Постанова

від 28.08.2017 по справі 802/973/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 серпня 2017 р. Справа № 802/973/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Могиль Тетяни Олександрівни

представників позивача: Грабіка М.С., Лимара А.В.

представників відповідача: Капущака Д.М., Кобзара О.Д.

представників третьої особи Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області: Буряченко А.С., Гуменчук Н.І.

представника третьої особи ТОВ "Агрофірма "Злагода": Гончара О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ОратівАгроІнвест", третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області

до: Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Агрофірма "Злагода"

про: визнання незаконним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариства з обмеженою відповідальністю "ОратівАгроІнвест" (далі - ТОВ "ОратівАгроІнвест", позивач), третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області (третя особа 1) до Вінницької обласної державної адміністрації (відповідач), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Агрофірма "Злагода" (третя особа 2) з вимогою про визнання протиправним та скасування розпорядження №230 від 30.03.2017 "Про укладення договору оренди водного об'єкта".

В обґрунтування своєї позиції позивач вказує, що TOB "ОратівАгроІнвест" займається прісноводним рибництвом, що підтверджується випискою з ЄДРЮОФОПГФ.

У 2016 відносно водосховища площею 146,0 га на р. Роська. в с.Новожитів, Оратівського району, Вінницької області встановлено режим рибогосподарської експлуатації по 2025 (включно), де користувачем є позивач. 31.01.2017 TOB ОратівАгроІнвест надано дозвіл №31 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, яким дозволений та встановлений обсяг вилучення водних біоресурсів на період з 2017 по 2022.

Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2008за №64/14755 (Інструкція №4), не передбачається отримання водного об'єкта в оренду при рибогосподарській діяльності в Режимі СТРГ, оскільки згідно із договором оренди користувачам надається в користування водний об'єкт і вони є водокористувачами.

При рибогосподарській діяльності, у тому числі в Режимі СТРГ, використовується ресурс загальнодержавного значення - водні біоресурси і відповідно вони є користувачами водних біоресурсів. При цьому, Режими погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства (Держрибагенством України), а орендодавцями водних об'єктів є КМУ, державні адміністрації, обласні ради, при отриманні Режиму мова йде лише про використання водних біоресурсів, а не використання води або землі під водою. Таким чином, створення СТРГ не передбачає надання в оренду водних об'єктів, користувач СТРГ має одноосібне право використання водних біоресурсів.

Дані факти були відомі Вінницькій ОДА, що підтверджується листом Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Вінницькій області від 14.12.2016 за вих. №1005.

Проте, відповідач прийняв розпорядження №230 від 30.03.2017, яким надано в оренду ТОВ Агрофірма "Злагода" земельну ділянку водного фонду загальною площею 145,7714 га, на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району, за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб.

Позивач вважає дане розпорядження незаконним, таким, що порушує права останнього та підлягає скасуванню.

В якості нормативного обґрунтування адміністративного позову позивач вказує на порушення відповідачем п. 2.8 Інструкції №4, за приписами якої користувач, якому видано Режим (в даному разі TOB "ОратівАгроІнвест"), має одноосібне право на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об'єкті. Крім того, позивач посилається на норми Водного кодексу України, Закону України "Про рибне господарство".

За наведених обставин, позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, які в ході судового розгляду були підтримані представниками ТОВ "ОратівАгроІнвест".

Крім того, суду пояснили, що для погодження режиму користування вказаним водним об'єктом позивачем були подані всі необхідні документи. Таке погодження, на їх думку, є правомірним, а користування водними біоресурсами не потребує користування земельною ділянкою та самим водним об'єктом.

Представники третьої особи 1 визнали обґрунтованими позовні вимоги, а оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню. Зазначили, що відповідач не мав правових підстав для передачі в оренду земельної ділянки водного фонду, оскільки на даний водний об'єкт позивачем в установленому порядку отримано спецрежим.

Представники відповідача з приводу заявлених вимог заперечували згідно письмових пояснень, що долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи 2 заперечував проти задоволення адміністративного позову, оскільки вважає його безпідставним. Одночасно зазначає, що вказаний режим не затверджений та не погоджений в установленому порядку. Підпис голови ліквідаційної комісії на Режимі не може вважатись належним погодженням посадової особи, оскільки відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 20 жовтня 2011 №1074, до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.

Крім того звертав увагу, що Режим має бути погодженим та затвердженим. Проте, останній не затверджений, оскільки відсутнє таке рішення, а в силу п.2.4 Інструкції №4, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України протягом місяця після отримання розглядає надіслані користувачем документи і приймається відповідне рішення щодо затвердження Режиму. Разом з тим, представник третьої особи привертав увагу, що режим підписаний невстановленою особою, оскільки відсутнє прізвище посадової особи, яка його підписувала.

Вказані порушення у їх сукупності, на думку представника третьої особи 2, не дають право позивачу на використання водного об'єкту, а також на оскарження Розпорядження.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Так, на замовлення ТОВ "ОратівАгроІнвест" навчально-науково-виробничою лабораторією біопродуктивності водойм та рибогосподарської екології Науково-дослідного інституту технологій та якості продукції тваринництва Національного університету біоресурсів і природокористування України у 2016 розроблено науково-біологічне обґрунтування режиму рибогосподарської експлуатації Новоживотівського водосховища на р.Роська, в с. Новоживотів, Оратівського району Вінницької області (надалі - водосховище). Дане обґрунтування затверджено 04.10.2016 першим проректором НУБіП України.

Як слідує з матеріалів справи, Режим рибогосподарської експлуатації Новоживотівського водосховища на р.Роська, в с. Новоживотів, Оратівського району Вінницької області, погоджено було 17.10.2016 року Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства посадовою особою Чернілевським І.О., а 15.12.2016 погоджено Державним агентством рибного господарства України.

Відповідно до вказаного Режиму користувачу TOB ОратівАгроІнвест встановлено рибогосподарську експлуатацію по 2025 включно відносно водосховища площею 146,0 га на р. Роська. в с. Новожитів, Оратівського р-ну, Вінницької області.

Згідно Режиму від 15.11.2016, товариству ОратівАгроІнвест надано дозвіл №31 від 31.01.2017 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, яким дозволений та встановлений обсяг вилучення водних біоресурсів на період з 2017р. по 2022р.

Позивач покликаючись на положення п. 2.8 Інструкції вважає, що він має одноосібне право на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об'єкті, а відтак Розпорядження Вінницької ОДА №230 від 30.03.2017, яким даний об'єкт передано в оренду іншому користувачу, не відповідає приписам п. 2.8 Інструкції, є протиправним та підлягає скасуванню.

Так, наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 р. за №64/14755, затверджено Інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах (далі Інструкція №4).

Дана Інструкція розроблена у відповідності до Законів України "Про тваринний світ", "Про виключну (морську) економічну зону України", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року", постанов Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року №1192 "Про затвердження Тимчасового порядку здійснення рибного господарства і здійснення рибальства", від 24.01.2007 №42 "Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України".

Інструкція регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах.

За приписами п. 1.3 Інструкції, терміни, що застосовуються в Інструкції, мають такі значення:

користувач риби та інших водних живих ресурсів (далі - користувач) - підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують рибу та інші водні живі ресурси;

Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта (далі - Режим) - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об'єкта або його ділянки;

спеціальне товарне рибне господарство (далі - СТРГ) - суб'єкт господарської діяльності, основною метою якого є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта шляхом штучного відтворення живих ресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних водних видів водних живих ресурсів.

Згідно п. 2.8 Інструкції, користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об'єкті. У разі неможливості виконання умов Режиму власними силами може на підставі договору залучати інші організації або установи.

В свою чергу, розпорядженням №230 від 30.03.2017р. Вінницької ОДА, відповідно до статей 17, 79-1, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, статті 51 Водного кодексу України, враховуючи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 07 жовтня 2016 року за №16811593 та клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Злагода , надано в оренду ТОВ Агрофірма Злагода земельну ділянку водного фонду загальною площею 145,7714 га, з орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, терміном на 20 років, на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району, за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб.

Згідно п. 2 оскаржуваного Розпорядження, Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації зобов'язано вжити заходів щодо розробки паспорта водного об'єкта та його погодження, а саме як зазначено у п. п. 1 та п.п.2 п. 2 Розпорядження, укласти договір оренди водного об'єкта з товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Злагода , загальною площею 145.7714 га, з кадастровим номером 0523183000:02:001:0001 на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району, з річною орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, терміном на 20 років для рибогосподарських потреб, після виготовлення та погодження паспорта водного об'єкта; здійснити заходи з державної реєстрації за державою права власності на земельну ділянку, зазначену в підпункті 2 пункту 2 цього розпорядження.

Суд критично оцінює доводи представника третьої особи 2 щодо протиправності Режиму, оскільки предметом оскарження в даній справі є Розпорядження №230 від 30.03.2017р., що прийняте Вінницькою обласною державною адміністрацією. Оцінка Режиму судом не надається, а перевіряється оскаржуваний Акт на відповідність нормам чинного законодавства, зокрема Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Закону України Про місцеві державні адміністрації .

Надаючи оцінку оскаржуваному Розпорядженню, слід зазначити, що спір виник щодо водного об'єкту Новоживотівського водосховища, який знаходиться на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району, за межами населеного пункту.

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу, до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Новоживотівське водосховище є водним об'єктом на руслі річки Рось притоки річки Рось басейну річки Дніпро, а тому в силу положень ст. 5 Водного кодексу України Новоживотівське водосховище відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про місцеві адміністрації до повноважень в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля місцевих адміністрацій віднесено розпоряджатися землями державної власності відповідно до закону.

Частиною першою статті 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно зі статтею 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Статтею 17 Закону України Про тваринний світ передбачено, що спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами.

Відповідно до ч.3 ст. 79 Земельного кодексу, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, які на них знаходяться.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водний об'єкт це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); водосховище штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку.

Згідно ч.1, 2, 3 ст. 126 Земельного кодексу, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

Статтею 125 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.4 ст.59 Земельного Кодексу України громадянам та юридичним особам, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Згідно зі частиною п'ятою статті 59 Земельного кодексу України, використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Таким чином, системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про можливість використання водосховища для рибогосподарських потреб лише за наявності права на земельну ділянку водного фонду, або ж у разі надання відповідного погодження її власником чи постійним користувачем.

Суд відхиляє покликання позивача на порушення відповідачем п. 2.8 Інструкції з огляду на те, що Інструкція регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, а не порядок розпорядження земельних ділянок водного фонду.

Такими нормативними актами, що регулюють дані правовідносини є Земельний та Водний кодекси України.

Крім того, як зазначалось вище пунктом 1.1 Інструкції встановлено, що ця Інструкція розроблена у відповідності до Законів України "Про тваринний світ", "Про виключну (морську) економічну зону України", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року", постанов Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року №1192 "Про затвердження Тимчасового порядку здійснення рибного господарства і здійснення рибальства", від 24.01.2007 №42 "Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України".

Ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначено, що рибальство - добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах.

Режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта, за визначенням пункту 1.3 Інструкції № 4, - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об'єкта або його ділянки.

Зі змісту наведених актів вбачається, що Інструкція №4 не може суперечити Закону України "Про тваринний світ" і регламентує не тільки відтворення ВЖР, а їх вилов, що підпадає під поняття "рибальство", яке не може здійснюватись без погодження із постійним користувачем земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об'єкт, згідно частини п'ятої статті 59 Земельного кодексу України.

Крім того, вирішуючи спір суд зважає на таке.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Агрофірма "Злагода", який є правонаступником Оратівського міжгосприбгоспу безперервно, починаючи з 10 січня 1992 року (з дати реєстрації Оратівського міжгосприбгоспу) здійснює господарську діяльність по риборозведенню та рибальству на водних об'єктах, які розташовані за межами населеного пункту на території Новоживотківської сільської ради Оратівського району Вінницької області, а саме двох водних об'єктів на руслі річки Роськи притоки річки Рось басейну річки Дніпро.

Правонаступництво реорганізованого Оратівського міжрибгоспу підтверджується і п.п. 1.1. статуту ТОВ Агрофірма Злагода де вказано, що останній є правонаступником реорганізованого Оратівського міжрибгоспу.

До матеріалів справи долучена копія Водогосподарського паспорту Новоживотівського водосховища, розробленого Українським державним головним проектно - вишукувальним та науково - дослідним інститутом "Укргипроводхоз" в 1985 році та погодженого Мінводгоспом УРСР 09.12.1986 році.

В водогосподарському паспорті Новоживотівського водосховища на ст.5 в розділі 1 із назвою Коротка пояснююча записка підтверджується така обставина, як відомча належність гідровузла - Оратівському міжколгосприбгоспу с. Новоживотів, а на сторінці 8 водогосподарського паспорту Новоживотівського водосховища в Розділі V із назвою Характеристика гідротехнічних споруд також підтверджується наявність глухих дамб та водоскиду, а також, що споруди гідровузла належать Оратівському міжколгосприбгоспу.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що з метою реалізації повноважень облдержадміністрації, передбачених статтею 51 Водного кодексу України, статтями 122, 124, 134-139 Земельного кодексу України, щодо розпорядження землями та водними об'єктами, обласна державна адміністрація розпорядженням голови облдержадміністрації від 09.11.2015 року №700 "Про затвердження переліку земельних ділянок водного фонду разом з водними об'єктами, право оренди яких може бути реалізовано на земельних торгах, для рибогосподарських потреб" затвердила перелік земельних ділянок водного фонду разом з водним об'єктом, право оренди яких може бути реалізовано на земельних торгах, для рибосподарських потреб. До даного переліку увійшла земельна ділянка водного фонду, яка надається в оренду ТОВ "Злагода" оскаржуваним розпорядженням.

Вказана земельна ділянка водного фонду, що розташована на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району, у згаданому переліку зазначалась площею 137 га, так як відомості про площу вносились на підставі заяв громадян, бажаючих взяти участь у земельних торгах та поданих викопіювань з плану землекористування сільської ради і тому була орієнтовною.

ТОВ Агрофірма "Злагода" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.11.2016 року у справі №910/15667/16 позов ТОВ Агрофірма "Злагода" до Вінницької обласної державної адміністрації задоволено та скасовано розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації №700 від 09.11.2015 року із назвою розпорядження "Про затвердження переліку земельних ділянок водного фонду разом з водними об'єктами, право оренди яких може бути реалізовано на земельних торгах, для рибогосподарських потреб" в частині включення до цього переліку за порядковим номером 6 та 7 земельних ділянок водного фонду разом з водними об"єктами за межами населеного пункту с. Новоживотів.

Як свідчить із рішення Господарського суду м. Києва, під час розгляду господарської справи №910/15667/16 встановлено, що земельна ділянка водного фонду (кадастровий номер 0523183000:02:001:0002), площею 0,3863 га та земельна ділянка водного фонду (кадастровий номер - 0523183000:02:001:0003), площею 0,3131 га залишається в незміненому вигляді з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб (місцезнаходження Вінницька область, Оратівський район, Новоживотівська сільська рада), в тому числі під гідротехнічними спорудами.

Також, рішенням підтверджено, що у водогосподарському паспорті Новоживотівського водосховища на ст.5 в розділі 1 із назвою Коротка пояснююча записка підтверджується така обставина, як відомча належність гідровузла - Оратівському міжколгосприбгоспу с. Новоживотів, а на сторінці 8 водогосподарського паспорту Новоживотівського водосховища в Розділі V. із назвою Характеристика гідротехнічних споруд також підтверджується наявність глухих дамб та водоскиду, а також, що споруди гідровузла належать Оратівському міжколгосприбгоспу.

Споруди гідровузла Новоживотівського водосховища, саме водоскид продовжують належати ТОВ Агрофірма Злагода , як правонаступнику реорганізованого Оратівського міжрибгоспу.

Земельна ділянка, як слідує із обставин справи, установлених в рішенні господарського суду м. Києва у справі №910/15667/16, загальною площею 145,7714 га з кадастровим номером 0523183000:02:001:0001 була вже сформованою, що підтверджувалось витягом з Державного земельного кадастру.

Відтак, господарський суд м. Києва дійшов до висновку про те, що переважне право орендаря, яке намагається захистити ТОВ Агрофірма "Злагода" відповідно до статті 3 ЦК України, буде порушене, зокрема, через включення Вінницькою обласною державною адміністрацією до Переліку земельних ділянок водного фонду разом з водними об'єктами, право оренди яких може бути реалізовано на земельних торгах, для рибогосподарських потреб земельних ділянок водного фонду разом з водними об'єктами за межами населеного пункту с. Новоживотів Оратівського району Вінницької області, площею 30, 4562 га та 137 га з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, не надавши ТОВ Агрофірма Злагода реалізувати переважне право.

З урахуванням даного судового рішення, відповідачем, розглянуто клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Злагода , та у відповідності, як вказано в преамбулі Розпорядження, до статей 17, 79-1, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, статті 51 Водного кодексу України, враховуючи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 07 жовтня 2016 року за №16811593, надано в оренду ТОВ Агрофірма Злагода земельну ділянку водного фонду загальною площею 145,7714 га, з орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, терміном на 20 років, на території Новоживотівської сільської ради Оратівського району, за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А в силу положень ст. 86 КАСУ, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що відповідач в повній мірі довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позов є необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.

В силу положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесенні позивачем не підлягаю відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

в задоволені адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя : Дмитришена Руслана Миколаївна