Рішення

від 31.08.2017 по справі 621/1572/17

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1572/17

2/621/1029/17

РІШЕННЯ

іменем України

31 серпня 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бібіка О.В.

за участю секретаря - Кошевої А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

27.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами: визнати за ним право власності на спадщину у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області матері ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки, площею 1,80 гектарів в межах згідно з планом (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яка належала їй на праві власності на підставі Державного акту серії НОМЕР_2, виданого Зміївською РДА 26.06.2003 року на підставі розпорядження Зміївської РДА №144 від 03.03.2003 року.

В обґрунтування зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області померла його мати - ОСОБА_3.

Батько - ОСОБА_4 помер раніше матері, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3

Факт родинних відносин між ним та померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_4 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області ОСОБА_3 як сина та батьків підтверджується свідоцтвом про народження.

Останнім місцем реєстрації та проживання матері була наступна адреса: АДРЕСА_1, а тому місцем відкриття спадщини, в силу ч. 1 ст. 1221 ЦК України, є с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області.

Станом на момент смерті матері разом з нею постійно проживав та був зареєстрований зі спадкоємців першої черги лише він ОСОБА_1.

25.05.2007 року мати склала заповіт, згідно умов якого склала наступне заповідальне розпорядження: все її майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вона заповідає ОСОБА_1.

За життя мати склала ще один заповіт, згідно якого вона склала наступне заповідальне розпорядження: все її майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 вона заповідає ОСОБА_2.

Тобто, мати за життя розподілила майно, що залишилося після її смерті та знаходиться за певними адресами.

З заявами про прийняття спадщини за заповітами звернувся ОСОБА_1, а також відповідач у справі - ОСОБА_2.

Неохопленою залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки, площею 1.80 гектарів в межах згідно з планом (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яка належала матері на праві власності на підставі Державного акту серії НОМЕР_2, виданого Зміївською райдержадміністрацією 26 червня 2003 року на підставі розпорядження Зміївської райдержадміністрації №144 від 03.03.2003 року.

Вказану спадщину він прийняв шляхом проживання та реєстрації разом зі спадкодавцем станом на момент смерті.

Після мого звернення до нотаріуса по спливу 6 місяців з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, мені було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та надано письмову відповідь №№1441/0214 від 16.08.2016 року.

Таким чином, склалася ситуація, що відповідач у справі прийняла спадщину тільки за заповітом про що і зазначила у своїй заява, а за законом спадщину не приймала (що нею і не заперечується). Нотаріус же визнає заяву про прийняття спадщину за заповітом - заявою про прийняття спадщини за законом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, без фіксування судового процесу технічними засобами фіксування, на задоволенні позовної заяви наполягав.

Відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій просила провести судове засідання за її відсутності, позовні вимоги визнала.

Розгляд справи проведено за відсутності сторін та інших осіб, які беруть участь у справі за правилами ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 19.11.2012 року виконкомом Шелудьківської сільської ради Зміївського району Харківської області. (а. с. 8)

Станом на момент смерті ОСОБА_3 разом з нею постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3, її син ОСОБА_1. (а.с. 11).

06.10.2006 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Шелудьківської сільської ради ОСОБА_5, реєстр/№156, згідно умов якого склала наступне заповідальне розпорядження: все її майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 вона заповідає ОСОБА_2. (а. с. 37).

25.05.2007 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Шелудьківської сільської ради Яненко Л.І., реєстр/№94, згідно умов якого склала наступне заповідальне розпорядження: все її майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вона заповідає ОСОБА_1. (а. с. 14).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину, звернулися із відповідними заявами до Зміївської державної нотаріальної контори. (а. с. 15, 34).

До складу спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, належить земельна ділянка, площею 1.80 гектарів в межах згідно з планом (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яка належала ОСОБА_3 на праві власності на підставі Державного акту серії НОМЕР_2, виданого Зміївською райдержадміністрацією 26 червня 2003 року на підставі розпорядження Зміївської райдержадміністрації №144 від 03.03.2003 року. (а. с. 16-17).

Факт родинних відносин між позивачем та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області ОСОБА_3 як сина та матері підтверджується свідоцтвом про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_1 серії НОМЕР_4, виданим Шелудьківською сільською радою Зміївського району Харківської області 20.03.1971 року (а. с. 10).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, трудових відносин.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Як вбачається з листа завідувача Зміївської державної нотаріальної контори Чернолясової Т.В. від 16.08.2016 року, вих. №1441/02-14, адресованого ОСОБА_8, довірителю ОСОБА_1, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка належала померлій ОСОБА_3 є не можливим, оскільки із заявою про прийняття спадщини звернулася також ОСОБА_9 (а.с. 21).

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1223 ЦК України передбачає право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки.

Частиною 3 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1245 ЦК України, Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року матері ОСОБА_3, та відповідно до положень ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину.

До складу спадщини входить майно, яке не було охоплене заповітом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У відповідністю з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, оскільки позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, право власності може бути визнане судом.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 169, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212, 214, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 1.80 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області з цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва"в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Шелудьківка Зміївського району Харківської області ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Суддя -