Рішення

від 21.08.2017 по справі 911/1715/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2017 р. Справа № 911/1715/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕФІТ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОПАН-УКРАЇНА

про стягнення 8919,82 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук А.Є.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.07.2017 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕФІТ (далі - ТОВ РЕФІТ , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОПАН-УКРАЇНА (далі - ТОВ ЕКОПАН-УКРАЇНА , відповідач) про стягнення 22108,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору № 7 від 09.01.2013 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 13188,38 грн. основного боргу, 940,88 грн. 3% річних, 7978,94 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

21.07.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 17/07-89 від 20.07.2017 р. (вх. № 14604/17 від 21.07.2017 р.) про участь в судовому засіданні 31.07.2017 р. в режимі відеоконференції, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕФІТ» просило суд вирішити питання про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Івано-Франківської області області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 16).

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2017 р. було задоволено клопотання ТОВ РЕФІТ № 17/07-89 від 20.07.2017 р. про розгляд справи 31.07.2017 р. в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 31.07.2017 р. в режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримувала, зазначивши водночас про те, що, як стало відомо представникові позивача, відповідачем сплачено суму основного боргу, у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне позовні вимоги зменшити.

Крім того, представником позивача у судовому засіданні 31.07.2017 р. в режимі відеоконференції було заявлено клопотання про продовження строку вирішення справи в порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2017 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

01.08.2017 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв'язку від позивача надійшло клопотання б/н від 01.08.2017 р. (вх. № 15266/17 від 01.08.2017 р.) про продовження строку розгляду даного спору на 15 днів. Окрім того, 04.08.2017 р. дане клопотання б/н від 01.08.2017 р. від позивача надійшло до господарського суду Київської області (вх. № 15266/17 від 04.08.2017 р.) через відділ автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції (Канцелярія).

01.08.2017 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв'язку від позивача надійшло клопотання б/н від 01.08.2017 р. (вх. № 15287/17 від 01.08.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач зазначає, що відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 13188,38 грн., у зв'язку з чим позивач просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 940,88 грн. 3% річних, 7978,94 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір. Окрім того, 04.08.2017 р. дане клопотання б/н від 01.08.2017 р. від позивача надійшло до господарського суду Київської області (вх. № 15266/17 від 04.08.2017 р.) через відділ автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції (Канцелярія).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також відмовитись від позову.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З огляду на викладене, суд здійснює розгляд позовних вимог з урахуванням заяви позивача б/н від 01.08.2017 р. (вх. № 15287/17 від 01.08.2017 р.), а саме - про стягнення з відповідача 940,88 грн. 3% річних, 7978,94 грн. інфляційних втрат.

07.08.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н від 03.08.2017 р. (вх. № 15622/17 від 07.08.2017 р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕФІТ» просило суд вирішити питання про участь його представника в судовому засіданні 21.08.2017 р. в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Івано-Франківської області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 16).

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2017 р. клопотання ТОВ «РЕФІТ» про участь в судовому засіданні 21.08.2017 р. в режимі відеоконференції було задоволено.

У судовому засіданні 21.08.2017 р. в режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримала з урахуванням заяви б/н від 03.08.2017 р. (вх. № 15622/17 від 07.08.2017 р.) про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судові засідання 13.07.2017 р., 31.07.2017 р. та 21.08.2017 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідач не подав.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.08.2017 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю РЕФІТ (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОПАН-УКРАЇНА (покупець) був укладений договір № 7, відповідно до п. 1 якого позивач зобов'язується поставити, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору постачання товару здійснюється партіями та в терміни, узгодженими сторонами. На кожну партію товару оформлюється рахунок-фактура та специфікація, в яких вказується номенклатура, кількість, ціна, вартість та термін поставки.

Згідно з п. 3.2 договору ціна товару за одиницю узгоджується сторонами і вказується в рахунках-фактурах, що виставляються продавцем покупцеві для оплати на кожну партію товару, що поставляється.

У відповідності до п. 3.3 договору оплата партії товару проводиться шляхом перерахування передоплати в сумі 50% згідно виставлених рахунків-фактур на розрахунковий рахунок продавця. Остаточний розрахунок здійснюється на протязі 30-ти календарних днів за фактом отримання товару. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

У відповідності до умов договору № 7 від 09.01.2013 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 85844,03 грн., що підтверджується видатковою накладною № 112 від 27.01.2014 р. на суму 11542,40 грн., № 190 від 04.02.2014 р. на суму 12036,89 грн., № 342 від 26.02.2014 р. на суму 21913,94 грн., № 473 від 31.03.2014 р. на суму 23042,72 грн., № 914 від 22.07.2014 р. на суму 7507,08 грн., № 949 від 30.07.2014 р. на суму 7383,54 грн., № 950 від 30.07.2014 р., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками позивача та відповідача (копії долучено до матеріалів справи).

Отримання товару за вказаними видатковими накладними повноважним представником відповідача підтверджується також довіреностями № 22 від 22.01.2014 р., № 56 від 29.01.2014 р., № 94 від 19.02.2014 р., № 168 від 31.03.2014 р., № 276 від 22.07.2014 р., № 280 від 30.07.2014 р.

Проте, на час подання позову до суду ТОВ ЕКОПАН-УКРАЇНА лише частково розрахувалось з позивачем за поставлений товар за вказаними вище видатковими накладними у сумі 72655,65 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями № HSAV7BJIJB від 27.01.2014 р. на суму 11542,40 грн., № HSAV4BN1O7 від 04.02.2014 р. на суму 5601,35 грн., № 3532 від 19.02.2014 р. на суму 16455,54 грн., № 91 від 26.03.2014 р. на суму 11893,94 грн., № 100 від 31.03.2014 р. на суму 11521,36 грн., № 258 від 22.07.2014 р. на суму 15641,06 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за договором № 7 від 09.01.2013 р. у сумі 13188,38 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами договору було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 30.09.2014 р. у ТОВ ЕКОПАН-УКРАЇНА рахується заборгованість за договором № 7 від 09.01.2013 р. у розмірі 13188,38 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за товар, поставлений за договором № 7 від 09.01.2013 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Звертаючись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю РЕФІТ зазначало про те, що відповідач розрахувався за отриманий товар частково в сумі 72655,65 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача становила 13188,38 грн.

Як зазначає позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог, у процесі розгляду справи ТОВ ЕКОПАН-УКРАЇНА було повністю сплачено суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 3969 від 12.07.2017 р.

Відповідач у судові засідання представника не направив, відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів належного виконання зобов'язань за договором № 7 від 09.01.2013 р. щодо своєчасної оплати отриманого товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 940,88 грн., нарахованих на суму основного боргу відповідача у розмірі 13188,38 грн. за загальний період з 01.01.2015 р. по 18.05.2017 р., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3 % річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 7978,94 грн., нарахованих на суму основного боргу відповідача у розмірі 13188,38 грн. за загальний період з 01.01.2015 р. по 18.05.2017 р., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю РЕФІТ у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.

Витрати зі сплати судового збору, згідно з приписами ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОПАН-УКРАЇНА (08600, АДРЕСА_1, код 36378763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕФІТ (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Джохара Дудаєва, буд. 10, код 36117204) 7978 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 940 (дев'ятсот сорок) грн. 88 коп. 3% річних, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 31.08.2017 р.

Суддя В.М. Бабкіна