Рішення

від 10.08.2006 по справі 16/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "10" серпня 2006 р.Справа №  16/38

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом: Комунального підприємства по Управлінню будинками Кіровоградської обласної ради, м. Кіровоград    

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство "Рада", м. Кіровоград

про усунення перешкод у користуванні майном

За участю  представників сторін:

від позивача - Білий І.П., довіреність № 167 від 16.03.06;

від відповідача - Бем С.М. , довіреність № б\н  від 10.04.06;   

Комунальним  підприємством по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради подано позов про  зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю   агентство  "Рада" звільнити  займане ним приміщення  та  передати його  по акту  приймання-передачі.

Заявою від 10.04.2006 р. позивач відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, змінив предмет даного позову, просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 1475,37 грн., а також збитки у вигляді неодержаних прибутків в сумі 5 310, 16 грн.

Обгрунтовуючи позов позивач посилається на те, що після закінчення 30.12.2005 р. строку дії договору оренди, укладеного сторонами, відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням ще 3 місяці та 6 днів, у зв"язку з чим заборгував орендодавцю 1475,37 грн., а   також  завдав збитки в сумі 5 310,16 грн., оскільки у разі належного виконання відповідачем умов договору орендодавець міг отримати дохід від оренди приміщення за підвищеними тарифами, починаючи з грудня 2005 р.

У наданому суду відзиві відповідач заперечив позов, посилаючись на те, що з боку позивача заява про припинення договору оренди у передбачений договором строк не подавалась і зміни до договору не вносились, а тому відповідач вважає, що договір продовжував діяти в первісній редакції протягом 2006 року і заборгованість по орендній платі по день фактичного звільнення орендованого приміщення відповідачем погашена. Крім того, відповідач заперечує і наданий позивачем розрахунок збитків, посилаючись на те, що з боку відповідача відсутні будь-яке порушення чи неналежне виконання зобов"язання, внаслідок якого позивачеві завдано збитки, а тому в позову просить позивачу відмовити.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -   

                                            ВСТАНОВИВ :

01.01.2005 р. між Комунальним підприємством  по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (далі - орендодавець) та Агенством "Рада" товариства з обмеженою відповідальністю (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 88/20 (далі - Договір), на підставі якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване у м. Кіровограді по вул. Леніна, 64/53, загальною площею 86,4 кв.м. (далі - приміщення).

Факт передачі орендарю приміщення в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передачі (а.с. 13).

Відповідно до п. 3.1. Договору і доданого до нього розрахунку орендної плати, базова ставка орендної плати становила 10,00 грн. за кв.м. (а.с.14), а всього орендна плата складала 864,00  за місяць (разом з ПДВ).

Відповідно до п.п. 10.1.  та 10.4.  Договору, договір діє до 30 грудня 2005 р., у разі відсутностності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк наступного року і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Пунктом 10.2. Договору передбачено, що зміна або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін.

Сторонами у договорі (пункт 3.4. Договору) погоджено, що розмір орендної плати та комунальних послуг може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

У зв"язку з тим, що 4.11.2005 р. рішенням Кіровоградської обласної ради № 501 (а.с. 52-54) була затверджена Методика розрахунку, пропозиції та порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, яка внесла зміни до діючих тарифів на оренду майна спільної власності теріторіальних громад сіл, селищ і міст області, а також враховуючи п. 3.4. Договору позивач 30.11.2005 р. (а.с. 16) направив відповідачу проект змін до Договору в частині збільшення з 01.12.2005 р. розміру орендної плати до 20,00 грн. за 1 кв.м. та проект договору № 88 від 01.01.2006 р. (а.с.95-97).

Однак, відповідач листами № 23 від 22.12.2005 р. та № 1 від 10.01.2006 р. відмовився прийняти запропоновані зміни до Договору, а також підписати новий договір оренди, пообіцявши звільнити орендоване ним приміщення протягом місяця (а.с. 22, 23).

Отже сторони не дійшли згоди щодо внесення змін до Договору стосовно нових орендних ставок, а тому зміни Договору не відбулися.

30 січня 2006 р., тобто в межах строку передбаченого п. 10.4. Договору, орендодавцем на адресу орендаря направлено лист № 37 (а.с. 17), який отримано останнім в той же день, про що свідчить підпис на листі головного бухгалтера підприємства відповідача.

За змістом вказаний лист є заявою орендодавця про припинення дії договору, оскільки в ньому орендодавцем ставиться питання про звільнення орендованого відповідачем приміщення. Даний лист пезперечно свідчить про відсутність у орендодавця наміру продовжувати дію договору оренди (пролонгувати договір оренди).

Відповідно до п. 10.7 договору оренди, його дія припиняється внаслідок закінчення строку, на який договір було укладено. Оскільки строк, на який було укладено договір закінчився і Договір відповідно до змісту пункту 10.4. не продовжувався і відповідно 30.12.2005 р. припинив свою дію.

Доводи відповідача про те, що заява про припинення договору оренди нежитлового приміщення № 88/20 від 01.01.2005 р. згідно п. 10.4. Договору не подавалась спростовується і наданим відповідачем листом № 1 від 10.01.2006 р. (а.с. 71), в якому відповідач повідомляє позивача про те, що  орендар (відповідач) звільнить займане ним приміщення протягом місяця, що також свідчить про фактичне припинення дії договору оренди та намір орендаря не продовжувати дію договору оренди даного приміщення.

