ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2017 р. Справа № 804/5408/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріГончаровій В.Г. за участю: представника відповідача Погребняк Г.О розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Меридіан про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Меридіан про стягнення податкового боргу у розмірі 55 308,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у визначені законодавством строки грошових зобов'язань відповідач має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 55 308,95 грн., проте підприємство добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначив, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Меридіан (код ЄДРПОУ 23932961) перебуває на обліку у Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.
Податковий борг у розмірі 55 308,95 грн. відповідача виник у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань по податковій декларації по земельному податку з юридичних осіб №9017710386 від 16.02.2016 року, терміном сплати 30.06.2016 року на суму 24 290,45 грн. та терміном сплати 30.07.2016 року на суму 24 290,45 грн., та пені у розмірі 6 728,05 грн.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.
В силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Згідно абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
В силу приписів пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
11 січня 2016 року податковим органом сформовано податкову вимогу форми Ю №11183-25, яка 3 лютого 2013 року направлена засобами поштового зв'язку та вручена відповідачу 10.02.2013 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Матеріали справи не містять доказів оскарження вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату нею юридичної сили.
Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та відповідач визнав адміністративний позов у повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Меридіан про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Меридіан (код ЄДРПОУ 33383194) на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з у сумі 55 308,95 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч триста вісім гривень дев'яносто п'ять копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 18 квітня 2017 року.
Суддя В.В. Степаненко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2017 |
Оприлюднено | 04.09.2017 |
Номер документу | 68595801 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні