Ухвала

від 31.08.2017 по справі 627/772/17

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/772/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2017смт. Краснокутськ

Слідчий суддя Краснокутського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участі: прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області клопотання слідчого СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017221280000037 від 17.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, -

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на врожай соняшника, який знаходиться на території Мурафської сільської ради за межами с. Мурафа, Краснокутського району, Харківської області на земельних ділянках: площею 5,3287 га, кадастровий номер 6323584700:02:001:0334; площею 4,5066 га, кадастровий номер 6323584700:02:001:0337, мотивуючи тим, що у провадженні СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017221280000037 від 17.05.2017 за ч. 1 ст.197- 1 КК України за фактом самовільного зайняття земельних ділянок на території Краснокутського району Харківської області.

Під час досудового слідства встановлено, що на території Мурафської сільської ради, за межами с. Мурафа, Краснокутського району, Харківської області самовільно зайняті та використовуються земельні ділянки державної форми власності, сільськогосподарського призначення, категорія земель - рілля за кадастровими номерами 6323584700:02:001:0334 розміром 5,3287 га та 6323584700:02:001:0337 розміром 4,5066 га.

Враховуючи, що врожай соняшника є доказом вчинення злочину та є речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий просить накласти на нього арешт.

При розгляді даного клопотання в судовому засіданні прокурор та слідча заявлене клопотання підтримали, прохали задовольнити в повному обсязі.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора та слідчої,дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, доходить наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленомуКПК Українипорядку.

Також, як зазначено в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 р., не може бути прийнято ухвалу про арешт майна щодо осіб, які не є в даному кримінальному провадженні ні підозрюваними, ні обвинуваченими, ні особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Тому навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

Однак, із клопотання про арешт майна не вбачається, що встановлена особа, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК Україниабо яка в силу закону несе цивільну відповідальність, а навпаки, як вбачається з доданого до клопотання Витягу з ЄРДР кримінальне провадження порушене в зв`язку із виявленням за межами населеного пункту на території Колонтаївської сільської ради не наданої у власність чи користування обробленої земельної ділянки державної форми власності орієнтованою площею 37,1270 га, натомість як земельні ділянки, на яких знаходяться посіви соняшника розташовані на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, тобто по факту, зазначеному в клопотанні, взагалі кримінальне провадження не порушено, а відповідно до ч.3 ст. 214 КК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Натомість як вбачається з протоколів допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яка являється спеціалістом - землевпорядником Мурафської сільської ради, спірні земельні ділянки вже майже 25 років знаходяться в користуванні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ними сплачується земельний податок за користування вказаними земельними ділянками, що також підтвердив прокурор в судовому засіданні.

Також слідчим до клопотання на підтвердження своїх доводів про необхідність накладення арешту долучено відповідь відділу Держгеокадастру у Краснокутському районі Харківської області ще від 26.08.2016 року №10-20.25-0.3-1584/2-16 стосовно забезпечення використання земель сільськогосподарського призначення на території Краснокутського району Харківської області, однак в переліку спірні земельні ділянки відсутні.

Крім того, відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається зокрема з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Однак, врожай соняшника не відповідає критеріям наведеним уст. 98 КПК Українидля речового доказу, так як не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченогост. 197-1 КК України, не зберіг на собі його сліди, не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ, та не є набутим кримінально протиправним шляхом, оскільки факт самовільно захоплення земельної ділянки не свідчить про незаконність набуття права на врожай (на відміну від крадіжки до прикладу).

Тому, посилання слідчого щодо необхідності накладення арешту на таке майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя оцінює критично та вважає недоведеним законну мету такого арешту.

Окрім цього, аналіз ст.197-1 КК Українисвідчить про відсутність можливості спеціальної конфіскації за таким злочином як самовільне зайняття земельної ділянки.

Також, зазначений в клопотанні перелік майна не визначений в повному обсязі із зазначенням індивідуальних ознак, що позбавляє слідчого суддю визначити порядок виконання ухвали, не визначений розмір майна, можливість чи заборона розпоряджатись чи користуватись даним майном, проведенням будь яких інших і конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

Подане до суду клопотання містить формальний перелік підстав, у зв`язку з яким потрібно здійснити арешт майна, у якому не наведено переконливих доводів щодо настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у разі незастосування арешту на наявний на земельних ділянках урожай.

До того ж, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Натомість, з матеріалів клопотання, внесеного слідчим СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 , не вбачається вартість майна, яке підлягає арешту та взагалі не встановлено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Також, слідчий суддя врахував наслідки арешту майна, так як земельна ділянка засіяна соняшником, який має ваду псуватися та врожай має бути зібраний у відповідний термін із застосуванням сільськогосподарської техніки, а доказів того, що посіви соняшника, на які слідчий має намір накласти арешт, будуть збережені, слідчому судді не надані.

Згідно ч. 1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Отже, з врахуванням того, що слідчим СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 та прокурором Краснокутського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 не доведено необхідності арешту врожаю з врахуванням конкретних обставин справи, а також не доведено будь-яких ризиків, які визначені законом, то слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні такого клопотання.

Керуючись ст. ст.170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017221280000037 від 17.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, а саме про накладення арешту на: посіви соняшника, що знаходяться на земельних ділянках за кадастровими номерами: 6323584700:02:001:0334 розміром 5,3287 га та 6323584700:02:001:0337 розміром 4,5066 га, що знаходяться на території Мурафської сільської ради, за межами с.Мурафа, Краснокутського району, Харківської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1