Постанова

від 01.09.2017 по справі 362/4490/17

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4490/17

Провадження № 1-кс/362/868/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2017 року слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна,-

в с т а н о в и в :

31.08.2017 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся старший слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 з клопотанням про накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресо: АДРЕСА_2 . Відповідно ч.2 ст.172 КПК України, розглянути дане клопотання прокурор просить без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, з метою забезпечення арешту майна;

Клопотання мотивовано наступним.

В провадженні СВ Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110140000516 від 06.04.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, 06.04.2017 до Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області надійшла заява ОСОБА_6 , що 22.11.2016 р. приватний нотаріус Васильківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчила два договори купівлі продажу на ? та на ? житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 по підробленому свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 зазначив, що 25.07.1996 р. укладено договір купівлі продажу будинку (незакінченого будівництвом) між ним та ОСОБА_8 , який посвідчений приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 1322. Відповідно до договору, ОСОБА_6 придбав незакінчений будівництвом житловий будинок, розмірами 12,35Х8,35 мерів готовністю 75 %, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

31.03.2017 р. близько о 13 год. 00 хв., ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_10 , який повідомив, що знайшов оголошення в Інтернеті про продаж агентством нерухомості «Еверест» належного йому будинку. Одразу ж, ОСОБА_6 зателефонував на вказаний в оголошені номер та домовився із жінкою, яка назвалась ОСОБА_11 про зустріч і перегляд даного будинку.

В цей же день, о 13 год. 30 хв., ОСОБА_6 зустрівся на роздоріжжі вулиці Лістрового ОСОБА_12 (колишня ОСОБА_13 ), в м. Василькові з жінкою на ім`я ОСОБА_11 , яка сказала, що являється керівником агентства нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Вслід за ОСОБА_11 (яка приїхала на автомобілі) ОСОБА_6 поїхав до будинку АДРЕСА_1 . Після показу ОСОБА_11 будинку, ОСОБА_6 їй повідомив, що являюсь власником будинку, на що остання повідомила, що бачила документи на цей будинок у іншого власника, а саме ОСОБА_5 . При розмові, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_11 , щоб вона зателефонувала та викликала вказаного нею власника. Через близько 20 хв. до будинку під`їхав на автомобілі марки Рено, жовтого кольору чоловік, який назвався ОСОБА_14 . При розмові ОСОБА_14 повідомив, що придбав вказаний будинок близько чотирьох місяців тому. На вимогу ОСОБА_6 показати документи, чоловік відмовився.

ОСОБА_6 зайшовши через мережу Інтернет на сайт Міністерства юстиції України, в розділ нерухомого майна, та ввівши: АДРЕСА_1 , дізнався, що 22.11.2016 р. приватний нотаріус Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 , посвідчила договір купівлі продажу, частини житлового будинку, серія та № 1081, укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_5 . Відповідно ? частину будинку придбав ОСОБА_5 у ОСОБА_15 .. Також, 22.11.2016 р. приватний нотаріус Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 , посвідчила договір купівлі продажу, частини житлового будинку, серія та № 1083, укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_5 . Відповідно ? частину будинку придбав ОСОБА_5 у ОСОБА_15 .. У вказаному витязі зазначено, що попередній власник ОСОБА_15 продав належний йому будинок на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 01.11.1979 Комбінатом комунальних підприємств міста Василькова.

26.04.2017 р. на підставі ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, справа № 362/1744/17 від 20.04.2017 р., проведено тимчасовий доступ до документів (виїмку), які знаходились у володінні приватного нотаріуса Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 , а саме оригінали документів, які стали підставою укладання 22.11.2016 договорів купівлі продажу часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

При вивчені тимчасово вилучених документів, встановлено, що 22.11.2016 р. приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено договір купівлі продажу частки житлового будинку, укладеного з однієї сторони ОСОБА_15 (продавець) та з іншої сторони ОСОБА_5 (покупець), відповідно до якого останній придбав ? (одну другу) частку житлового будинку під АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 1081.

Також, 22.11.2016 р. приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено договір купівлі продажу частки житлового будинку, укладеного з однієї сторони ОСОБА_15 (продавець) та з іншої сторони ОСОБА_5 (покупець), відповідно до якого останній придбав ? (одну другу) частку житлового будинку під АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 1083.

При посвідчені вказаних договорів ОСОБА_15 надано приватному нотаріусу Васильківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 оригінали документів з явними ознаками підробки, а саме: архівну довідку № 826 від 14.11.2016 р., видану директором КП КОР «Західне БТІ» ОСОБА_16 ; довідку № 4813 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р., надану начальником відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області ОСОБА_17 та спеціалістом відділу ОСОБА_18 ; довідку № 4814 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р. , надану начальником відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області ОСОБА_17 та спеціалістом відділу ОСОБА_18 ; свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок від 22.10.1979 р.

Відповідно до листа КП КОР «Західне БТІ» № 535 від 18.05.2017 р., «архівна довідка № 826 від 14.11.2016 р., на ім`я ОСОБА_15 , що станом на 31.12.2012 р. за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстровано на ім`я ОСОБА_15 , згідно свідоцтва про право власності на житло від 22.10.1979 р. номер запису: 4057, в книзі 33» не видавалася. Згідно журналу вихідної кореспонденції за № 826 від 17.10.2016 р. надсилався супровідний лист до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до листа Відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області № 58 від 12.05.2017 р., довідки про склад зареєстрованих осіб за № 4813 та 4814 видавались відділом 01.11.2016 р., про що свідчить журнал реєстрації довідок за 2016 рік:

- довідка № 4813 від 01.11.2016 р. видавалась головним спеціалістом відділу ОСОБА_18 гр. ОСОБА_19 , зареєстрованій по АДРЕСА_3 ;

- довідка № 4814 від 01.11.2016 р. видавалась головним спеціалістом відділу ОСОБА_20 гр. ОСОБА_21 , зареєстрованій по АДРЕСА_4 .

Довідки, які видавались відділом від 22.11.2016 р. зареєстровані за №№ 5619 5715.

Відповідно до висновку експерта № 8-4/1129 від 19.07.2017 р.:

1. Відбиток штампу «Відділ з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області» у довідці № 4814 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом;

2. Відбиток печатки «Відділ з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області» у довідці № 4814 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом;

3. Відбиток штампу «Відділ з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області» у довідці № 4813 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом;

4. Відбиток печатки «Відділ з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області» у довідці № 4813 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом;

5. Підпис у довідці № 4814 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 , в графі головний спеціаліст відділу ОСОБА_18 , виконаний не ОСОБА_18 , а іншою особою;

6. Підпис у довідці № 4814 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 , в графі начальник відділу ОСОБА_17 , виконаний не ОСОБА_17 , а іншою особою;

7. Підпис у довідці № 4813 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 , в графі головний спеціаліст відділу ОСОБА_18 , виконаний не ОСОБА_18 , а іншою особою;

8. Підпис у довідці № 4813 про склад зареєстрованих від 22.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 , в графі начальник відділу ОСОБА_17 , виконаний не ОСОБА_17 , а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № 8-4/1167 від 11.08.2017 р. :

1.Відбиток печатки «Комунальне підприємство Київської обласної ради Україна Київська область Обухів «Західне бюро технічної інвентаризації» ідентифікаційний код 38274528» у архівній довідці № 826 від 14.11.2016 р., виданої на ім`я ОСОБА_15 нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом та не є відбитком, а є його зображенням;

2.Підпис в архівній довідці № 826 від 14.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 , в графі директор КП КОР «Західне БТІ» ОСОБА_16 , виконаний не ОСОБА_16 , а іншою особою;

3.Підпис в архівній довідці № 826 від 14.11.2016 р., виданої ОСОБА_15 , в графі вик. Іщенко, виконаний не ОСОБА_22 , а іншою особою.

Право власності ОСОБА_6 на вищезазначений будинок підтверджується документами отриманими у Київському обласному державному нотаріальному архіві, на підставі ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, справа № 362/2176/17 від 04.05.2017 р.

Враховуючи, що теперішній власник житлового будинку ОСОБА_5 може його реалізувати (продати, подарувати, закласти та інше), що призведе у неможливості повернення законному власнику, виникла необхідність у накладені на нього арешту.

Враховуючи, що не застосування арешту може призвести до подальшої реалізації чи переоформлення права власності на майно, а також унеможливить відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, завданої неправомірними діями, є необхідність застосувати заборону на відчуження майна та заборону розпорядження вказаним майном, у зв`язку з чим слідчий і звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Слідчий суддя на підставі ч. 1ст. 172 КПК Українивважає за можливе розглянути дане клопотання без участі власників майна, оскільки їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду зазначеного клопотання.

Заслухавши слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, вивчивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК Українизахід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2ст. 131 КПК України). При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Підстави та порядок накладення арешту його скасування під час кримінального провадження регулюютьсяглавою 17 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 96-1 КК України - спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі: обвинувального вироку суду; ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Відповідно до ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Вирішуючи питання про накладення арешту на майно необхідно керуватися вимогамиКПК Українищодо порядку накладення арешту на майно в редакціїЗакону України«Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18.02.2016р., яким, зокрема, вст. 96-1 КК Українивизначено поняття спеціальної конфіскації, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також конкретно визначених законом кримінальних правопорушень.

За таких обставин, у зв`язку із внесеними зазначеним Законом змінами вКК УкраїнитаКПК Україниза вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуванх мінімумів доходів громадян (в тому числі інкриміновані у даному кримінальному провадженні ч. 1 ст. 358 КК ), крім додаткової міри покарання у виді конфіскації майна у разі засудження особи за вчинення кримінального правопорушення може бути застосована спеціальна конфіскація майна.

При цьому п. 2 ч. 2ст. 170 КПК України(в редакціїЗакону № 772-VIII від 10.11.2015р.) щодо майна третіх осіб, на яке може бути накладено арешт, кореспондується вимогами ч. 4ст. 170 КПК України(в редакціїЗакону України № 1019-VIII від 18.02.2016р.) щодо накладення арешту на майно, яке підлягає спеціальній конфіскації.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За вимогами ч. 4ст. 170 КПК України(в редакціїЗакону України № 1019-VIII від 18.02.2016р.) у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Статтею 64-2 КПК України, яка внесена вКПК УкраїниЗаконом України № 1019-VIII від 18.02.2016р., встановлено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна, та мають права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Можливість накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, визначеним п. 2 ч. 2 ст.170, та ч. 4 ст.170 КПК України(в редакціїЗакону України № 1019-VIII від 18.02.2016р.), закон пов`язує з наявністю в кримінальному провадженні підозрюваного, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та за наявності достатніх підстав вважати, що таке майно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Таким чином, приходжу до переконання, що зазначене нерухоме майно одержане внаслідок вчинення злочину та відповідає критеріям, визначеним положеннями ст. 96-2 Кримінального кодексу України, і може слугувати забезпеченню цивільного позову.

Більш того, у даному кримінальному провадженні на даний час існують вагомі докази, які приведені в поясненнях слідчого та прокурора в судовому засіданні, що зазначене нерухоме майно, має відношення до кримінального провадження, і, таким чином існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям ст. 96-2КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.131,132,159-166,170,172,173,376 КПК України,слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт нажитловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресо: АДРЕСА_2 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим та прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1