Рішення

від 28.08.2017 по справі 910/12944/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2017 Справа №910/12944/17 За позовом Сквирського районного центру зайнятості

до Головного управління МВС України в Київській області

про стягнення 18 383,65 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Соболь Н.А. по довіреності № 339 від 22.08.2017

Від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Сквирський районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління МВС України в Київській області про стягнення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг по безробіттю у зв'язку із поновленням на роботі у сумі 18 383,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 порушено провадження у справі № 910/12944/17, її розгляд призначено на 28.08.2017 року.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 28.08.2017 підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Представник відповідача у судове засідання 28.08.2017 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що зазначена у матеріалах справи та у Витязі з ЄДРПОУ.

Суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 28.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звільнена з Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області 06.11.2015 за пунктом 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів), 17.11.2015 була зареєстрована у Сквирському районному центрі зайнятості як громадянка, яка шукає роботу.

З 17.11.2015 наказом № НТ151120 від 20.11.2015 ОСОБА_2 надано статус безробітньої на підставі п.п. 1,3,4 статті 22 та п. 1 статті 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Наказом № НТ 151207 від 07.12.2015 ОСОБА_2 призначена виплата по безробіттю з 24.11.2015 по 17.11.2016. У зв`язку з наданням особі вихідної допомоги при звільнені виплата допомоги по безробіттю була відкладена з 24.11.2015 по 06.12.2015.

Наказом № НТ151207 від 07.12.2015 розпочата виплата допомоги по безробіттю з 07.12.2015.

Наказом № НТ161201 від 01.12.2016 ОСОБА_2 припинена виплата допомоги по безробіттю з 01.12.2016 у зв`язку із занінченням строку виплати.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 по справі № 810/5628/15 ОСОБА_2 поновлено на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Сквирського районного відділу ГУ МВС України в Київській області з 06.11.2015.

Наказом від 28.03.2017 № НТ170328 припинено реєстрацію ОСОБА_2 в Сквирському районному центрі заянятості з 17.11.2015 у зв`язку із поновленням на роботі за рішенням суду.

За перебування на обліку в Сквирському районному центрі заянятості з 07.12.2015 по 30.11.2016 ОСОБА_2 було виплачено допомоги по безробіттю у розмірі 18 383,65 грн., що підверджується довідкою центру зайнятості від 15.06.2017 № 103.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу претензію №187 від 17.05.2017 щодо погашення заборгованості в розмірі 18 383,65 грн. і претензію № 253 від 15.06.2017.

Разом з тим, вказані претензії залишені відповідачем без задоволення.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"

Згідно преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. Члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням, профілактичні заходи відповідно до статті 71 цього Закону (ст. 6 Закону в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, видами соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтації.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно з пп. 2 п.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право: стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно п. 1, 2 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 15.12.2016 № 1543 1, державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Служба складається з Державної служби зайнятості (Центрального апарату) (далі - Центральний апарат Служби), Центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості), міських, районних і міськрайонних центрів зайнятості (далі - базові центри зайнятості), Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості, інших навчальних закладів державної служби зайнятості (далі - навчальні заклади Служби), а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою (далі - підпорядковані Службі юридичні особи). Регіональні та базові центри зайнятості можуть створювати поза їх місцезнаходженням відокремлені підрозділи (філії), які виконуватимуть функції, визначені для них відповідним регіональним чи базовим центром зайнятості.

Пунктом 1 Положення про Сквирський районний центр заянятості передбачено, що Сквирський районний центр заяйнятості (далі - Базовий центр зайнятості) є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості (далі - Служба).

Відповідно до п. 2 Положення про Сквирський районний центр зайнятості, Базовий центр заянятості підпорядковується Київському обласному центру заянятості та є йому підзвітним.

Відповідно до п. 3 Положення про Сквирський районний центр заянятості, Базовий центр зайнятості у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийтими відповідно до Конститутції та законів України, КАбінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України, зокрема наказом Міністерства соціальної політики від 20.01.2015 № 41, рішенням правління Фонду загальнообов`язкого державного соціального страхування України на випадок безробіття, іншими нормативно-правовими актами, наказами і дорученнями Голови Центрального аппарату Служби та Київського обласного центру заяйнятості, а також цим Положенням.

Враховуючи викладене вище відповідач мав компенсувати позивачу суму допомоги по безробіттю виплаченої безробітній ОСОБА_2

Проте, відповідач, в порушення вимог ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не здійснив перерахування позивачу суми, виплаченої останнім ОСОБА_2, допомоги по безробіттю.

На час розгляду справи доказів перерахування коштів в сумі 18 383,65 грн. на користь позивача відповідачем не надано.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 18 383,65 грн.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592218) на користь Сквирського районного центру зайнятості (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Богачевського, 25, код ЄДРПОУ 23243969) 18 383,65 грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг по безробіттю у зв'язку із поновленням на роботі.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592218) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001) 1 600,00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 01.09.2017.

Суддя Трофименко Т.Ю.