Рішення

від 31.08.2017 по справі 904/6974/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.2017 Справа № 904/6974/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне монтажне управління", м. Дніпро

про стягнення 657 938,40 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне монтажне управління" (далі-відповідач) про стягнення 375 228,68 грн. - заборгованості, 32 780,48 грн. - 3 % річних, 249 929,24 грн. - інфляційних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставлених нафтопродуктів по Договору № 00369/14-ЛС від 01.01.2014 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017 р. по справі № 904/6974/17 порушено провадження, розгляд справи призначено у судове засідання на 12.07.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2017 р. продовжено строк розгляду справи до 11.09.2017 р. та розгляд справи відкладено на 31.08.2017 р.

Представник позивача у судовому засіданні 12.07.2017 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В судове засідання 31.08.2017 р. представник позивача не з'явився до суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у зв'язку із участю в іншому судовому процесі в Господарському суді Донецької області.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017 р. та 12.07.2017 р. надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (49000, м. Дніпро, вул. 152-ї Дивізії, буд. 3, код ЄДРПОУ 36305779) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію Господарського суду Дніпропетровської області. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "фирмы по даному адресу нет".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 31.08.2017 р. прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача (12.07.2017 р.), оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений Договір № 00369/14-ЛС купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого продавець передає у власність, а покупець приймає й зобов'язується оплатити паливо (бензини автомобільні, паливо дизельне й газ) у строки й на умовах, встановлених даним договором, шляхом здійснення заправлення автомобіля/ів покупця по паливних картках, протягом дії даного договору. Заправлення (передача палива) здійснюється на автозаправних станціях партнерів продавця, а також на автозаправних станціях продавця й супроводжується видачею чека термінала пред'явникові паливної картки.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна, асортимент й кількість палива визначається (узгоджується) сторонами в момент заправлення, відповідно до діючої ціни на АЗС (ціна реалізації по безготівковому розрахунку). Загальною сумою договору, є вартість палива, отриманого протягом дії договору й зазначена в накладних (акті).

Пунктом 2.6. Договору визначено, що оплата палива, відпущеного покупцеві за цим Договором здійснюється покупцем подекадно (за отримане паливо з 01 по 10, з 11 по 20 та з 21 по останнє число календарного місяця), не пізніше 4 банківських днів з моменту отримання рахунку. У разі якщо день платежу збігається зі святковим або неробочим банківським днем, оплата здійснюється в наступний банківський день. Остаточний рахунок за паливо, отримане протягом звітного місяця, повинен бути здійснений покупцем до 10 робочого дня місяця наступного за звітним, на підставі накладної (акта), з урахуванням платежів, що надійшли від покупця протягом звітного місяця. Не оплата повністю або частково, платежів передбачених цим договором, є простроченням покупця.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку відповідачу нафтопродуктів, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 680 373,60 грн.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковими накладними, копія яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати нафтопродуктів на суму 375 228,68 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 375 228,68 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу за окремим періодам по кожній видатковій накладній, а саме: суму 32 780,48 грн. - 3 % річних (за період з 14.07.2014 р. - по 22.06.2017 р.) та суму 249 929,24 грн. - інфляційних (за період з серпня 2014 р. - по травень 2017 р.) Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних, суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 375 228,68 грн. - заборгованості, 32 780,48 грн. - 3 % річних, 249 929,24 грн. - інфляційних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне монтажне управління" (49000, м. Дніпро, вул. 152-ї Дивізії, буд. 3, код ЄДРПОУ 36305779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, 71-А, кімната 901; код ЄДРПОУ 24316073) 375 228,68 грн. (триста сімдесят п'ять тисяч двісті двадцять вісім грн. 68 коп.) - заборгованості, 32 780,48 грн. (тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят грн. 48 коп.) - 3 % річних, 249 929,24 грн. (двісті сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять грн. 24 коп.) - інфляційних, 9869,07 грн. (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн. 07 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_1

31.08.2017