Ухвала

від 29.08.2017 по справі 596/2198/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/2198/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/789/1052/17 Доповідач - Міщій О.Я. Категорія - 23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Танцюра О.В.

за участю представника ТзОВ «ФГ Науково - виробниче об'єднання «Мрія» - ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фермерське господарство Науково - виробниче об'єднання «Мрія» на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19.07.2017 р. за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «ФГ Науково - виробниче об'єднання «Мрія» про визнання договору оренди землі недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2016 р. ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 1,60 га, яка розташована на території Крогулецької сільської ради Гусятинського району, Тернопільської області, кадастровий номер 6121683600:01:001:0071.

Позивач зазначив, що вказану земельну ділянку він передав згідно договору оренди землі, укладеного 18.02.2011 р. та зареєстрованого 15.08.2011 р. ТзОВ «ФГ Науково - виробниче об'єднання «Мрія» .

Також позивач вказав що відповідач надав йому проект договору оренди землі, у якому було зазначено строк дії договору на 5 років. Після підписання цього проекту договору в двох екземплярах, ОСОБА_2 повернув його для підпису та реєстрації відповідачу, однак останній не повернув йому другого примірника договору, приступивши до користування землею.

На початку 2016 р. позивач звернувся до відповідача із проханням повернути земельну ділянку, у зв'язку із закінченням строку дії договору та відсутністю наміру продовжувати співпрацю із відповідачем, на що отримав відповідь про те, що договір оренди землі укладений на 10 років, тобто до 2021 р.

ОСОБА_2 вказує на те, що у липні 2016 р. йому повернули його екземпляр договору оренди землі, у якому зазначено, що термін дії договору становить 10 років. Отриманий договір підписаний не ним.

Тому, із урахуванням уточнень позовної заяви, ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним договір оренди землі, укладний 18.02.2011 р. між ним та ТзОВ «ФГ Науково - виробниче об'єднання «Мрія» , зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області, згідно запису № 612160004000968, вказуючи на те, що при укладенні договору оренди не було його вільного волевиявлення щодо укладення вказаного договору оренди землі на 10 років.

Рішенням Гусятинського районного суду від 19.07.2017 р. позов ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним - задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі без номера, укладений 18.02.2011 р. між «ФГ Науково - виробниче об'єднання «Мрія» та ОСОБА_2, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Гусятинському районі Тернопільської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.08.2011 р. за № 612160004000968. Стягнуто з ТзОВ «ФГ Науково - виробниче об'єднання «Мрія» на користь ОСОБА_2 понесені позивачем судові витрати на загальну суму 2801,44 грн.

В апеляційній скарзі ТзОВ «ФГ НВО «Мрія» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вказує, що рішення суду є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки позивачем не доведено факту укладення договору оренди землі на 5 років. Натомість до позовної заяви додано договір, укладений на 10 років, та який зареєстрований належним чином. Крім цього, отримання ОСОБА_2 у 2016 році орендної плати за шостий рік оренди є прямим доказом його обізнаності про 10-річний строк дії договору оренди землі та підтвердженням того, що правочин ним визнається. Також відповідач зазначив, що висновок експерта не може мати пріоритету та має оцінюватись у сукупності з іншими доказами. Судом не враховано, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки ним не доведено факту отримання примірника договору оренди землі у 2016 році. Позивач міг дізнатися про порушення свого права з 2011 року і мав можливість протягом 6 років отримати примірник договору у відповідача або державного реєстратора.

Заслухавши пояснення представника ТзОВ ФГ НВО «Мрія» , яка доводи апеляційної скарги підтримала, пояснення представника позивача ОСОБА_2, яка вважає рішення суду законним та обґрунтованим, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6121683600010010071, яка розташована на території Крогулецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії II-ТР № 006329 від 09.03.2000 р.

Згідно договору оренди землі без номера від 18.02.2011 року, позивач та Фермерське господарство Науково-виробниче об'єднання Мрія правонаступником якого є ТзОВ «ФГ Науково - виробниче об'єднання «Мрія» , уклали договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка пл. 1,60 га, яка розташована на території Крогулецької сільської ради Гусятинського району Тернопільської області, строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

На підставі акта приймання-передачі орендодавець ОСОБА_2 передав належну йому земельну ділянку, площею 1,60 га у користування орендарю.

З 2011 року земельну ділянку орендар використовував за призначенням.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підписував оспорюваний договір оренди землі, а отже не було вільного волевиявлення орендодавця, договір укладено з порушенням ст. 203 ЦК України щодо вільного волевиявлення учасника правочину, що з урахуванням ст. 215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» .

Згідно з ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Відповідно до ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Отже, строк дії договору оренди землі відноситься до його істотних умов.

Судом першої інстанції встановлено, що договір оренди землі, який зареєстрований в Управлінні Деркомзему у Гусятинському районі Тернопільської області, запис від 15.08.2011 року за №612160004000968, підписаний не ОСОБА_2

Доводи позивача про те, що договір оренди від 18.02.2011 р., зареєстрованого 15.08.2011 р., відповідно до якого земельна ділянка передана відповідачу в оренду строком на 10 років, він не підписував, підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи №1.1.-57/17 від 22.03.2017 року, з якої вбачається, що підписи від імені ОСОБА_2, у двох примірниках договору оренди землі від 18.02.2011 року, укладеного між Фермерським господарством Науково-виробниче об'єднання Мрія та ОСОБА_2, зареєстрованого в Управлінні Деркомзему у Гусятинському районі Тернопільської області, запис від 15.08.2011 року за №612160004000968, виконаний не позивачем, а іншою особою. Підписи виконані із наслідуванням підпису ОСОБА_2

Прийшовши до висновку, що спірний договір був укладений без волевиявлення позивачка, суд першої інстанції вірно визнав його недійсним відповідно до ст. 203 ЦК України ст. 215 ЦК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що висновок судово-почеркознавчої експертизи є лише одним із доказів і не має пріоритету перед іншими доказами та повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позивач отримував орендну плату, чим фактично визнав наявність договірних правовідносин з ФГ НВО «Мрія» на умовах оспорюваного договору. Вказані дії не стосуються строку оренди і не підтверджують визнання позивачем укладення ним договору оренди землі на 10 років, яка є істотною умовою для укладення даного договору.

Також не є визнанням позивачем умов оспорюваного договору факт отримання ним коштів у 2016 році, тобто за 6-й рік здачі землі в користування, оскільки земля у 2016 році перебувала у користуванні ФГ НВО «Мрія» , позивачу не поверталась, і останній мав право на отримання відповідної плати за її фактичне використання відповідачем.

Твердження апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення свого права він міг дізнатися з 2011 року, є безпідставними.

Згідно ст. 257, ч.1 ст. 261 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за №641/7962 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реєстрація договору оренди землі здійснювалася виключно орендарем. Відповідно до п. 9.4. порядку для реєстрації договору оренди землі представник орендаря земельної ділянки - юридичної особи пред'являє оператору (реєстратору) документи в тому числі і договір оренди земельної ділянки.

Як вбачається з пояснень позивача, реєстрація договору здійснювалася ФГ НВО «Мрія» , який зобов'язаний був передати орендодавцю після реєстрації один примірник договору, що ним зроблено не було.

Як вказував ОСОБА_2, про порушення права йому стало відомо в липні 2016 року, коли він отримав примірник договору в Крогулецькій сільській раді Гусятинського району.

До 2016 року позивач не міг знати про порушення свого права, оскільки вважав, що діє договір оренди строком на 5 років.

Інших доказів, які б спростували вказані обставини, матеріали справи не містять.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку і вирішив спір з дотриманням норм чинного законодавства.

Рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Науково-виробниче об'єднання «Мрія» відхилити.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 19.07.2017 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_4