Вирок

від 16.02.2010 по справі 1-30-10-1012

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа № 1-30 / 2010 р.

ВИРОК

Іменем України

16 лютого 2010 року Іванківський районний суд Київської області в складі головуючого cудді Гавриленка В.Г. при секретарі Онищенко В.В., з участю прокурора Лукашевича С.М.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Іванків кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, гр-н України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, тимчасово не працює, не судимий, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4,

за ч.2 ст.15, ч.З ст.267-1 КК України ВСТАНОВИВ:

30.10.2009 року, близько 14-ї години. ОСОБА_1 з метою збору виробів з металу, в обхід контрольно-перепускних пунктів міліції, встановлених по периметру зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, через прорив в дротяній огорожі в районі с.Потоки Іванківського р-ну Київської області, на велосипеді марки Україна , проник на територію зони відчуження та прибув до території пункту захоронення радіоактивних відходів Розсоха , де біля периметру ПЗРВ Розсоха , знайшов дві металеві ресори від вантажного автомобіля, які помістив на свій велосипед, маючи на меті перемістити вказані металеві ресори без передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю за межі зони відчуження, з метою збуту, на пункт прийому металобрухту в с.Потоки Іванківського р-ну Київської області. Тим самим ОСОБА_1 вчинив дії, що порушують вимоги радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіоактивного забруднення, порушивши п.5 ст.12 Розділу 2 Закону України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи . ОСОБА_1 вчинив з прямим умислом діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як під час переміщення виробів з чорного металу, за межі зони відчуження, близько 17-ї години, 30.10.2009 року, він був виявлений та затриманий, поблизу периметру зони відчуження, в районі с.Потоки Іванківського р-ну Київської області, працівниками міліції БМзОЗРЗ, вироби з чорного металу загальною вагою 106 кг, були вилучені працівниками міліції Відділу зони Чорнобильської АЕС ГУМВС України в Київській області.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.З cr.267-1 КК України визнав повністю і в своїх показах підтвердив всі обставини скоєння ним злочину, указані у встановлюючій частині вироку Показав суду, що 30.10.2009 року, близько 14-ї години, він з метою збору металобрухту на території відстійника техніки, який знаходиться у виселеному селі Розсоха, на власному велосипеді марки Україна , через прорив в дротяній огорожі, в районі с.Потоки Іванківського р-ну Київської області, проник на територію зони відчуження, і поїхав лісовими дорогами у напрямку території відстійника забрудненої техніки Розсоха .Під'їжджаючи до території вказаного відстійника, він неподалік дротяної огорожі у посадці виявив дві металеві ресори від вантажного автомобіля, які прив'язав за допомогою мотузки до свого велосипеда та вирушив у зворотному напрямку, щоб здати вказані дві металеві ресори на пункт прийому металобрухту у с.Потоки Іванківського р-ну Київської області. Коли близько 17-ї години, він під'їжджав до колючої огорожі периметру зони відчуження, то його затримали працівники міліції і попросили пояснити хто він та що тут робить. Він назвав своє прізвище та ім'я, і пояснив, що заїхав на територію зони відчуження з метою збору металобрухту, який в подальшому хотів здати на пункт прийому металобрухту в с.Потоки Іванківського р-ну, а за отримані гроші купити продукти харчування. Документів на право перебування в зоні відчуження і дозволу вивозити даний металобрухт за межі зони відчуження у нього не було.

У відповідності із ст.299 КПК України, суд за згодою прокурора та підсудного визнав недоцільним досліджувати в судовому засіданні докази стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, при цьому роз'яснено, що в такому випадку вони позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку. Суд обмежив

судове слідство тільки допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу підсудного. '

Суд вважає, що фактичні обставини справи, вказані у встановлюючій частині вироку, вина підсудного доводяться наявними доказами в своїй сукупності, що маються в матеріалах кримінальної справи.

Відповідно до характеристики, що мається в справі, по місцю проживання підсудний характеризуються негативно. На обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Раніше не судимий.

Зібраними по справі доказами вина підсудного доведена, а його злочинні дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.2 ст.Ї5, ч.З ст.267-1 КК України, як вчинення закінченого замаху на порушення вимог радіаційної безпеки, а саме у спробі перемістити за межі зони відчуження двох металевих ресор від вантажних автомобілів, без надання передбаченого законом дозволу і без проведення дозиметричного контролю, з метою збуту.

Обставинами, які передбачені ст.66 КК України, що пом'якшують покарання підсудного, суд вважає його щире каяття. Обставин, які передбачені ;ст,67 КК України, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обираючи покарання підсудному, суд приймає до уваги ступінь і характер скоєного ним злочину, особу підсудного, і вважає, що підсудному слід обрати покарання у межах санкції ч.З ст.267-1 КК України у вигляді обмеження волі. Суд вважає за можливе застосувати до підсудного положення ст..75, 76 КК України, оскільки приходить до висновку , що виправлення підсудного можливе без реального відбуваня покарання.

Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу слід залишити у вигляді підписки про невиїзд із постійного місця проживання.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.З ст.267-1 КК України та призначити йому покарання - два роки обмеження волі.

У відповідності із ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання із випробовуванням, встановивши йому однорічний іспитовий строк.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки згідно ст..76 КК України, а саме не виїзжати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну свого місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді підписки про невиїзд із постійного місця проживання.

Речові докази: - велосипед Україна - повернути ОСОБА_1; дві металеві ресори - знищити ( захоронити в установленому порядку в зоні відчуження).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 15 днів з його дня оголошення в суді.

Суддя: