРУПП" (код ЄДРПОУ 37762730); ТОВ "СТК АВРОРА" (код ЄДРПОУ 37364458); ТОВ "ЄВРО ТРЕЙД КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 37543101); ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНШ" (код ЄДРПОУ 38173229); ТОВ "АНТАРІО-ЮГ" (код ЄДРПОУ 37774133); ТОВ "НОКСТРЕН" (код ЄДРПОУ 37537040); ТОВ "АП ЄВРОТРАНЗИТ" (код ЄДРПОУ 37439706); П "ЮРАЙ" У ФОРМІ ТОВ (код ЄДРПОУ 22886866); ТОВ "УСК "РАФО" (код ЄДРПОУ 36187580); ТОВ "ПРЕМІУМ СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37494311); ТОВ "ТРЕЙДМАСТЕРС" (код ЄДРПОУ 35922511); ТОВ "ВАЛЕНС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 36758105); ТОВ "МЕРІКОН КОНСАЛТ" (код ЄДРПОУ 37316963); ТОВ "ТЕРРАГРУП" (код ЄДРПОУ 38450212); ТОВ "ЛАФФЕР МЕНЕДЖМЕНТ" (код ЄДРПОУ 38489517); ТОВ "КЕРБ МЕНЕДЖМЕНТ" (код ЄДРПОУ 38811055); ТОВ "БОРДЕР-ЛАЙН" (код ЄДРПОУ 36679008); ТОВ "ГРЕО" (код ЄДРПОУ 37143607); ТОВ "БАКАЛЯР" (код ЄДРПОУ 36843394); ТОВ "ВІЛЬМОНА" (код ЄДРПОУ 38090525); ТОВ "АПРІОР СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38438745); ТОВ "МІРТОН" (код ЄДРПОУ 38785806); ТОВ "МРІЯ-2010" (код ЄДРПОУ 37224942); ТОВ "АЙРЕНС" (код ЄДРПОУ 36344850); ТОВ "МОЛДІНГ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38787080); ТОВ "ЕНКОМ-ЮГ" (код ЄДРПОУ 37477652); ТОВ "ТІСА-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 35991684); ТОВ "НАВАЛ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37607196); ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРСЕРВІСГРУП" (код ЄДРПОУ 37099155); ТОВ "ЕКСПОТРЕЙД НЬЮ" (код ЄДРПОУ 38441894); ТОВ "ЕКСПОТРЕЙД ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38204733); ТОВ "НОМАКОН" (код ЄДРПОУ 36406347); ТОВ "МОЛЬФАРІС" (код ЄДРПОУ 38137924); ТОВ "СХІДНІ ТОРГІВЕЛЬНІ МЕРЕЖИ" (код ЄДРПОУ 37296083); ТОВ`СІТІГРУПІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38050917); ТОВ "АВРОРАСК"(код ЄДРПОУ 37697468); ТОВ "СПЛАВСІСТЕМЗ" (код ЄДРПОУ 38463829); ТОВ "АКВА-МОДЕРН" (код ЄДРПОУ 38202830); ТОВ "СЕБРОВ" (код ЄДРПОУ 38403838); ТОВ "СПЕЦРУДСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38463845); ТОВ "СПРЕДТОРГ" (код ЄДРПОУ 38619490); ТОВ "ІНТЕРМЕТАЛІД" (код ЄДРПОУ 38517727); ТОВ "МЕТІЗА" (код ЄДРПОУ 38619417); ТОВ "ДІРАНО" (код ЄДРПОУ 38204508); ТОВ "МІНЕРАЛЕКС" (код ЄДРПОУ 38619553); ТОВ "ШВЕЛЛЕР" (код ЄДРПОУ 38619485); ТОВ "ІМПЕКСБУДСТРОЙ" (код ЄДРПОУ 38260756); ТОВ "ЛЕФЕРО" (код ЄДРПОУ 38781471); ТОВ "ПРИМТЕК" (код ЄДРПОУ 38781492); ТОВ "БАКАЛЯР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38124543); ТОВ "ПРЕМІУМ-ДОН" (код ЄДРПОУ 38471049); ТОВ "ПРОМБУД СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38422080); ТОВ "КОМПАНІЯ "ДАМАКС" (код ЄДРПОУ 36694320); ТОВ "САН МАРІН" (код ЄДРПОУ 38210899); ТОВ "СКАНКЕР" (код ЄДРПОУ 36167805); ТОВ "МЕТИЗ-РЕМЗБУТ" (код ЄДРПОУ 36991559); ТОВ "ТКФ "ВОСТОЧНИЙ РЕГІОН-Р" (код ЄДРПОУ 38175336); ТОВ "СУА-Р" (код ЄДРПОУ 38175802); ТОВ "КАПІТАЛ СЕРВІС-ВОСТОК" (код ЄДРПОУ 38550649); ТОВ "РСК-ВОСТОК" (код ЄДРПОУ 38681946); ТОВ "РСК-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38819557); ТОВ "МЕТАЛЛПРОМСОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37384673); ПП "РОМСАН" (код ЄДРПОУ 32716779); ТОВ "ТАГ-ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 36647437), якими безпідставно задекларовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 43 831 041 078 грн., що призвело до незаконного використання податкового кредиту на вказану суму суб`єктами господарювання реального сектору економіки України для зменшення податкових зобов`язань та, відповідно, втрат доходів Державного бюджету України від ненадходження податку на додану вартість на суму 43 831 041 078 грн. та від ненадходження податку на прибуток підприємств на суму 52 090 912 748 грн., а усього державі від ненадходження податків спричинено збитки на загальну суму 95 921 953 826 грн., що є тяжкими наслідками.
В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний колишній заступник голови ДПА в Дніпропетровській області, в подальшому в.о. заступника голови ДПС в Дніпропетровській області, заступник голови ДПС в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , якому 24.05.2017 р. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Зокрема досудовим розслідуванням встановлено, що в період перебування підозрюваного ОСОБА_9 на зазначеній посаді у період з січня по липень 2012 року та в результаті вчинення інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, державі заподіяні збитки в сумі 2235278463 грн., що підтверджується доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.
01.06.2017 року прокурор групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - сину підозрюваного ОСОБА_9 , а саме: на квартиру загальною площею 64, 1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1051290380000, та на автомобіль SUBARU OUTBACK, 2016 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом заборони ОСОБА_7 та іншим особам у володінні (користуванні) яких перебуває вказане рухоме майно розпоряджатися та користуватися ним, з передачею на відповідальне зберігання першому слідчому відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та ДП МВС "Інформ-Ресурси" (код 32248749).
01.06.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора про арешт майна було задоволено.
Разом з тим, дослідивши обставини кримінального провадження, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дійшов до помилкового висновку про необхідність в накладенні арешту на нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - сину підозрюваного ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки власнику майна ОСОБА_7 в кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 року станом на даний час не повідомлено про підозру, при цьому підстав, передбачених ч. 4 ст. 170 КПК України за матеріалами судового провадження не вбачається.
Окрім цього, посилання слідчого судді на ту обставину, що вказане майно підпадає під критерії, визначені ст. 170 КПК України, оскільки отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, також не містить під собою правового підґрунтя, тому як дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону. Слідчим суддею не дано належну оцінку тому, що клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
На підставі викладеного колегія суддів ставиться критично до тверджень прокурора про те, що нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 є доходом від вчиненого злочину.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене мотивування клопотання, прокурор в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів не вбачає.
Як встановлено колегією суддів, надані матеріали клопотання не містять доказів того, що майно отримане внаслідок вчинення злочину на підставі чого твердження прокурора та слідчого судді не ґрунтуються на матеріалах справи.
При цьому, в суді апеляційної інстанції представником власника майна надано відповідні підтвердні документи, а саме договір купівлі-продажу належної ОСОБА_10 квартири серії НАТ № 298041 від 16.04.2016 року, договір купівлі-продажу належного ОСОБА_10 транспортного засобу від 27.10.2016 р., договору дарування квартири серії НАІ № 785576 від 07.10.2016 р., а також довідками про доходи матері ОСОБА_7 ОСОБА_10 , відповідно до яких вбачається, що остання є підприємцем, має постійний високий дохід, а вказане у клопотанні майно набуте за особисті заощадження, а зокрема квартира взагалі набута у власність ще до вчинення інкримінованих дій.
Так, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
Разом з тим, як вважає колегія суддів, стороною обвинувачення не надано достовірних даних того, що нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 є предметом кримінального правопорушення та відповідає критеріям ст. 170 КПК України, тому посилання слідчого судді на дану обставину є безпідставним.
З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні прокурор не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.
Крім того, слід наголосити, що мали місце й інші істотні порушення кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання прокурора.
Так, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання прокурора про арешт майна розглядається за участю власника майна. Клопотання прокурора може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Така необхідність завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.
Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи пошкодити майно.
В будь-якому випадку прокурор повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.
Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання прокурора про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав.
Таким чином, як вважає колегія суддів, розгляд клопотання прокурора було проведено з порушенням права власника майна на захист.
На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційні скарги - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва
п о с т а н о в и л а:
Поновити адвокатам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють у захист прав та інтересів ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року.
Апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють у захист прав та інтересів ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016000000003536 від 18.11.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 та іншими статтями КК України, якою було задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону ОСОБА_8 про накладення арешту та накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - сину підозрюваного ОСОБА_9 , а саме:
- квартиру загальною площею 64, 1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1051290380000, шляхом заборони розпоряджатись вказаним майном;
- автомобіль SUBARU OUTBACK, 2016 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом заборони ОСОБА_7 та іншим особам у володінні (користуванні) яких перебуває вказане рухоме майно розпоряджатися та користуватися ним, з передачею на відповідальне зберігання першому слідчому відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та ДП МВС "Інформ-Ресурси" (код 32248749), скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону ОСОБА_8 про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - сину підозрюваного ОСОБА_9 , а саме:
- квартиру загальною площею 64, 1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1051290380000, шляхом заборони розпоряджатись вказаним майном;
- автомобіль SUBARU OUTBACK, 2016 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом заборони ОСОБА_7 та іншим особам у володінні (користуванні) яких перебуває вказане рухоме майно розпоряджатися та користуватися ним, з передачею на відповідальне зберігання першому слідчому відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та ДП МВС "Інформ-Ресурси" (код 32248749), відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І:
ОСОБА_14 ОСОБА_15 с і к
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2017 |
Оприлюднено | 08.03.2023 |
Номер документу | 68565772 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Дзюбін В'ячеслав Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні