Постанова

від 31.08.2017 по справі 813/2934/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2017 року справа № 813/2934/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Новак Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антол" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антол" (далі - ТОВ Антол ), в якому просить стягнути з ТОВ Антол (код ЄДРПОУ 33617848) грошові кошти у розмірі 697726, 70 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування позову Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області зазначило, що відповідач неналежним чином виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу. Позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 697726, 70 грн. Сума податкової заборгованості є узгодженою, добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачена. Вжиті позивачем до відповідача заходи не призвели до погашення такого зобов'язання, тому позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 1 статті 41 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідач - ТОВ Антол зареєстровано як юридична особа 16.06.2005 у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку платника податків в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 22.06.2005.

Згідно з довідки Головного управління ДФС у Львівській області від 10 серпня 2017 року № 11178/10/13-01-17-05 податковий борг по податку на додану вартість становить 697726, 70 грн (з яких основний платіж 478670, 22 грн, штрафні санкції 191244, 57 грн та пеня 27811, 91 грн).

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість у ТОВ Антол з податку на додану вартість складають:

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 18.04.2016;

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 16.05.2016;

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість 20.12.2016;

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість 20.01.2017;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 20.01.2017;

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість 20.02.2017;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 07.02.2017;

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість 20.03.2017;

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість 19.04.2017;

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість 16.05.2017;

- самостійно задекларовані товариством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість 19.07.2017;

- податкового повідомлення-рішення від 03.03.2016 № 0005591501;

- податкового повідомлення-рішення від 03.03.2016 № 0005571501;

- податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 № 0016341200;

- податкового повідомлення-рішення від 16.06.2017 № 0004561231;

- податкового повідомлення-рішення від 16.06.2017 № 0004551231;

- податкового повідомлення-рішення від 27.01.2016 № 0001381501;

- податкового повідомлення-рішення від 27.01.2016 № 0001391501;

- податкового повідомлення-рішення від 07.12.2016 № 0017371200;

- податкового повідомлення-рішення від 07.12.2016 № 0017381200.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань Личаківською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу від 05 жовтня 2016 року № 12673-17, яку надіслано платникові податків. Докази отримання відповідачем податкової вимоги від 05 жовтня 2016 року № 12673-17 наявні в матеріалах справи.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога відповідачем оскаржувалась в справі відсутні, відповідно, визначені зобов'язання є узгодженими.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органу державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 697726, 70 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідно до інформації про банківські рахунки ТОВ Антол має відкриті рахунки в установах банку.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу у ТОВ Антол розмір якого становить 697726, 70 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов переконання, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Антол" (місцезнаходження: вул. Стороженка, 12, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 33617848) у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих цього платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до бюджету у сумі 697726 (шістсот дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять шість) гривень 70 копійок податкового боргу.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.09.2017.

Суддя Р.М. Брильовський