Враховуючи те, що орендар орендував у позивача лише одне приміщення по вул. Леніна 64/53, що підтвердив і сам представник відповідача в судовому засіданні, у листі позивача від 30.01.2006 р. мова йде саме про те приміщення, яке відповідач орендував на підставі договору оренди № 88/20 від 01.01.2005 р.

Згідно ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на підставі якого та відповідно до змісту Договору, діє комунальне підприємство позивача, у разі закінчення строку дії договору оренди, орендар зобов"язаний повернути орендодавцеві об"єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 5.6 Договору у разі припинення цього Договору орендар зобов"язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу згідно з чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З аналізу вищенаведених норм свідчить, що орендар після припинення дії договору мав негайно звільнити займане ним за Договором приміщення, тобто  31.12.2005 р., а фактично звільнив 06.04.2006 р., чим порушив взяте на себе зобов"язання.

Безпідставним вважає суд твердження відповідача про те, що з боку відповідача відсутне будь-яке порушення чи неналежне виконання зобов"язань, внаслідок якого позивачеві завдано збитки.

Відповідно до ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єкту, права або законні інтереси якого порушено. До скаладу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються в тому числі неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховуватиу разі належного виконання зобов"язання другою стороною.

Порушенням орендарем зобов"язання щодо негайного звільнення орендованого приміщення після закінчення дії договору призвело до порушення прав та інтересів орендодавця, оскільки останій, у разі належного виконання орендарем своїх зобов"язань, мав би реальну можливість починаючи з 01.01.2006 року укласти договір оренди з іншою особою за новими орендними ставками, починаючи з грудня 2005 р., а тому порушене право позивача підлягає захисту.

Враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержавних прибутків підлягає задоволенню частково, за виключенням сум нарахованих позивачем за грудень 2005 р., враховуючи те, що в грудні 2005 р. ще продовжували діяти умови договору, укладеного сторонами 01.01.2005 р., тобто діяли ставки орендної плати, зазначені у розрахунку до договору № 88/20 від 01.01.2005 р., а тому позивач об"єктивно не мав можливості під час дії Договору, дія якого закінчується лише 30.12.2005 р., укласти у грудні 2005 р. договір оренди з потенційним орендарем за новими орендними ставками.

Отже, наданий позивачем розрахунок пред"явленої до стягнення суми збитків (не одержавних прибутків) в частині застосування нової орендної ставки у грудні 2005 року не відповідає обставинам справи, оскільки дія укладеного 01.01.2005 р. сторонами Договору в грудні 2005 р. тривала до 30.12.2005 р., а тому розмір орендної плати повинен відповідати орендній ставці визначеній у Договорі, а саме 10,00 грн. за кв. м. та 864,00 грн. за місяць.

З урахуванням наведеного, в цій частині розрахунок судом не приймається, а загальна сума визначена позивачем за період з грудня 2005 по березень 2006 р. включно за новими тарифами підлягає зменьшеню на 2191,54 грн. і дорівнює 6 574,62 грн. Підлягає виключенню також із розрахунку сума орендної плати за грудень 2005 р. з урахуванням старої орендної ставки, а тому зменшується на 864.00 грн. З урахуванням зазначеного, загальна сума збитків позивача, наведена у розрахунку, відповідно зменшується та дорівнює 3 982,62 грн. (6 574,62 - 2592,00 = 3 982,62), яка і підлягає стягненню з відповідача.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за час фактичного користування відповідачем орендованим майном (по день фактичного його звільнення - 06.04.2006 р.) підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв"язку з відсутністю предмету спору, оскільки 07.04.2006 р. ця сума сплачена відповідачем за платіжним дорученням № 74 від 07.04.2006 р. (а.с. 87).

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що виставлені орендодавцем рахунки для сплати орендної плати, починаючи з грудня 2005 по 06.04.2006 р. включно за старими орендними ставками,  свідчать про продовження Договору протягом 2006 р., оскільки відповідно до умов Договору, а саме п.п. 2.3, 3.2. орендна плата вноситься орендарем за час фактичного використання приміщення, до моменту його передачі згідно акту. Тобто до складення такого акту, до 06.04.2006 р. виставлення орендодавцем рахунків орендарю не за новими орендними ставками, а за орендними ставками, що передбачені Договором є правомірним та відповідає умовам Договору.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача у відзиві на ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, оскільки позивач не належить до органу, для якого укладення договору оренди є обов"язковим відповідно до змісту ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Твердження відповідача про те, що питання щодо внесення змін до Договору позивач в судовому порядку не вирішив, також на увагу не заслуговують, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України передача спору на вирішення суду у разі недосягнення сторонами згоди щодо зміни договору є правом заінтересованої в тому сторони, а не її обов"язком. Крім того, порядок та підстави укладлення сторонами договору оренди від 01.01.2006 р. не є предметом розгляду даного спору.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягення з відповідача суми збитків (не одержаних прибутків) в сумі   3 982,62  грн.,   в   частині   стягнення з відповідача збитків в сумі 1 327,54 грн. вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                           ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Агенства "Рада" товариства з обмеженою відповідальністю (м. Кіровоград, а/с 4/14, р/р 26004301330146, МФО 323301, код 13744305) на користь Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, Будинок Рад, р/р 26002300112291. МФО 323293, код 04013867)  збитки у вигляді неодержавного прибутку в сумі 3 982,62 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 78,75 грн. та  88,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1475, 37 грн. припинити.

В решті позову відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України. 

Суддя   Л. С. Коротченко